Ґерхардт Бранстер (Gerhard Branstner, 25 травня 1927, Бланкенгайн, Тюрингія — † 18 серпня 2008, Берлін) — німецький письменник.
Біографія Ґерхардт Бранстер народився 25 травня 1927 року у Бланкенхайні в землі Тюрингія. З 1934 року відвідував початкову школу. З 1942 року три роки вчився на управляючого.Faltblatt des Henschelverlages mit Kurzbiografie zu Branstner (dem Band Ich kam, sah und lachte beigefügt). У 1945 році, після двохтижневого перебування на фронті, він потрапив до американського табору військових полонених. Потім Бранстер був у французькому (до 1947), і ,в останній раз, у бельгійському полоні, з якого він був звільнений у 1947 році.Як виходець з небагатої сім'ї, (його батько був робітником на порцеляновій мануфактурі), Ґерхардт отримав в НДР можливість отримати середню освіту. З 1949 по 1951 роки він навчається на Робітничо-Селянському факультеті в Єні . З 1951 по 1956 роки він вивчає філософію в Гумбольдтському університеті Берліна, де він пізніше залишився працювати на посаді доцента. У 1953 році Ґерхардт одружується. В цьому шлюбі у подружжя народилося два сина (у 1955 та 1957 роках) і дочка (1959 рік). У 1963 році Ґерхардт Бранстер захистив докторську дисертацію на тему «Про гумор та його роль в літературі», і отримав ступінь доктора філософії.(Пізніше, вона була опублікована під назвою «Мистецтво гумору»).
З 1962 року Бранстер працював головним лектором в видавництві Eulenspiegel та видавництві Новий Берлін. З 1968 року стає вільним письменником. У 1973 році вийшла збірка «Прийшов, побачив, і сміявся» (Ich kam und sah und lachte) , в яку увійшли вісім композицій Бранстера. Музику до шести з них написав сам Ґерхардт Бранстер, до двох інших — Зігфрід Матус , і Вольфганг Піч .У березні 2000 року Бранстер опублікував в виданні «Молодій світ» статтю «Пояснювання товаришу Гізі» (Klartext, Herr Genosse Gysi!). За погляди, які він висвітив в цій статті в квітні 2000 року його виключили із Соціалістичної Партії (Partei des Demokratischen Sozialismus (PDS)). Проте вже в червні це рішення було скасовано через його протест, поданий до Федеральної арбітражної комісії партії. Останнім часом Ґерхардт Бранстер жив у Берліні. Окрім своєї діяльності як автора, він виступав на театральній сцені та провадив літературні читання. Помер Ґерхардт Бранстер 18 серпня 2008 року в Берліні. Його могила знаходиться на міському кладовищі Доротея в Берліні.
Праці німецькою мовою 1959: «Ist der Aphorismus ein verlorenes Kind?» 1961: «Zu Besuch auf der Erde» 1964: «Neulichkeiten» 1967: «Der verhängnisvolle Besuch. Kriminalroman» 1968: «Die Reise zum Stern der Beschwingten. Utopischer Roman»; «Die Weisheit des Humors» 1969: «Nepomuks Philosophische Kurzanekdoten» 1970: «Der falsche Mann im Mond. Utopischer Roman» 1971: «Der Narrenspiegel» 1973: «Ich kam, sah und lachte. Balladen, Anekdoten und Aphorismen»; «Der astronomische Dieb»; «Alarm am See» (eine Polizeiruf 110-Folge) 1974: «Vom Himmel hoch»; «Plebejade»; «Der Narrenspiegel» 1976: «Der Sternenkavalier» 1977: «Der Himmel fällt aus den Wolken»; «Kantine» 1977: «Der Esel als Amtmann»: Buchverlag Der Morgen, (Ost-)Berlin 1977. 1979: als Fischer Taschenbuch: «Der Esel als Amtmann oder Das Tier ist auch nur ein Mensch» mit Zeichnungen von Hans Ticha. Frankfurt am Main 1979, ISBN 3-596-22425-X. 1980: «Kunst des Humors»; «Handbuch der Heiterkeit»; «Der indiskrete Roboter»; «Der Esel als Amtmann», ISBN 978-3-88074-184-3 1982: «Sprucksäckel» 1984: «Das eigentliche Theater» 1985: «Die Ochsenwette»; «Das Verhängnis der Müllerstochter»; «Der negative Erfolg» 1987: «Heitere Poetik» 1988: «Heitere Dramatik» 1993: «Mensch — wohin?» 1996: «Verbürgerlichung»; «Das Prinzip Gleichheit» 1997: «Revolution auf Knien»; «Das philosophische Gesetz der Ökologie» 1998: «Rotfeder»; «Der eigentliche Mensch» 1999: «Witz und Wesen der Lebenskunst» 2000: «Marxismus der Beletage»; «Die Welt in Kurzfassung», ISBN 978-3-89706-895-7 2001: «Das System Heiterkeit» 2002: «Die neue Weltofferte»; «Gegenwelt»; «Die Weisheit des Humors» 2004: «Branstners Brevier — Das Kommunistische Manifest von heute»; «Die Narrenschaukel», ISBN 978-3-938142-11-0 2006: «Philosophie der Geschichte», «Philosophie der Kunst» und «Sonny Girls» — In: «Die Pyramide», ISBN 3-928498-55-X; «Neue Lieder», ISBN 978-3-928498-75-3; «Kuriose Geschichten», ISBN 978-3-928498-57-9 2007: «Liebengrün», Autobiografie, Kay Homilius-Verlag Berlin, ISBN 3-897068-50-8; «Die Hornisse — Philosophische Streitschriften», ISBN 978-3-928498-78-4
Переклади російською мовою Встряхнуть детектив (1995) Игроки (1995), Отличительная черта (1995)
Відгуки рецензентів
— Франц РоттенштайнерHeyne Science Fiction Magazin # 4, hrsg. von Wolfgang Jeschke, Wilhelm Heyne Verlag, München 1982, ISBN 3-453-30832-8, S. 229.
Джерела http://www.gerhard-branstner.de/ https://portal.dnb.de/opac.htm?method=simpleSearch&query=104595906 http://www.imdb.com/name/nm1345699/ http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?168425
Література Peter Reichel: Interview mit Gerhard Branstner/Der Autor als Spielmeister. Zum Schaffen Gerhard Branstners. In: Weimarer Beiträge 33 (1987), S. 773—802. Olaf R. Spittel: Gerhard Branstner. In: Erik Simon, Olaf R. Spittel (Hrsg.): Die Science-fiction der DDR. Autoren und Werke. Ein Lexikon. Verlag Das Neue Berlin, Berlin 1988, ISBN 3-360-00185-0, S. 108—112. André Plath: Schwitzbad mit neuem Aufguß? In: neue deutsche literatur 37 (1989), Heft 10, S. 156—158 (über Heitere Dramatik).
Примітки