Отто Печ (; 3 серпня 1909, Рейнгаузен — 16 березня 1945, Альтдамм) — німецький офіцер Ваффен-СС, штандартенфюрер СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.
Ранні роки Отто Печ народився 3 серпня 1909 року в місті Рейнгаузен. 1 квітня 1930 року Печ вступив в НСДАП (партійний квиток № 230 180), а 16 березня 1931 року в СС (службове посвідчення № 6 143).
У жовтні 1934 року Отто перевели в штандарт СС «Германія», що був в складі Частин посилення СС, попередника Ваффен-СС. У 1939 році був призначений командиром взводу 15-го штурму штандарта СС «Германія».
Друга світова війна У листопаді 1939 року стає командиром 15-ї роти моторизованого полку СС «Германія», а з кінця 1940 року — 3-й офіцер Генштабу (начальник розвідки) штабу дивізії СС «Вікінг». Отто Печ взяв участь в Польській і Французькій кампаніях, а також в боях на Східному фронті.
9 листопада 1941 Отто став Штурмбаннфюрером СС і був призначений командиром самохідного розвідувального батальйону СС «Вікінг». З 1 липня 1943 по 7 березня 1944 року був командиром 103-го важкого танкового батальйону СС, а з березня 1944 року — 1-го батальйону 5-го танкового полку СС «Вікінг».
У червні 1944 року Отто Печ був переведений в 10-ту танкову дивізію СС «Фрундсберг», де став командиром 10-го танкового полку СС «Фрундсберг». За відзнаки в боях у Нормандії 23 серпня 1944 року був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
У серпні 1944 року полк Печа був оточений англо-американськими військами в Фалезькому котлі. Отто Печ був вбитий 16 березня 1945 року. 5 квітня 1945 року Отто був нагороджений посмертно Дубовим листям до Лицарського хреста Залізного хреста.
Звання Штурмбаннфюрер СС (9 листопада 1941) Оберштурмбаннфюрер СС (9 листопада 1943) Штандартенфюрер СС (посмертно)
Нагороди Йольський свічник (16 грудня 1935) Перстень «Мертва голова» Почесна шпага рейхсфюрера СС Медаль «За вислугу років у СС» 4-го ступеня (4 роки) 3-го ступеня (8 років; 1939) Залізний хрест 2-го класу (3 серпня 1941) 1-го класу (15 вересня 1942) Штурмовий піхотний знак в бронзі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1942) Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі Нагрудний знак «За поранення» в золоті — всього був поранений 11 разів. Німецький хрест в золоті (24 квітня 1943) як штурмбаннфюрер СС і командир самохідного розвідувального батальйону СС «Вікінг» Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Лицарський хрест (23 серпня 1944) як оберштурмбаннфюрер СС і командир 10-го танкового полку СС «Фрундсберг» Дубове листя (№ 820) (5 квітня 1945) як оберштурмбаннфюрер СС і командир 10-го танкового полку СС «Фрундсберг»
Примітки
Джерела
LEFÈVRE, E., Panzers in Normandy, After The Battle, London, UK, 1983