Коринфський шолом

Коринфський, або коринтський шолом (, )  — тип бронзового давньогрецького шолома VI—V ст. до н. е. Назву отримав від Пелопоннеського міста Коринф (Коринт), де було розвинуто їх виробництво. За іншою версією, назва походить від коринфської кераміки VI ст. до н. е., на якій часто зображувались воїни в шоломах цього типу. Спартанці, сусіди коринтян, також надавали перевагу цьому шолому: звідси його друга назва — дорійський шолом (бо спартанці — одне з дорійських племен).

Дизайн

Шолом розроблений таким чином, щоб повністю закривати голову. Попереду є вузький Т-подібний отвір для огляду з наносником. У верхній частині шолома є отвори для кріплення гребеня з кінського волосся. Гребінь можна було закріпити повздовжньо чи поперечно. Замість гребеня також іноді кріпили металеві роги. Обидва елемента слугували для надання більш грізного вигляду. Ззаду великий вигнутий виступ захищав потилицю.

На відміну від більшості інших типів грецьких шоломів, коринфський шолом виготовляли з цілого листа бронзи. Воїн носив під шоломом шапку для пом'якшення ударів, або шолом міг мати внутрішню підкладку. Ця підкладка кріпилася нитками до отворів по краях шолома. Починаючи з VI ст. до н. е., підкладку приклеювали до внутрішньої частини шолома, а не пришивали. На зображеннях V ст. до н. е. можна побачити наголовник під коринфським шоломом.

Зразки VI ст. до н. е. мають товщину в області обличчя від 0,75 до 1,25 мм, тоді як носова частина може бути завтовшки до 0,5 см. Загалом, коринфський шолом забезпечував чудовий захист як від ріжучих та колючих ударів, так і від ударів метальної зброї.

Грецькі воїни гопліти носили разом із цим шоломом кірасу на грудях, наголінники на ногах, а також великий щит. Хоча конструкція шолома забепезчувала хороший захист голови, вона обмежувала видимість і слух. Коли гопліт не воював, він міг носити свій коринфський шолом піднятим. Шолом тоді прикривав лоба, але лишав обличчя відкритим. На пізніх зразках стали робити прорізи для вух.

Ці шоломи часто мали гравіровані прикраси з геометричними, квітковими або тваринними мотивами на щоках, гребені шолома та по краях отворів.

Історія Коринфський шолом розробили в останній фазі Темних віків і він залишався найпопулярнішою моделлю протягом більшої частини раннього класичного періоду. Його використовували між 720 і 450 роками до н. е. Спершу коринфський шолом був частиною архаїчного арсеналу, який включав аргоський щит і кірасу-дзвін. Поряд із коринфським шоломом у період 700—500 років до н. е. використовували також іллірійський шолом.

Багато варіацій шолома коринфського стилю було розроблено в стародавніх містах-державах Греції, а до V ст. його також прийняли поселення в Італії. Хоча цей тип шолома широко відомий як коринфський, його походження з міста Коринф залишається під питанням. Така назва базується на працях Геродота та численних зображеннях цього типу шолома, знайдених на коринфських вазах та кераміці. Але першими його могли винайти мешканці Лівії на півночі Африки.

Протягом VI та V ст. до н.е. грубі зразки поступилися місцем дедалі елегантнішим шоломам, які краще повторювали форму голови та мали довші виличні частини. В деяких моделях кінця V ст. до н.е. з'явилися отвори для вух. В цей же час поперечні гребені почали слугувати ознаками рангу, принаймні в спартанській армії.

Під час Пелопоннеської війни, у другій половині V ст. до н. е., спартанська армія дедалі частіше використовувала простіші конічні шоломи та повстяні шапки. Те саме сталося зі зростаючими контингентами найманців, які не могли легко дозволити собі складні та дорогі коринфські шоломи. Шоломи переможених ворогів часто присвячували храмам як трофеї. Для цього шоломи «вбивали», відгинаючи вилиці та наносники. Коли трофеїв ставало забагато, їх закопували.

У містах Великої Греції на півдні Італії з'явилися так звані «італо-коринфські» або «апуло-коринфські» шоломи, які базувалися на коринфській моделі у піднятому положенні. Вони мали суто декоративні очні отвори та наносник. Їх особливо часто носили офіцери римської армії до I ст. н. е.

Епізодичне використання тривало до IV ст. н. е., принаймні в мистецтві.

Галерея

Див. також Бойовий шолом Шоломи Стародавньої Греції Давньогрецька зброя та обладунки

Примітки

Джерела Bottini, А. Antike Helme. Sammlung Lipperheide und andere Bestände des Antikmuseums Berlin. Mainz: Verlag des Römisch-Germanischen Zentralmuseums, 1988. Bottini, А. Gli elmi apulo-corinzi. Proposta di classificazione // AnnAStorAnt 12 (= AION), Naples, 1990, p. 23—37. Brouwers, J. From Horsemen to Hoplites: Some Remarks on Archaic Greek Warfare // BABesch 82, 2007, p. 305—319. Hoplites: The Classical Greek Battle Experience / ed. by Hanson, V. D. London, 1993, p. 63 — 84. Oakeshott, E. The Archaeology of Weapons: arms and armour from prehistory to the age of chivalry. Woodbridge, 1960. Snodgrass, A. M. Early Greek Armour and Weapons from the End of the Bronze Age to 600 BC, Edinburgh, 1964.

Посилання

Herodotus's (4.180.3) account of the Libyan female warriors in Corinthian helmets  — via the Perseus Project How Corinthian is the Corinthian helmet?, Ancient World Magazine