Брі́тні Джи́н Спíрс (; 2 грудня 1981, Маккомб, Міссісіпі, США) — американська співачка, танцюристка, авторка пісень, акторка, сценаристка, меценатка, парфюмерка, підприємиця та активістка. Володарка численних нагород та відзнак, зокрема премії «Греммі», п'ятнадцяти рекордів Гіннесса, шести нагород MTV Video Music Awards, семи нагород Billboard Music Awards (включно з нагородою Millennium Award), першої нагороди Radio Disney Icon Award та зірки на Голлівудській алеї слави. Її музичні кліпи зі складною хореографією принесли їй нагороду Michael Jackson Video Vanguard Award.

Після появи в сценічних постановках і телевізійних серіалах Спірс підписала контракт з Jive Records у 1997 році у віці п'ятнадцяти років. Її перші два студійні альбоми, «…Baby One More Time» (1999) і «Oops!... I Did It Again» (2000) є одними з найбільш продаваних альбомів усіх часів, і зробили Спірс найбільш продаваною підлітковою виконавицею весь час. З продажами за перший тиждень понад 1,3 мільйона копій, «Oops!… I Did It Again» утримував рекорд найшвидше продаваного альбому виконавиці в Сполучених Штатах протягом 15 років. Спірс прийняла більш зрілий і провокаційний стиль для своїх альбомів «Britney» (2001) і «In the Zone» (2003), а також знялася у фільмі «Перехрестя» 2002 року. Вона була виконавчою продюсеркою свого п'ятого студійного альбому «Blackout» (2007), який часто називають її найкращою роботою. Після низки особистих проблем, які отримали широкий розголос, просування альбому було обмежено, а Спірс примусово поміщено під опіку.

Згодом Спірс випустила альбоми, які очолили чарти: «Circus» (2008) і «Femme Fatale» (2011), останній з яких став її найуспішнішою ерою синглів у чартах США. З «3» у 2009 році та «Hold It Against Me» у 2011 році Спірс стала другою артисткою в історії, яка дебютувала під номером один із двома чи більше піснями в Billboard Hot 100. Вона розпочала чотирирічну концертну резиденцію «Britney: Piece of Me» у Planet Hollywood Resort & Casino у Лас-Вегасі, щоб просувати свої наступні два альбоми «Britney Jean» (2013) і «Glory» (2016). У 2019 році судова битва Спірс щодо її опікунства набула більшого розголосу та призвела до заснування руху #FreeBritney. У 2021 році консерваторство було припинено після її публічних свідчень, у яких вона звинуватила свою команду керівництва та сім'ю в насильстві.

У Сполучених Штатах Спірс є четвертою найбільш продаваною виконавицею альбомів ери Nielsen SoundScan, а також найбільш продаваною виконавицею альбомів 2000-х років. Billboard назвав її восьмою найпопулярнішою артисткою 2000-х років. Спірс записала шість альбомів номер один у Billboard 200 і п'ять синглів номер один у US Billboard Hot 100: «…Baby One More Time», «Womanizer», «3», «Hold It Against Me» та «S&M (Remix)». Інші гіт-сингли включають «Oops!… I Did It Again», «I'm a Slave 4 U», «Toxic», «Gimme More» та «Piece of Me». «…Baby One More Time» був названий найкращим дебютним синглом усіх часів за версією Rolling Stone у 2020 році. У 2004 році Спірс запустила парфумерний бренд разом з Elizabeth Arden, Inc., продажі перевищили 1,5 мільярда доларів США станом на 2012 рік. У 2001 і 2012 роках Forbes назвав Спірс найбільш високооплачуваною жінкою-музикантом у світі. Time назвав Спірс однією зі 100 найвпливовіших людей у ​​світі у 2021 році. Вона також посіла перше місце в опитуванні читачів Time.

Біографія та кар'єра

1981—1997: Раннє життя та початок творчості Брітні Джин Спірс народилася 2 грудня 1981 року в Маккомбі, штат Міссісіпі, як друга дитина Джеймса «Джеймі» Парнелла Спірса та Лінн Ірен Бріджес. Її бабуся по материнській лінії, Ліліан Портелл, була англійкою і народилася в Лондоні, а один із прадідів Спірс по материнській лінії був мальтійцем. Її брати і сестри — Браян Джеймс Спірс і Джеймі Лінн Спірс.

