Симіон Стоїлов (; 14 вересня 1887, Бухарест — 4 квітня 1961, Бухарест) — румунський математик болгарського походження.
Педагог, професор, ректор Бухарестського університету (1944-1945), доктор наук, дипломат.
Член Румунської академії.
Творець румунської школи комплексного аналізу.
Біографія
Освіту здобув в національному коледжі Крайови, з 1907 по 1910 навчався в Паризькому університеті. 1916 під керівництвом Еміля Пікара захистив дисертацію і отримав докторський ступінь в галузі математики.
1916 повернувся до Румунії і взяв участь в боях Першої світової війни на болгарському фронті у Добруджа, потім — у Молдові.
Після закінчення війни, 1919-1921 — як професор математики читав лекції в Ясському університеті, 1921-1939 — в Чернівецькому університеті.
З 1939 жив і працював у Бухаресті, спочатку в Політехнічному університеті Бухареста, а з 1941 — в Бухарестському університеті, де в 1944-1945 був ректором, в 1948-1951 — декан фізико-математичного факультету.
З 1949 — перший директор Інституту математики Румунської академії.
Займався також активною суспільно-політичною та державною діяльністю. У 1946-1948 — посол Румунії у Франції.
1946 був членом румунської делегації на Паризькій конференції 1947, яку очолював Ґеорґе Тетереску.
Помер від інсульту.
Наукова діяльність
Основні роботи по топологічній теорії функцій комплексної функції.
Автор понад 100 наукових публікацій.
Вибрані праці
Теорія функцій комплексної змінної (1962); Лекції про топологічні принципи теорії аналітичних функцій (1964).
Примітки
Посилання
Simion Stoilow