Ку́кса, ку́льтя́ «Частина кінцівки або будь-якого органа, що залишилася після операції, травми, або є вродженою аномалією» «зводиться до псл. *kul- (‹іє. *kaul-) «кістка»»Культя // Безпека життєдіяльності: термінологічний словник-довідник: навчальний посібник: для студентів денної та заочно-дистанційної форм навчання / авт.-укл. Я. Г. Русенко, відп. за вип. С. В. Лукащук-Федик. — вид. 2-ге перероб. і доп. — Тернопіль: ТНЕУ, 2007. — С. 83. або ки́коть — частина кінцівки, що залишається після ампутації (екзартикуляції), травми або обумовлена вродженими вадами розвитку. Також куксою називають саму скалічену людину чи тварину.
Добрий кикоть кінцівки мусить бути заокругленої форми, тобто мати досить м'яких частин, що покривають відпил кістки, також мати рухому шкіру, бути безболісним і здатним витримувати вагу, мати периферичний рубець для зручності користування штучними кінцівками.
Див. також Протезування Кікоть (прізвище)
Примітки