Здун Всеволод Ілліч (30.12.1907 — 22.05.1999) — український зоолог і паразитолог, доктор біологічних наук (1963), професор (1965) кафедри зоології Львівського університету. Вивчав паразитів (переважно трематод) наземних і прісноводних молюсків Західної України та в меншій мірі самих молюсків, а також їхніх личинок, зокрема й церкарій.
Життєпис Народився Всеволод Ілліч у селі Пригоріле Грубешівського повіту Люблінського воєводства, 17 грудня за старим стилем або ж 30 грудня за новим, 1907 року, у сім'ї службовця.
У 1927 році одержав атестат зрілості і того ж року записався на математично-природничий факультет Варшавского університету імені Юзефа Пілсудського. Університет закінчив наприкінці квітня 1936 року зі ступенем магістра у галузі зоології та порівняльної анатомії, для підтвердження чого здав іспити з: математики для природознавців, експериментальної фізики, хімії, основ геології, ботаніки (основи морфології, анатомії, фізіології та систематики рослин), загальної зоології, систематичної зоології, зоогеографії, анатомії та фізіології людини, порівняльної анатомії з гістологією та ембріологією хребетних, фізіології тварин, палеозоології, основ філософських наук, генетики, зоології з порівняльною анатомією зі захистом магістерської роботи і безпосередньо здав магістерську роботу за темою «О выявлении струнцов в домашней кошке». Паралельно у цьому ж університеті Здун В. І. здав іспити на географічному факультеті, зокрема з: загальної географії, регіональної географії з окресленням проблем політичної географії та географії Польщі.
У 1937 році закінчив педагогічний курс на гуманітарному факультеті Варшавського університету. З 1933 до 1939 року працював викладачем біології у приватних гімназіях м. Варшави. Одночасно в Інституті зоології Варшавського університету опрацьовував наукову тему з області паразитології. У 1939—1940 роках працював приватним учителем у м. Варшава.
Від 1940 до 1942 року займав посаду вчителя в початковій школі с. Березовець, Грубешівського повіту Люблінського воєводства (Республіка Польща).
Під час Другої світової війни, у 1942—1944 роках, працював викладачем біології в Учительській семінарії м. Грубешова, а в 1944—1945 роках викладав біологію в приватній гімназії м. Грубешова.
У 1945 році переїхав із Польщі на Волинь — до міста Луцька, де працював викладачем біології у Фельдшерсько-акушерському і фармацевтичному технікумах.
З вересня 1946 до 1951 року працював у Львівському науково-природознавчому музеї АН УРСР на посаді молодшого наукового співробітника.
У 1949 році закінчив Вечірній університет марксизму-ленінізму.
З червня 1951 року був зарахований молодшим науковим співробітником у відділі зоології Інституту агробіології АН УРСР.
В лютому 1953 року захистив дисертацію «Фауна личинок трематод в моллюсках водоемов западных областей Украины» і здобув ступінь кандидата біологічних наук.
У січні 1955 року одержав атестат старшого наукового співробітника зі спеціальності «зоологія». У тому ж році при реорганізації Інституту агробіології перейшов у відділ тваринництва науково-дослідного Інституту землеробства і тваринництва західних регіонів УРСР.
З 1954 до 1957 року неодноразово обирався до складу народних засідателів Окружної лічильної комісії по виборах народних суддів у м. Львові. З 1958 року обирався головою Львівського наукового товариства паразитологів.
У березні 1959 року, за конкурсом, перейшов на посаду старшого наукового співробітника відділу зоології Науково-природознавчого музею АН УРСР, а з лютого 1961 року обійняв посаду керівника відділу паразитології.
У травні 1962 року захистив дисертацію «Личинки трематод в моллюсках пресных водоемов Украинской ССР» і отримав науковий ступінь — доктор біологічних наук.
У березні 1963 року Всеволод Ілліч подав заяву, а у квітні був зарахований на посаду завідувача кафедрою зоології безхребетних Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка, де читав наступні дисципліни: загальний курс зоології безхребетних і спецкурси — паразитологія, трематодологія та рецептори безхребетних тварин; проводив заняття великого практикуму.
У 1964 році був обраний головою товариства «Знання» на біологічному факультеті Львівського державного університету.
У березні 1965 року Всеволоду Іллічу рішенням ВАКу було присвоєне наукове звання професора кафедри «зоологія безхребетних тварин».
