AH-1Z Viper ( «Ва́йпер») — двотурбінний ударний вертоліт, розроблений компанією Bell Helicopter на базі AH-1W SuperCobra для Корпусу морської піхоти США в межах програми модернізації H-1. Вертоліт отримав нову чотирилопатеву композитну систему несучого гвинта, посилену трансмісію, модернізовані двигуни та сучасну систему цілевказання й управління вогнем.Bell AH-1Z page . Bell Helicopter. Retrieved 3 January 2008. AH-1Z є одним з останніх представників великої родини Bell Huey і часто називається «Zulu Cobra» (від фонетичного позначення літери Z у військовому алфавіті).
AH-1Z був розроблений у 1990-х та 2000-х роках у рамках програми модернізації H-1 для Корпусу морської піхоти США. Фактично, він є оновленою версією AH-1W, який спочатку планували лише модернізувати, проте згодом було замовлено виробництво нових вертольотів. AH-1Z має понад 84% спільних компонентів із багатоцільовим вертольотом Bell UH-1Y Venom, зокрема хвостову балку, двигуни, роторну систему, трансмісію, авіоніку, програмне забезпечення, елементи управління та дисплеї.
Вертоліт здійснив перший політ 8 грудня 2000 року, а початкове малосерійне виробництво розпочалося у жовтні 2003 року. 30 вересня 2010 року Корпус морської піхоти США оголосив про досягнення AH-1Z бойової готовності, а в жовтні 2020 року він повністю замінив AH-1W SuperCobra. AH-1Z є ключовим елементом авіаційної бойової компоненти, що підтримує всі етапи експедиційних операцій КМП США.
З моменту введення в експлуатацію цей вертоліт зазнав подальших модернізацій, зокрема отримав систему обміну даними Link 16 та був оснащений ракетою AGM-179A Joint Air-to-Ground Missile (JAGM). Також AH-1Z активно пропонувався на експорт і часто конкурував за замовлення з Boeing AH-64 Apache. Першим іноземним замовником стали Королівські ПС Бахрейну, також цей тип вертольотів замовили Повітряні сили Чехії.
Розробка
Історія Поява AH-1Z відноситься до Bell 249 у 1979, який був в основному вертольотом AH-1S оснащеним чотирилопатевою системою несного гвинта від Bell 412. Розробку Bell Cobra II було продемонстровано на авіашоу Фарнборо у 1980. Вертоліт Cobra II було оснащено ПТКР Hellfire, новою системою наведення і покращеними двигунами. Пізніше з'явився вертоліт Cobra 2000 який мав двигуни General Electric T700 і гвинт з чотирма гвинтами. Цей проект привернув увагу Корпусу морської піхоти США, але фінансування було не достатнім. У 1993 Bell запропонував версію на базі AH-1W для нової британської програми ударного вертольота. Похідна конструкція, отримала назву CobraVenom, мала сучасну цифрову кабіну і міг нести на борту ПТКР TOW, Hellfire або Brimstone. Конструкція CobraVenom у 1995 була змінена шляхом заміни несного гвинта на чотирилопатевий. Проте у тому ж році конструкція програла вертольоту AH-64D.
Програма оновлення H-1 У 1996 КМП США запустив програму оновлення H-1 підписавши контракт Bell Helicopter на оновлення 180 вертольотів AH-1W до AH-1Z і оновлення 100 вертольотів UH-1N до UH-1Y.Bishop, Chris. Програма H-1 створювала цілком модернізовані ударний і вантажопасажирський вертольоти значно уніфіковані для зменшення вартості обслуговування. AH-1Z та UH-1Y мали загальні хвостові балки, двигуни, гвинти, трансмісію, архітектуру авіоніки, програмне забезпечення, органи управління і дисплеї. Загалом уніфікованими були до 84 % компонентів.
Bell взяв участь у спільній з урядом тестовій групі у фазі розробки інженерного виробництва програми H-1. Програма AH-1Z повільно прогресувала з 1996 по 2003 в основному як дослідницька і проектна. Існуюча дволопатева напівжорстка, балансуюча гвинтова система була замінена на чотирилопатеву, безшарнірну, систему несного гвинта. Чотирилопатева конфігурація покращила льотні характеристики в тому числі максимальну швидкість, швидкопідйомність, корисне навантаження і зменшення рівня вібрації гвинта.AH-1W/AH-1Z Super Cobra Attack Helicopter, USA. Airforce-Technology.com. Retrieved: 14 January 2008.
