Ікона Матері Божої Теребовлянської (Матері Божої Милостивого Захисту) — Одигітрія, одна з найстаріших «плачучих ікон» України. Походить із Підгорянського монастиря поблизу Теребовлі. Зберігається в архікатедральному соборі Святого Юра у Львові.
Історія
Походження Ікони Матері Божої Теребовлянської Ікона Матері Божої Теребовлянської з давніх часів належала родині Римбалів, яка з покоління в покоління успадковувала священичий сан у Теребовлі. Перші історичні повідомлення саме про цю ікону Божої Матері свідчать, що вона спочатку знаходилася в церкві св. Миколая, парохом якої був Григорій Римбала. Надалі ікона Пресвятої Богородиці знаходилася в Святопреображенській церкві Підгорянського монастиря оо. Василіян.
Чуда Перша згадка про ікону датується 1663 роком і вказує, що вперше: «…Образ Пречистої Діви плакав у четверговий день перед українським Великоднем…» Знову, вдруге ця ікона Пречистої Діви Марії «… ревно плакала змінившись» в суботу перед Великоднем. Очевидцями цього чуда Теребовлянської ікони Божої Матері була козацька сотня із сотником Іваном Суловським, багато людей — духовенство, шляхта, міщани, які під присягою засвідчили про це.Запис у теребовлянській судовій книзі за 1663 р.Іоаникій Галятовський. Небо нове. — Могильов: типографія Максима Вощанки, 1699.Теребовлянська чудотворна ікона Божої Матері // Патріарший паломницький центр УГКЦ. (відвідано 26.08.2016)
Див. також Короновані ікони
Примітки
Джерела Іоаникій Галятовський. Небо нове. — Могильов: типографія Максима Вощанки, 1699. ks. Barącz S. Cudowne obrazy Matki Najświętszej w PolsceCudowne obrazy Matki Najświętszej w Polsce. — Lwów, 1891. — S. 158—160. X. Waclaw, kapucyn. O cudownych obrazach w Polsce Pszenajswientszej Matki Bozej . — Krakuw: Druk w Anczyca i spulka, 1902. — S. 408. Литературый сборник издаваемый галицко-руской матицею 1872 и 1873. — Львовъ: Из типографіи Ставропигійского Института, 1874 — Антоний Степанович Петрушевич Сводная галицко-русскоая лътопись с 1600 по 1700 г. — С. 175. Возний П., Івахів Г., Колісник Л., Савків О. Теребовля //
Посилання Орест Сарматський. Одна з найдавніших «плакучих» ікон зберігається в найстарішому місті Тернопільщини // Терен. — 2016. — 10 липня. (відвідано 25.08.2016)