З 1966 року Здун В. І. — член двох Проблемних Рад, Учених Рад з захисту дисертацій Львівського та Чернівецького держуніверситетів та Львівського зооветеринарного інституту.
У 1972 році, з 20 листопада до 20 грудня, стажувався на кафедрі зоології та порівняльної анатомії безхребетних Московского орндена Леніна та Трудового Червоного Прапора державного університету імені М. В. Ломоносова.
У червні 1974 року згідно з наказом Міністра ВССО УРСР, кафедри зоології хребетних і зоології безхребетних Львівського держуніверситету об'єднані в одну кафедру зоології, завідувачем якої обрано професора В. І. Здуна. На новій кафедрі професор читає такі курси, як: зоологія безхребетних, екологія і біогеоценологія; спецкурси -паразитологія (загальна, систематична, екологічна), порівняльна анатомія тварин, основи наукових досліджень, зоогеографія; веде великий спецпрактикум; керує семінаром — сучасні проблеми екології.
З вересня 1976 року, протягом двох місяців, Всеволод Ілліч стажується на кафедрі зоології безхребетних Київського ордена Леніна державного університету імені Тараса Шевченка
У 1977 та 1979 роках професор В. І. Здун читає свої лекції зі спецкурсу «Загальна паразитологія» не лише у Львові, але й іншому обласному центрі західної України -Ужгороді, зокрема, на біологічному факультеті Ужгородського державного університету.
З вересня 1984 року, протягом двох місяців, Всеволод Ілліч стажується у Львівському відділенні Інституту ботаніки АН УРСР.
У березні 1988 року професор В. І. Здун нагороджений Почесною грамотою Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР.
З 1 липня 1989 року, за власним бажанням і у зв'язку з виходом на пенсію Всеволод Ілліч подає заяву на звільнення з посади професора кафедри зоології, а від 11 жовтня стає пенсіонером, професором кафедри зоології з погодинною оплатою.
Таким чином, загальний науково-педагогічний стаж професора сягає 56 років, у тому числі на посаді професора — 26 років.
Основні наукові праці В. І. Здуна присвячені дослідженню личинкових форм трематод — паразитів хребетних тварин і людини. Головним чином, він вивчав зараженність молюсків пасовищ личинками трематод, що дало йому можливість обґрунтувати застосування методу зміни пасовищ при фасціольозі. За зв'язок наукової роботи з практикою у сільському господарстві, за рекомендації з боротьби з фасціольозом, він був нагороджений медаллю Всесоюзної Сільськогосподарської Виставки.
За науковою тематикою Всеволод Ілліч опублікував понад 150 статей та дві монографії: «Джерела і шляхи інвазії тварин збудниками фасціольозу» та «Личинки трематод у прісноводних молюсках України», був співавтором окремих розділів ще двох, написав посібник з паразитології, здійснив чотири методичні розробки. У своїй науковій діяльності вільно володів, крім української та російської, польською і французькою, слабо — німецькою та англійською. За час роботи підготував 12 кандидатів біологічних наук.
Похований на 85 полі Личаківського цвинтаря.
Список праць Всеволода Ілліча Здуна 1. Здун В. І. Фауна личинкових стадій трематод в молюсках Закарпаття // Наук. зап. Львів. наук.-природозн. музею АН УРСР. — Львів, 1950. — Т. 1. — С. 167—189.
2. Здун В. І. Фауна личинкових стадій трематод в молюсках Закарпаття // Наук. зап. Львів. наук.-природозн. музею АН УРСР. — Львів, 1951. — Т. 1. — С. 167—189.
3. Здун В. І. Личинки трематод в молюсках родини Melaniidae з нижньої течії Дністра // Наук. зап. Природ. музею Інституту агробіології. — 1952. — Т. 2. — С. 93-113.
4. Здун В. И. Фауна личинок трематод в моллюсках водоемов Западных областей Украины: Автореф. дис…канд. биол. наук. — Львов, 1952. — 16 с.
5. Здун В. І. До вивчення личинок печінкового присисня (Fasciola hepatica L.) // Шкідники та паразити сільськогосподарських рослин і тварин західних областей УРСР та заходи боротьби з ними / Праці Ін-ту агробіології АН УРСР. — Львів, 1954. — Т. 5. — С. 24-35.
6. Здун В. И. Малый прудовик Galba truncatula Mull. -передатчик фасциолеза в карпатских высокогорных водоемах // Тезисы докл. III эколог. конф. — К.: Изд-во КГУ, 1954. — Т. 1. — C. 89-90.
