Волдемарс Акуратерс (; *15 травня 1921, Куритиба — †17 січня 1976, Рига) латвійський актор.
Біографія
Народився 15 травня 1921 в бразильському місті Куритиба, в родині шкільних вчителів. Його батько, Петеріс Акуратерс — рідний брат поета Яніса Акуратерса, зі своєю сім'єю емігрував до Бразилії, так як був заочно засуджений до смерті за активну участь у революційних подіях 1905. У Бразилії ж, де він жив під ім'ям Адамс Вербіцкас, зустрів Марію Кухарску, вдову польського походження, матір трьох дітей. У їхньому шлюбі народилося двоє синів, Яніс і Волдемар, і дочка Ванда. У Латвію вони повернулися тільки в 1928.
Навчався у 2-й Даугавпілсській гімназії (1937-1940), в акторській студії Народного театру (1942-1944). Був покликаний в німецьку армію (1944), був в полоні, після повернення з Москви (1945-1946) закінчив акторську студію Драматичного театру імені А. Упита (1948).
Актор драматичного театру ім. А. Упита (1947-1948) і Лієпайського музично-драматичного театру (1949-1951). Був заарештований і засланий до Сибіру (1951). Після заслання — актор Валміерського драматичного театру (1955-1957) і Драматичного театру ім. А. Упита (1957-1966).
Багато знімався в кіно в різнопланових ролях.
Особисте життя
У першому шлюбі з мистецтвознавицею Лівією Акуратере, до шлюбу Печака (), народилися двоє дітей — Іева (співачка Іева Акуратере) і Мартиньш. Вдруге був одружений з письменницею Дагнією Зігмонте.
Помер 17 січня 1976 в Ризі. Похований на цвинтарі Райніса.
Творчість
Ролі в театрі
Народний театр
1943 — «Гаспароне» Карла Міллекера — Губернатор 1943 — «Золото» Софії Кімантайте — Казимир Бучкіс
Лієпайський музично-драматичний театр
1949 — «Мірандоліна» Карло Гольдоні — Ріпафрат 1949 — «Син рибалки» за романом Віліса Лациса — Фредіс 1950 — «Багато галасу даремно» Вільяма Шекспіра — Бенедикт
Валміерський драматичний театр
1955 — «Привиди» Генріка Ібсена — Освальд 1956 — «Гедда Габлер» Генріка Ібсена — Левборг 1957 — «Безіменна зірка» Михаїла Себастіяна — Учитель
Драматичний театр імені А. Упита
1957 — «Недалеко від Гауі» Яніса Анерауда — Карліс Стабулніекс 1958 — «Рига» Аугуста Деглава — Бернхард 1958 — «Третя патетична» Миколи Погодіна — Лавруха 1959 — «Третє слово» Алехандро Касона — Хуліо 1960 — «Урієль Акоста» Карла Гуцкова — Бен Іохан 1960 — «Чайка» А. П. Чехова — Тригорин 1962 — «Мені тридцять років» Петеріса Петерсона — Тор 1963 — «Маленькі трагедії» — О. С. Пушкіна — Дон Карлос 1964 — «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра — Фесті 1966 — «Золотий хлопчик» Кліффорда Одетса — Роксі Готліб
Фільмографія 1960 — Повість полум'яних літ — Шредер 1960 — На порозі бурі — Прамніек 1965 — Двоє — режисер 1966 — Гра без нічиєї — археолог 1966 — Східний коридор — Баум 1967 — Подвиг Фархада — інженер 1967 — Запам'ятаємо цей день — англійський офіцер 1968 — Один шанс із тисячі — фон Бюлов 1968 — Мертвий сезон — розвідник 1970 — Слуги диявола — Розенкранц 1970 — П'ятірка відважних — Йоганн Клем 1971 — Остання справа комісара Берлаха — Венцель, наступник Берлаха 1971 — Зухвалість 1972 — Слуги диявола на чортовому млині — Розенкранц 1972 — Хроніка ночі — пан з півдня 1972 — Звільнення — Вільям Стюарт
Джерела
Dace Judina, Rīgas Balss. Ieva. Pagātnes atmiņas. tvnet.lv (11.01.2004). Проверено 8 сентября 2016. Архивировано из первоисточника 11 января 2004. Teātris un kino biogrāfijās: enciklopēdija / sast. un galv. red. Māra Niedra; māksl. Aleksandrs Busse. — Rīga: Preses nams, 1999-. — (Latvija un latvieši). 1.sēj. A-J. — 1999. — 462 lpp. : il. ISBN 9984-00-331-0