Гу́став У́чицкі (, ; 6 липня 1899, Відень, Австро-Угорщина — 26 квітня 1961, Гамбург, Німеччина) — австрійський кінорежисер, сценарист і оператор; працював також у Німеччині.

Біографія Густав Учицкі народився 6 липня 1899 року у Відні. Його мати, 19-річна неодружена уродженка Праги Марія Учицкі, працювала служницею у будинку художника Густава Клімта, якому також іноді позувала. Сам Учицкі згодом заявляв, що є позашлюбним сином художника.

У шкільні роки Учицкі подружився з однолітмом Карлом Гартлем, який жив по-сусідству. Після закінчення школи був учнем графіки у Військово-географічному інституті у Відні. Перші спроби стати кіноактором не увінчалися успіхом. У 1916 році спробував разом з Гартлем влаштуватися на роботу на кінофабрику (Sascha-Filmstudios AG) австрійського піонера кіно графа Александра (Саші) Коловрата. Гартля прийняли асистентом режисера, Учицкі — асистентом оператора. Будучи також начальником відділу кіно військової прес-служби, граф Коловрат допоміг Учицькому уникнути призову до армії і організував його навчання на кінооператора.

Творча кар'єра До 1918 року Густав Учицкі знімав хронікальні сюжети. Після війни працював асистентом оператора і оператором на Sascha-Filmstudios AG, новій студії Коловрата. У 1919 році його призначили оператором режисера-емігранта з Угорщини Міхаеля (Міхая) Кертеша, з 1926 року відомого у США як Майкл Кертіс.

З 1925 року Учицкі працював також у Німеччини. У 1927 році він дебютував як режисер. 31 січня 1928 року після смерті графа Коловрата (3 грудня 1927 року) і його матері (4 січня 1928 року) Учицкі у супроводі Гартля покинув Відень. У Мюнхені він влаштувався на роботу режисером студії «Emelka» (з 1932 року ). У 1929 році уклав контракт з УФА в Берліні.

З фільмами «Концерт для флейти в Сан-Сусі» (Das Flötenkonzert von Sanssouci, 1930) і «Йорк» (Yorck, 1931) Учицькому вперше доручили теми, в яких історичний матеріал обачливо поєднувався з актуальними політичними намірами. Тоді як «Людина без імені» (Mensch ohne Namen, 1932) за Бальзаком точно і без всіляких претензій зображував приватну солдатську долю, у «Світанку» (1933) солдатська поведінка зводилася в ранг національного обов'язку. Цей фільм започаткував співпрацю режисера з письменником Герхардом Менцелем, який до 1944 року писав сценарії усіх його пропагандистських фільмів, таких як «Біженці» (Flüchtlinge, 1933), «Дівчина Йоганна» (Das Mädchen Johanna, 1935), «Повернення додому» (Heimkehr, 1941), пригодницьких фільмів з Гансом Альберсом, зокрема «Готель «Савой» 217» (Savoy-Hotel 217, 1936), дія якого відбувається в дореволюційній Москві, і декількох мелодрам.

У 1936 році контракт Густава Учицкі з УФА закінчився. У 1938 році він взяв участь у зйомках пропагандистського фільму НСДАП «Слово і справа» (Wort und Tat), присвяченого аншлюсу Австрії. Влітку 1939 року він повернувся до Відня і працював на Wien-Film GmbH, начальником виробництва якої був Карл Гартль. Великий успіх у глядача мали його фільми «Материнська любов» (Mutterliebe, 1939) і «Поштмейстер» (Der Postmeister, 1940) за «Станційним доглядачем» О. Пушкіна з Генріхом Ґеорге в головній ролі (відзначений Кубком Муссоліні за найкращий іноземний фільм на 8-му Венеціанському кінофестивалі 1940 року).