7. Здун В. І. Личинки збудника сангвінікульозу риб в молюсках Західних областей УРСР // Зб. наук. праць «Шкідники та паразити сільськогосподарських рослин і тварин Західних областей УРСР та заходи боротьби з ними». — Львів, 1954. –С. 42-47.
8. Здун В. І. Личинки трематод у прісноводних молюсках України // Зб. наук. праць «Шкідники та паразити сільськогосподарських рослин і тварин Західних областей УРСР та заходи боротьби з ними». — Львів, 1954. — С. 143.
10. Здун В. И. Зараженность моллюсков пастбищ западных областей Украины личинками трематод // Тез. докл. VIII совещ. по паразит. проблемам. — М.-Л., 1955. — С. 74-75.
11. Здун В. І. Малий ставковик Galba truncatula (Muller) — передавач фасціольозу в умовах карпатських високогірних водойм // Наук. зап. Природ. музею Львів. філіалу АН УРСР. — Львів, 1955. — Т. 4. — С. 108—111.
12. Здун В. І., Гжицький С. З. Фасціольоз — небезпечне захворювання сільськогосподарських тварин. — К.: вид-во АН УРСР, 1956. — 16 с.
13. Здун В. І. Як запобігти захворюванню тварин на фасціольоз (мотилицю). — К.: Вид-во Мін. с.г. УРСР, 1956. — 10 с.
14. Здун В. И. Некоторые данные о распространение личинок трематод в водоемах УССР // Сб. научн. трудов «Проблемы паразитологии». — К.: Изд-во Ин-та зоологии АН УССР, 1956. — С. 57-58.
15. Здун В. И. О зараженности моллюсков Закарпатья личиночными формами возбудителей фасциолеза, дикроцелиоза и парамфистоматоза // Науч. зап. Ужгородского гос. ун-та. — Ужгород, 1956. — Т. 21. — С. 123—133.
16. Здун В. И. Личинки печеночного сосальщика Fasciola hepatica L. и их специфический хозяин — малый прудовик Galba truncatula Mull. в условиях западных областей УССР // Тр. Ин-та зоологии. — К., 1956. — С. 61-62.
17. Здун В. И. Личинки печеночного сосальщика Fasciola hepatica L. и их специфический хозяин — малый прудовик Galba truncatula Müll // Сб. научн. трудов «Проблемы паразитологии». — К.: Изд-во Ин-та зоологии АН УССР, 1956. — С. 61-62.
18. Здун В. И. Церкарии бассейна нижнего Дуная // Тр. Ин-та зоологии. — К., 1956. — С. 59-60.
19. Здун В. И. Обследование моллюсков на зараженность личинками дигенетических трематод // Методика изучения паразитологической ситуации и борьбы с паразитами сельскохозяйственных животных. — К.: Ин-т зоологии АН УССР, 1957. — С. 45-78.
20. Здун В. И. О личинках трематод в молюсках басейна нижнего течения Дуная // Раб. по паразитологии Юго-Запада СССР. — Кишинев: Изд-во АН МССР, 1956. — С.59-62.
21. Здун В. І. Фасціольоз сільськогосподарських тварин // Заходи по збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції на землі в передгірних і гірських районах Карпат. — К.: Держсільгоспвидав, 1956. — С. 142—144.
21. Церкарии трематод рыб западных областей Украинской ССР // Совещ. по болезням рыб. Тез. докл. АН УССР. — М.-Л., 1957. — С. 34-35.
22. Здун В. И. Динамика развития личинок фасциол в моллюсках западных областей УССР и смена пастбищных участков, как метод борьбы с фасциолезом // Тезисы докл. науч. конф. — К., 1957. — Ч. 1.
23. Здун В. И. Насекомые — промежуточные (добавочные) хозяева дигенетических трематод // III Совещ. Всесоюз. энтомолог. об-ва. Тез. докл. — М., 1957. — Т. 1. — С. 194—196.
24. Здун В. И. Вопросы охраны моллюсков западных областей Украинской ССР // Охрана природы в западных областях УССР. Тезизы докл. — К., 1957. — Т. 2. — С. 11-14.
25. Здун В. И. О паразитировании личиночных форм трематод у пресноводных моллюсков // IX Совещ. по паразит. проблемам. Тез. докл. — М.-Л., 1957. — С. 98-99.