AH-1Z вперше піднявся у повітря 8 грудня 2000.«AH-1Z completes first flight» . Bell надав три прототипи вертольота командуванню авіаційних систем (NAVAIR; ) ВМС США на авіабазі Патаксент-Рівер у липні 2002, для фази польотних тестів. Малосерійне виробництво було розпочато у жовтні 2003, з поставками до 2018.«AH-1Z/UH-1Y complete developmental testing» . Наприкінці 2006 NAVAIR підписало контракт з Meggitt Defense Systems для випуску безланкової 20 мм системи живлення для покращення живлення гармати у порівнянні зі звичайною системою живлення.
У лютому 2008 ВМС США скоригували контакт таким чином, що останні 40 вертольотів AH-1Z побудовані на нових планерах замість запланованих AH-1W.Warwick, Graham. У вересні 2008 ВМС США замовили додаткові 46 планерів для КМП, збільшивши загальну кількість до 226.Trimble, Stephen. У 2010 КМП планували замовити 189 вертольотів AH-1Z, 58 з яких будуть мати нові планери,Butler, Amy. «U.S. Marines Propose AH-1Z Production Boost» Aviation Week, 13 October 2010. Retrieved: 13 October 2010. з закінченням поставок у 2019.«Bell Helicopter AH-1Z Earns Navy Recommendation for full Fleet Introduction» . 10 грудня 2010 Управління ВМС США затвердило повномасштабне виробництво вертольотів AH-1Z.
У листопаді 2022 року компанія Bell передала 189-й AH-1Z Корпусу морської піхоти США, завершивши програму виробництва вертольотів Viper. Разом із 160 UH-1Y, поставки яких були завершені у 2018 році, це означало фінальну поставку вертольотів серії H-1 для збройних сил США з моменту початку їхніх постачань у 1959 році.Bell Delivers Last Viper Attack Helicopter to Marines. Aviation International News. 4 November 2022.
Конструкція
Bell AH-1Z Viper — це ударний вертоліт, створений на основі попередньої моделі Bell AH-1 SuperCobra. У порівнянні зі своїм попередником, він отримав низку вдосконалень, зокрема новий чотирилопатевим несучий гвинт на основі нових технологій, оновлену військову авіоніку, модернізовані системи озброєння та електрооптичні сенсори, інтегровані в єдину бойову платформу. Завдяки цим змінам вертоліт має підвищену живучість, може виявляти цілі на більших відстанях і атакувати їх високоточною зброєю.
Конструкція фюзеляжу була суттєво перероблена для підвищення ударостійкості. Серед заходів безпеки – енергопоглинаюче шасі, системи інертизації парів пального, самогерметизувальні паливні баки, крісла з амортизацією удару, а також концепція збереження маси, застосована до основних компонентів.
До активних захисних систем входять диспенсери засобів протидії, система відстрілу пасток, системи попередження про радіолокаційне опромінення, сповіщення про наближення ракет, лазерні датчики наведення на фюзеляжі та система придушення інфрачервоного випромінювання під час зависання (HIRSS; ) для зниження інфрачервоного випромінювання вихлопних газів двигуна.
AH-1Z має нову безшарнірну систему несучого гвинта, яка на 75 % має меншу кількість частин ніж зчленована чотирилопатева система. Лопаті зроблені з композитів, які мають збільшену живучість і напівавтоматичну систему складання для зберігання на борту десантних кораблів. Вертоліт має довші крила, що дозволило збільшити кількість точок підвіски для ракет, наприклад AIM-9 Sidewinder. На кожному крилі є дві точки підвіски для 70-мм НАР Hydra 70 або 4 ПТКР AGM-114 Hellfire. На підкрильовій підвісці опціонально можна розташувати радар керування вогнем AN/APG-78 Longbow.AN/APG — Equipment Listing . designation-systems.net
Авіоніка Інтегрована система авіоніки моделі Z була розроблена Northrop Grumman. Система включає два бойових комп'ютера і автоматичну систему контролю польоту. Кожне місце пілота має два 20×15-см багатофункціональних рідкокристалічних дисплеї (РКД) і один 10,5×10,5-см РКД дисплей подвійної дії. Система комунікації складається з інтегрованою радіостанції RT-1824, UHF/VHF, COMSEC і модемного пристрою. Навігаційний комплекс складається з вбудованого GPS інерційної навігаційної системи (EGI), цифрової мапи і підсистеми повітряних даних низької швидкості Meggitt, що дозволяє вести вогонь у режимі зависання.