У 1941 році Учицкі зняв пропагандистський фільм «Повернення додому» (Heimkehr) про дискримінацію етнічних німців в довоєнній Польщі. Потім він поставив низку мелодрам. У 1944 році цензура заборонила його фільм «На краю світу» (Am Ende der Welt).

З 1947 року Густав Учицкі знову працював в Австрії, а з 1952 року в Західній Німеччині.

Помер Густав Учицкі під час підготовки до зйомок фільму «Остання глава» (Das letzte Kapitel) 26 квітня 1961 року в Гамбурзі від апоплексії. Похований на кладовищі Гітцинг у Відні.

Фільмографія

Режисер і сценарист Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Тінгель Тангель Tingel Tangel || || |- | Кафе «Електрик» || Café Elektric Ділова людина Ein besserer Herr || || |- | Хоробрість без ризику || Corazones sin rumbo Фокус-покус Hokuspokus|| || |- | Концерт для флейти в Сан-Сусі || Das Flötenkonzert von Sanssouci Секретна служба Im Geheimdienst || || |- | Йорк || Yorck Людина без імені Un homme sans nom || || |- ||| Біженці || Flüchtlinge На краю світу Au bout du monde|| || |- | Молодий барон Нейгауз || Der junge Baron Neuhaus Травнева ніч Nuit de mai || || |- ||| Дівчина Йоганна || Das Mädchen Johanna Готель «Савой», 217 Savoy-Hotel 217|| || |- | Холодна кров || Unter heißem Himmel Розбитий глек Der zerbrochene Krug || || |- ||| Материнська любов || Mutterliebe Поштмейстер Der Postmeister|| || |- | На все життя || Ein Leben lang Повернення додому Heimkehr || || |- ||| Серце повинне мовчати || Das Herz muß schweigen Ангел, що оспівав Singende Engel|| || |- ||| Після шторму || Nach dem Sturm Капелан Сан-Лоренцо Der Kaplan von San Lorenzo || || |- ||| Відьма || Die Hexe Два блакитні ока Zwei blaue Augen|| || |- ||| Свята і її дурень || Die Heilige und ihr Narr Священик і дівчина Der Priester und das Mädchen|| || |- ||| Спадщина Бйорндаль || Das Erbe von Björndal

Оператор Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Боккаччо Boccaccio ||rowspan=2| Майкл Кертіс |- | Зірка Дамаску || Der Stern von Damaskus Голгофа Golgatha || Петер Пауль Фельнер |- |rowspan=3||| Герцогиня Сатанелла || Herzogin Satanella Майкл Кертіс Прихильність фрау Дороті Frau Dorothys Bekenntnis |- | Лабіринт жахів || Labyrinth des Grauens Содом і Гомора Sodom und Gomorrha |- |rowspan=2||| Юний Медард || Der junge Medardus Лавина Die Lawine |- |rowspan=2||| Гарун Аль Рашид || Harun al Raschid Місяць Ізраїлю Die Sklavenkönigin |- ||| Іграшка з Парижу || Das Spielzeug von Paris Фіакр № 13 Fiaker Nr. 13 |- | Чи повинні ми мовчати? || Dürfen wir schweigen? Ріхард Освальд Золотий метелик Der goldene Schmetterling || Майкл Кертіс |- | Третій ескадрон || Die dritte Eskadron Карл Вільгельм

Визнання За постановку фільму «Біженці» (1933) Густав Учицкі став першим німецьким кінематографістом, який був відзначений у Третьому Рейху Державною премією, яку щороку вручав Йозеф Геббельс.

Нагороди та номінації Густава УчицкіНагороди та номінації Густава Учицкі на сайті IMDbРікКатегоріяФільмРезультат Венеційський кінофестивальКубок Муссоліні за найкращий іноземний фільмБіженці Розбитий глек Поштмейстер Материнська любов Повернення додому

Примітки

Бібліографія Hans-Michael Bock (Hrsg.): CINEGRAPH. Lexikon zum deutschsprachigen Film. edition text + kritik, München, 1984

Посилання