Лі́лія Олекса́ндрівна Подкопа́єва ( 15 серпня 1978, Донецьк) — українська спортсменка (спортивна гімнастика). Заслужена майстриня спорту України (1994). Суддя міжнародної категорії.

Володарка Кубка Європи (1995); має 45 золотих, 21 срібних та 14 бронзових медалей. Абсолютна чемпіонка світу зі спортивної гімнастики (1995), чемпіонка Європи (1996), Олімпійська чемпіонка Ігор в Атланті (1996).

Біографія Народилася 15 серпня 1978 року в Донецьку. Спортивною гімнастикою почала займатися завдяки своїй бабусі з п'яти років.

У 1993 році виграла звання чемпіонки України та вперше взяла участь у чемпіонаті світу.

На чемпіонаті світу 1994 року зайняла шосте місце у багатоборстві й завоювала срібну медаль у вправах на колоді.

На чемпіонаті світу 1995 року стала абсолютною чемпіонкою, завоювала золоту медаль в опорному стрибку і срібні на брусах і на колоді.

На початку 1996 року Лілія отримала на тренуванні важку травму — зламала два ребра після падіння з колоди. Однак вже в травні виступила на чемпіонаті Європи, завоювавши золоті медалі в багатоборстві, на брусах і вільних вправах, а також бронзові медалі в опорному стрибку і командному заліку.

На Олімпійських іграх 1996 року вона стала чемпіонкою в абсолютній першості і вільних вправах, а також завоювала срібну медаль на колоді. Лілія Подкопаєва стала єдиною гімнасткою — абсолютною олімпійською чемпіонкою, яка не завоювала медаль в команді, оскільки збірна України зайняла п'яте місце.

Після Олімпіади Лілія планувала продовжувати виступи і у 1997 році на першому командному чемпіонаті Європи з гімнастики у складі збірної України завоювала бронзову медаль. Але травми змусили її завершити кар'єру.

У 2014 році Подкопаєва виступила на гала-заході в Мексиці, використовуючи хореографію, подібну до тієї, яку вона виконувала в Атланті, а також виконуючи сальто назад та округлення.

У 2014 році Подкопаєва виступила на гала-концерті в Мексиці, використовуючи хореографію, схожу на ту, що вона виконувала у вправі на підлозі в Атланті, а також виконуючи сальто назад і кульбіт.

У 2019 році Подкопаєва приєдналася до тренерського складу клубу «Perimeter Gymnastics» при Єврейському громадському центрі імені Маркуса в Атланті.

2006 року Укрпошта випустила поштову марку України, на якій зображена Лілія Подкопаєва. У 2008 році до тридцятиріччя гімнастки ООН випустила поштову марку США, на якій зображено Лілію Подкопаєву., ,

Освіта У 2001 році закінчила Національний університет фізичного виховання та спорту України, тренер-викладач. У 2002 році вступила до Донецької академії управління.

Сім'я Колишній чоловік (з 25 грудня 2004 по січень 2009) Тимофій Нагорний — бізнесмен, організатор спортивних шоу, директор компанії «Спорт-сервіс», зараз продюсер Мікі Ньютон. Пара була разом 7 років, із них 4 у шлюбі. Має трьох дітей.

У 2004 році Лілію сильно побили невідомі, після цього вона пережила кілька операцій, лікарі прогнозували, що вона навряд чи зможе мати дітей. Влітку 2006 року Подкопаєва з Нагорним всиновити хлопчика Вадима, а в процесі всиновлення Лілія дізналася, що вагітна. Названий син Вадим Нагорний (народився 27 листопада 2005). Його усиновили 13 липня, а забрали з інтернату 31 липня 2006-го.

10 листопада 2006 року у Лілії та Тимофія народилася дочка Кароліна. Названа на честь своєї хрещеної Ані Лорак.

Чоловік — бізнесмен Ігор Дубінський. 2020 року у пари народилася донька Евеліна.