Кабіна
Кабіна AH-1Z була спроєктована таким чином, щоб обидва члени екіпажу мали майже ідентичне керування, що дозволяє здійснювати політ як з переднього, так і з заднього місця. Робочі місця оснащені системою Hands on Collective and Stick (HOCAS) із бічним джойстиком, яка дозволяє пілоту виконувати багато функцій, не відриваючи рук від органів управління польотом.
Екіпаж має нашоломну систему наведення Thales «Top Owl». Top Owl є денною/нічною системою і біноклем з кутом огляду 40°. Система має спрямовані вперед ІЧ сенсори або систему відеоспостереження.
Система прицілювання Lockheed Martin має ІЧ сенсор третього покоління. Система дає змогу наводити зброю на ціль вдень, вночі або за поганих погодних умов. Система має різні режими спостереження і може використовувати як ІЧ сенсори або телевізійне наведення. Така ж система використовується на KC-130J Harvest HAWK.Cpl. Samantha H. Arrington. «From Hueys to Harvest Hawk: Ordnance Marine arms aircraft in Afghanistan» . DVIDS. 19 May 2011.
Історія використання
AH-1Z завершив морські випробування у травні 2005.«AH-1Z/UH-1Y complete first sea trials» , US Navy, 13 June 2005. 15 жовтня 2005 Корпус морської піхоти, через командування авіаційних систем ВМС, підтвердили поставку перших серійних вертольотів AH-1Z.«Bell 449 SuperCobra and KingCobra» . AH-1Z і UH-1Y закінчили свої тестування на початку 2006.Milliman, John. Протягом першої чверті 2006 вертоліт було передано до Операційного тестового підрозділу на базі Патаксент-Рівер, де було розпочато операційні оцінювальні тести.
У лютому 2008 AH-1Z і UH-1Y розпочали другий і фінальний етапи тестування.Warwick, Graham. «US Marine Corps' Bell AH-1Z and UH-1Y enter final test phase» . Flightglobal.com, 20 February 2008. Тестування AH-1Z були зупинені у 2008 через проблеми у системі наведення. AH-1Z був проголошений готовим для бойового використання у вересні 2010.
У жовтні 2020 року командування Корпусу морської піхоти США оголосило про виведення з експлуатації останніх вертольотів AH-1W SuperCobra. Всі ці вертольоти були повністю замінені на AH-1Z Viper.
Вартість експлуатації Вартість експлуатації AH-1Z Viper є однією з найдешевших у своєму класі. Згідно з даними з офіційного звіту Under Secretary of Defense (Comptroller) за 2025 фінансовий рік, вартість обслуговування однієї години польоту (O&M costs; Operations & Maintenance) AH-1Z Viper становить 7 202 доларів США.
Іноземний інтерес
Не реалізовані замовники
Пакистан У квітні 2015 державний департамент США підтвердив продаж до Пакистану 15 вертольотів AH-1Z Viper з ракетами Hellfire, обладнанням і підтримкою на $952 млн.http://www.defensenews.com/story/defense/air-space/strike/2015/04/07/pakistan-ah-1z-deal-dsca-hellfire-taliban-tribal-area-waziristan/25409157/ Пакистан мав отримати 9 вертольотів AH-1Z у вересні 2018.«Pakistan to receive nine AH-1Z attack helos» .«Pakistan orders nine more Bell AH-1Z gunships» .
У 2022 році контракт було скасовано через політичні причини, офіційно через технічні.
Південна Корея У вересні 2012 Конгрес США повідомив про можливі Закордонні військові продажі на 36 вертольотів AH-1Z Vipers і обладнання та озброєння Південній Кореї.«Korea — 36 AH-1Z Cobra Attack Helicopters» . Viper конкурував з Boeing AH-64 Apache та TAI/AgustaWestland T129 за замовлення; прийняття рішення очікувалося на кінець 2012.Korea helicopter bids . У квітні 2013 Південна Корея анонсувала свій вибір на користь AH-64E.
Туреччина У 2000 армія Туреччини обрала AH-1Z для закупівель; у 2004 це замовлення було скасовано.«AH-1W / AH-1Z Super Cobra Attack Helicopter, United States of America» .
Словаччина У березні 2023 року стало відомо, що Словаччина, яка погодила передачу Україні своїх літаків МіГ-29, а також зенітних ракетних комплексів «Куб», може взамін поставленій зброї отримати суттєву знижку на 12 гелікоптерів AH-1Z Viper і також надання пріоритету по поставках цих машин Братиславі.