Отто Меєр (; 23 грудня 1912, Мольденіт — 28 серпня 1944, Дюклер) — німецький офіцер Ваффен-СС, оберштурмбаннфюрер СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.
Ранні роки Отто Меєр народився 23 грудня 1912 року в місті Мольденіт. 1 березня 1931 року Меєр вступив в НСДАП (партійний квиток № 487 309) і СС (службове посвідчення № 8 680).
У жовтні 1934 року Отто перевели в штандарт СС «Дойчланд», що був в складі Частин посилення СС, попередника Ваффен-СС. У цьому підрозділі Меєр служив в 3-му штурмі. У 1935 році закінчив юнкерське училище СС в Бад-Тельці. 20 квітня 1935 року Отто Меєр став Унтерштурмфюрером СС і був призначений командиром взводу в 3-му штурмі штандарта СС «Дойчланд».
Друга світова війна У жовтні 1939 року стає командиром 1-ї батареї зенітного дивізіону СС, а з початку 1940 року — 2-ї (потім 10-ї) роти полку СС «Дер Фюрер». З серпня 1941 призначений командиром 1-го батальйону моторизованого полку СС «Дойчланд». Отто Меєр взяв участь в Польській, Французькій, Балканській кампаніях і в боях на Східному фронті.
З 1 лютого 1942 року Меєр був начальником групи юнкерських училищ СС в Бад-Тельці і Брауншвейзі. 27 січня 1943 року Отто був переведений в панцергренадерську дивізію СС «Гогенштауфен».
У січні 1944 року Меєр стає командиром 9-го танкового полку СС «Гогенштауфен». За відзнаки в боях під Тарнополем 4 червня 1944 року був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
У серпні 1944 року полк Меєра був оточений англо-американськими військами в Фалезькому котлі. Отто Меєр був вбитий в ході спроби прориву з «котла» 28 серпня 1944 року. 30 вересня 1944 року Отто був нагороджений посмертно Дубовим листям до Лицарського хреста Залізного хреста.
Звання Унтерштурмфюрер СС (20 квітня 1935) Оберштурмфюрер СС (1 червня 1938) Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1939) Штурмбаннфюрер СС (9 листопада 1941) Оберштурмбаннфюрер СС (9 листопада 1943)
Нагороди Почесна шпага рейхсфюрера СС Кільце «Мертва голова» Йольський свічник Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі Спортивний знак СА в бронзі Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» Хрест Воєнних заслуг 2-го класу Залізний хрест 2-го класу (29 травня 1940) 1-го класу (8 серпня 1940) Штурмовий піхотний знак в бронзі (1 квітня 1941) Німецький хрест в золоті (14 січня 1942) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (26 лютого 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Лицарський хрест (4 червня 1944) як оберштурмбаннфюрер СС і командир 9-го танкового полку СС «Гогенштауфен» Дубове листя (№ 601) (30 вересня 1944) як оберштурмбаннфюрер СС і командир 9-го танкового полку СС «Гогенштауфен»
Література