Вона була охрещена як південна баптистка і в дитинстві співала в церковному хорі. У дорослому віці Спірс вивчала вчення кабалістів. 5 серпня 2021 року Спірс оголосила, що прийняла католицизм. Її мати, сестра та племінниці Медді Олдрідж і Айві Джоан Вотсон також є католичками. Однак 5 вересня 2022 року, після того, як колишній чоловік Спірс, Кевін Федерлайн, і молодший син дали інтерв'ю, захищаючи дії її батька під час її опікунства, вона заявила: «Я більше не вірю в Бога через те, як ставилися до мене мої діти і моя сім'я, мені більше нема у що вірити, я атеїстка».

У віці трьох років Спірс почала відвідувати уроки танців у своєму рідному місті Кентвуд, штат Луїзіана, і була обрана для сольного виступу на щорічному концерті. У п'ять років вона дебютувала на місцевій сцені, заспівавши «What Child Is This?» на випускному в дитячому садку. У дитинстві вона також відвідувала уроки гімнастики та вокалу, а також вигравала багато державних конкурсів і дитячих шоу талантів.

Коли Спірс було вісім, вона та її мати Лінн поїхали до Атланти, штат Джорджія, на прослуховування для відродження «Клубу Мікі Мауса» у 1990-х роках. Режисер кастингу Метт Каселла відмовив їй як занадто молодій, але познайомив її з Ненсі Карсон, нью-йоркською агенткою талантів. Карсон була вражена співом Спірс і запропонувала записати її до Професійної школи виконавських мистецтв.

Спірс взяли на її першу професійну роль як дублера головної ролі Тіни Данія в небродвейському мюзиклі «Безжалісний!». Вона також з'явилася як учасниця популярного телевізійного шоу «Пошук зірок» і знялася в ряді рекламних роликів. У грудні 1992 року її взяли на роль у «Клубі Мікі Мауса» разом із Крістіною Агілерою, Джастіном Тімберлейком, Раяном Ґослінґом і Кері Расселл. Після того, як шоу було скасовано у 1994 році, Брітні повернулася до Міссісіпі та вступила до McComb's Parklane Academy.

У червні 1997 року Спірс вела перемовини з менеджером Лу Перлманом про приєднання до жіночого поп-гурту Innosense. Лінн запитала думку друга сім'ї Ларрі Рудольфа та надала запис, на якому Спірс співає пісню Вітні Г'юстон. Рудольф вирішив, що він хоче просувати її звукозаписним лейблам, для чого їй потрібно було зробити професійне демо. Він надіслав Спірс невикористану пісню Тоні Брекстон; вона репетирувала тиждень і записувала свій вокал у студії. Спірс поїхала до Нью-Йорка з демонстрацією та зустрілася з керівниками чотирьох лейблів, повернувшись до Кентвуда того ж дня. Три лейбли відмовили їй, заявивши, що публіка хоче поп-гуртів, таких як Backstreet Boys та Spice Girls, і «не буде ще однієї Мадонни, іншої Деббі Гібсон або іншої Тіффані».

За два тижні керівники Jive Records зателефонували Рудольфу. Старший віце-президент A&R Джефф Фенстер сказав про прослуховування Спірс, що «дуже рідко можна почути людину такого віку, яка може передати емоційний зміст і комерційну привабливість… Для будь-якого артиста мотивація — „око тигра“ — надзвичайно велика. І Брітні має це». Спірс заспівала «I Have Nothing» Г'юстон для керівництва, і згодом була підписана на лейбл. Вони призначили її працювати з продюсером Еріком Фостером Вайтом протягом місяця; він, як повідомляється, змінив її голос від «нижчого та менш помпового» до «виразного, безпомилково Брітні». Почувши записаний матеріал, президент Клайв Колдер замовив повний альбом. Вона полетіла до студії Cheiron у Стокгольмі, Швеція, де з березня по квітень 1998 року була записана половина альбому з продюсерами Максом Мартіном, Деннізом Попом, Рамі Якубом та іншими.

1998—2000: …Baby One More Time та Oops!… I Did It Again Після того, як Спірс повернулася до Сполучених Штатів, вона вирушила в рекламний тур торгових центрів під назвою L'Oreal Hair Zone Mall Tour, щоб рекламувати свій майбутній дебютний альбом. Її шоу складалося з чотирьох пісень, і її супроводжували двоє танцюристів. Відбувся її перший концертний тур на розігріві NSYNC. Її дебютний студійний альбом, «…Baby One More Time», був випущений 12 січня 1999 року. Він дебютував під № 1 у Billboard 200 та двічі отримав платиновий статус від Асоціації звукозаписної індустрії США за місяць. У всьому світі альбом очолив гіт-паради в п'ятнадцяти країнах і продав понад 10 мільйонів копій за рік. Він став найбільш продаваним альбомом підліткового виконавця.