Мати Людмила Петриченко, померла 11 квітня 2026 року в США, її поховано на Арлінгтонському кладовищі (Arlington Memorial Park) у штаті Джорджія.

Батько Лілії покинув родину, коли дівчинка мала два роки, Лілію виховували мама і бабуся з дідусем. Батько з'явився в її житті, коли Лілія була вже дорослою.

Громадська діяльність

Після закінчення спортивної кар'єри Подкопаєва відкрила в США бізнес з виробництва спортивного одягу, взялася за створення в Донецькій області мережі гімнастичних шкіл. Стала засновницею і головою благодійного фонду «Здоров'я поколінь». У 2002 році Подкопаєва започаткувала Міжнародний спортивний фестиваль «Золота Лілія» — виставку за участю гімнастів, акробатів та танцюристів. Вона зазначила: «Для нас важливо показати видатних людей та найяскравіші таланти, щоб наступне покоління могло брати приклад з найкращих із найкращих».

У 2005 році Подкопаєва стала послом доброї волі ООН з ВІЛ/СНІДу в Україні. Вона також є послом Ради Європи з питань спорту, толерантності та чесної гри.

У 2014 році профінансувала реставрацію будинку офіцерів у м. Дубно для розміщення у ньому Дубенської ДЮСШ.

У 2022 році засудила російську агресію, закликала «зупинити війну». Для підтримки особливо вразливих верств населення України Лілія перезапустила в США фонд «Здоров'я поколінь» — «Health of Generations».

Телебачення 2006 року перемогла на українській версії проєкту «Танці з зірками». У парі з Сергієм Костецьким у вересні 2008 року представила Україну на Танцювальному конкурсі «Євробачення» 2008, де вони зайняли 3 місце.

У червні 2011 року поблизу Севастополя почалися зйомки спортивно-розважального шоу «Я — герой!», в якому ведучими стали: Лілія Подкопаєва, Сергій Притула та Олександр Педан. Шоу показали восени на Новому каналі.

Здобутки

Абсолютна чемпіонка світу (1995, Японія, Сабае), Європи (1996, Велика Британія, Бірмінгем). Володарка Кубка Європи (1995). У 1996 р. на XXVI Олімпійських іграх в Атланті посіла перше місце в абсолютній першості, перше місце у вільних вправах, друге місце на колоді. Виступала за товариство «Динамо». Володарка 45 золотих, 21 срібної та 14 бронзових медалей. Організатор турніру «Золота лілія». Переможниця другого сезону українського шоу «Танці з зірками» разом з хореографом Сергієм Костецьким

Нагороди Почесна відзнака Президента України (21 грудня 1995) — за видатні досягнення, вагомий особистий внесок в утвердження авторитету України у світовому спортивному співтоваристві Відзнака Президента України — хрест «За мужність» (7 серпня 1996) — за видатні спортивні перемоги на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті, особистий внесок у піднесення авторитету і престижу України у світі Орден «За заслуги» II ст. (29 листопада 2002) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури та спорту в Україні, досягнення найвищих спортивних результатів на Олімпійських іграх Орден княгині Ольги III ст. (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України Орден княгині Ольги II ст. (5 грудня 2025) — за значний особистий внесок у розвиток олімпійського руху в Україні, багаторічну плідну професійну діяльність та з нагоди 35-річчя створення Національного олімпійського комітету України Орден княгині Ольги II ст. (3 вересня 2026) — за вагомий внесок у розвиток олімпійського руху в Україні та багаторічну професійну діяльність Почесна грамота Кабінету Міністрів України (13 серпня 2003) Орден Святого Станіслава. Лауреат премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2012).

Переконання

Довго не розмовляла українською мовою. За власними згадками, коли президент Ющенко запровадив політику українізації, у Лілії виникав спротив, вона не сприймала українську, мова здавалася їй «штучною». Після повномасштабного вторгнення перейшла на українську.

Фільмографія

Примітки