Арсен Григорович Мартинюк (14 березня 1898, с. Лідихівка, Волинська губернія, Російська імперія, Україна — 21 червня 1982, м. Тернопіль, УРСР) — український вчений у галузі медицини. Доктор медичних наук (1950), професор (1951).

Життєпис Арсен Мартинюк народився 14 березня 1898 року в с. Лідихівка Теофіпольської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії (Російська імперія).

Загальну освіту здобував у Теофіполі. Під час громадянської війни був підпільником, партизаном, військовим комісаром.Мартинюк Арсен Григорович // Теофіпольська центральна районна бібліотека.

Закінчив медичний факультет Московського університету (1925, нині РФ).

З 1925 року працював завідувачем Гунською сільською лікарнею на Полтавщині, а з 1928 року — завідувачем Онопріївською районною лікарнею Кременчуцького округу. В 1931 році переведений до міста Новогеоргіївська на посаду хірурга. У 1932 році, маючи практичний досвід, вступив до аспірантури при кафедрі хірургії Харківського медичного інституту, захистив кандидатську дисертацію, працював викладачем.Заснування і становлення інституту (1957—1963) //

Під час війни в 1941 році мобілізований в армію, працював хірургом військового госпіталю. Захворів і повернувся у Харків на посаду доцента кафедри хірургії медінституту. Після видужання в 1946 році працював ведучим хірургом військового госпіталю в місті Гадячі Полтавської області.

У 1946—1956 роках працював у Станіславському медичному інституті (нині Івано-Франківський національний медичний університет), де після захисту докторської дисертації (1949) очолив кафедру факультетської хірургії.

1956 року професор Арсен Мартинюк, за розпорядженням МОЗ УРСР, брав участь у роботі комісії щодо визначення можливості організації в м. Тернополі медичного інституту і висловив схвальну думку.

У 1957—1969 — у Тернопільському медичному інституті (нині університет): проректор із навчальної і наукової роботи, завідувач кафедри факультетської хірургії, професор кафедри загальної хірургії. Один із фундаторів інституту, підбирав педагогічні кадри, організовував кафедри, пізніше планував науково-дослідну роботу, визначав її стратегічні напрямки.

Тривалий час очолював обласне товариство урологів.

Сфера наукових зацікавлень: невідкладна хірургія, урологія, хірургічна ендокринологія.

Автор понад 50 наукових праць, у тому числі монографії.

Примітки

Джерела Дем'янова І., Саюк Ю. Мартинюк Арсен Григорович //