Фонематичний слух (від грець. phonema - слово, звук, голос) — вид слуху, який забезпечує розрізнення звуків мовлення як фонем і правильну вимову, а також сприйняття та розуміння змісту слівСловопедія: Фонематичний слухКарепін А.Ю. Фонематичний слух – основа правильної звуковимови. Фонематичний слух є тонким систематизованим слухом, що має здатність здійснювати операції розрізнення і вирізнення (розпізнавання) фонем, які складають звукову оболонку словаТермінологічний словник логопедії . Фонематичний слух виявляється в здатності розпізнавання на слух мінімальних розпізнавальних елементів мови. Цей вид слуху є основою для розуміння змісту сказаного. Особливо важливим фонематичний слух є для розрізнення фонетично дуже схожих слів наприклад: «коса – коза», «мишка — миска», «каска – казка – кашка»Майстер-клас логопедичного заняття. Розвиток фонетичного слуху під час співу пов`язаний з якістю середньої співацької форманти (ССФ), яка забезпечує артикуляцію та дикцію у співі.
Див. також Слух
Посилання
Література Владислав Тищенко: Ієрархія фонематичних процесів в онтогенезі дитячого мовлення: Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: Вип. 4. – К.: Актуальна освіта, 2007. – 166 с. Психология: Энциклопедиялық сөздік./ Бас ред. Б. Ө. Жақып — Алматы: «Қазақ энциклопедиясы», 2011 ISBN 9965-893-71-3