Богда́н Володи́́мирович Тарасю́к ( — ) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис Народився 1990 року в селі Буцин (Старовижівський район, Волинська область). Закінчив Буцинську школу. Пройшов строкову службу в десантних військах.
У часі війни мобілізований у квітні 2014-го — стрілець-розвідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський); військовий фельдшер. У складі бригади у травні 2014 року рушив у зону боїв. У серпні побував удома в короткотерміновій відпустці.
Останній дзвінок від Богдана був 28 серпня з-під Іловайська. Загинув у бою поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.
Тіло знайшли 11 вересня в Дніпропетровську, мати солдата лише по медальйону й татуюванню впізнала тіло сина, таким понівеченим воно було.
Бійця поховали, але в родичів залишилися сумніви, вони вирішили провести експертизу ДНК.
Залишилися батьки Олена й Володимир Тарасюки та сестра.
Нагороди та вшанування За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 3, ряд 4, місце 31 Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресіїРанковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня Іловайський Хрест (посмертно) у Буцині на його честь перейменовано вулицюВулиця Богдана Тарасюка
Примітки
Джерела Тарасюк Богдан Володимирович Волиняни, які загинули в АТО. Ми пам'ятаємо