«...Baby One More Time» був випущений як провідний сингл з альбому 29 вересня 1998 року. Спочатку Jive Records хотів, щоб відповідне музичне відео було анімованим, однак Спірс відкинула цю ідею і запропонувала остаточну концепцію католицької школярки. Сингл досяг першого місця в Billboard Hot 100, очолюючи чарт два тижні поспіль у січні-лютому 1999 року. Було продано понад 10 мільйонів копій, що зробило його одним із найбільш продаваних синглів усіх часів. Пізніше «…Baby One More Time» була номінована на «Греммі» як «Найкраще жіноче поп-вокальне виконання». Трек також очолював чарт синглів протягом двох тижнів у Сполученому Королівстві та став найшвидше продаваним синглом виконавиці (понад 460 000 копій). Пізніше вона стане 25-ю найуспішнішою піснею усіх часів в історії британських чартів. Спірс — наймолодша артистка, яка має мільйонний тираж у Великій Британії. Третій сингл альбому «(You Drive Me) Crazy» увійшов до десятки світових гітів і ще більше посприяв успіху альбому «…Baby One More Time». Альбом був проданий тиражем у 30 мільйонів копій по всьому світу, що зробило його одним із найбільш продаваних альбомів усіх часів. Це найбільш продаваний дебютний альбом будь-якого артиста.

28 червня 1999 року Спірс розпочала свій перший тур …Baby One More Time Tour у Північній Америці, який був позитивно сприйнятий критиками. Розширення туру під назвою (You Drive Me) Crazy Tour відбулося у березні 2000 року. Під час шоу Спірс відбулася прем'єра пісень з її майбутнього другого альбому.

Другий студійний альбом Спірс «Oops!... I Did It Again» був випущений у травні 2000 року. Він дебютував під № 1 у США, продавши 1,3 мільйона копій, побивши рекорд Nielsen SoundScan за найбільшим продажем дебютів серед сольних виконавців. На сьогоднішній день було продано понад 20 мільйонів копій по всьому світу, що зробило його одним із найбільш продаваних альбомів усіх часів. Головний сингл альбому «Oops!… I Did It Again» досяг вершини чартів в Австралії, Новій Зеландії, Великій Британії та у багатьох інших європейських країнах, другий сингл «Lucky» посів перше місце в Австрії, Німеччині, Швеції та Швейцарії. Альбом, а також головний трек отримали номінації Греммі як Найкращий вокальний поп-альбом та Найкраще жіноче поп-вокальне виконання.

Того ж року Спірс розпочала тур Oops!… I Did It Again Tour, який зібрав 40,5 мільйонів доларів. Вона також випустила свою першу книгу, «Брітні Спірс: Від серця до серця», написану у співавторстві зі своєю матір'ю. 7 вересня 2000 року Спірс виступила на церемонії нагородження MTV Video Music Awards 2000 року. На половині виступу вона зірвала свій чорний костюм, щоб відкрити боді тілесного кольору з блискітками, після чого почалася важка танцювальна програма. Критики відзначають цей момент як момент, коли Спірс показала ознаки того, що стала більш провокативною виконавицею. Серед спекуляцій ЗМІ Спірс підтвердила, що зустрічається з учасником NSYNC Джастіном Тімберлейком. Вона також купила будинок у Дестіні, Флорида. У своїх мемуарах 2023 року Спірс розповіла, що зробила аборт наприкінці 2000 року під час стосунків з Тімберлейком після того, як він сказав, що вони не готові до батьківства. Спірс назвала аборт «однією з найболючіших подій, які коли-небудь переживала у своєму житті».

2001—2002: Britney та «Перехрестя» У січні 2001 року Спірс була ведучою 28-ї щорічної церемонії вручення премії American Music Awards, знялася в Rock in Rio разом із NSYNC і виступила як спеціальний гість у шоу Super Bowl XXXV, хедлайнерами якого були Aerosmith і NSYNC. У лютому 2001 року вона підписала рекламну угоду з Pepsi на суму 7—8 мільйонів доларів і випустила ще одну книгу, написану у співавторстві зі своєю матір'ю, «Подарунок матері». Її третій студійний альбом «Britney» був випущений у листопаді 2001 року. Спірс дебютувала під номером один у Billboard 200 і досягла перших п'яти позицій в Австралії, Сполученому Королівстві і континентальній Європі та продала 10 мільйонів копій по всьому світу.