Миха́йло Валенти́нович Ва́сін ( — ) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис Народився 1975 року в місті Запоріжжя. Закінчив запорізьку школу № 60.
В часі війни мобілізований — солдат, 55-nа окрема артилерійська бригада.
Загинув 29 серпня під час виходу з оточення поблизу Іловайська так званим «зеленим коридором» на дорозі в районі с. Новокатеринівки Старобешівського району Донецької області. За розповіддю очевидця, вантажівка ЗІЛ, у якій їхали в колоні лейтенанти Іван Габчак, Дмитро Севостьянчик і солдат Васін (за кермом), під обстрілами заглухла. Васін помер у машині від поранень, Севостьянчик вистрибнув з машини. Габчак, з двома пробитими ногами, доповз до кукурудзяного поля.
Станом на 29.08.2016 визнаний загиблим.
Похований у Запоріжжі на Кушугумському кладовищі як невпізнаний.
Без сина лишились батьки. Рідні сумніваюлися в результатах ДНК-експертизи, тому поки не хотіли ховати на Осипенковском кладовищі — зокрема мама Валентина Володимирівна.Іловайський котел: запорізькі артилеристи пообіцяли помститися ворогові
Нагороди За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений: 23 липня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 27 листопада 2017 — орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня" (посмертно) Іловайський Хрест (посмертно) Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 26 Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресіїРанковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня на будові запорізької ЗОШ№ 60 відкрито меморіальну дошку загиблим випускникам — серед них і Михайло Васін.Перейменування вулиці почали зі школи
Примітки
Джерела Васін Михайло Валентинович