Пирій, пирі́йникІ. І. Моцний, І. С. Петрова, С. В. Чеботар. Успадкування та ефекти доповненої хромосоми St геному Elymus sibiricus з чужинними ознаками від амфіплоїда Elytricum fertile // ISSN 2219—3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 (Elymus) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини тонконогових. Рід містить ≈ 200 видів і поширений у Євразії, Північній і Південній Америках, Північній Африці й Ефіопії.
Ботанічний опис
Дерновинні, рідко короткокореневищні багаторічники 15–150(200) см заввишки. Стебла зазвичай прямостоячі з розставленими вузлами. Суцвіття — прямі або більш-менш пониклі, зазвичай лінійні колосся 4–18(30) см завдовжки з віссю, що не розпадається в плодах
Поширення Рід поширений в помірних зонах обох півкуль.
Господарське значення та застосування
Деякі види пирійника використовуються в сільському господарстві: Elymus caninus, Elymus dahuricus, Elymus hoffmannii, Elymus nutans, Elymus sibiricus, Elymus trachycaulus, входять до складу фуражних трав в Росії, Північному Китаї і Північній Америці. У боротьбі з ерозією ґрунтів використовують Elymus dahuricus, Elymus hystrix, Elymus macrourus, Elymus villosus (Цвелев, 1976; Некратова, 2007; Okito, 2008; Knüpffer, 2009).
Види
Рід нараховує понад 200 видів (докладніше див. список видів роду пирійник).
Систематика
Близьким до роду Elymus (Пирійник) є рід Elytrigia (Пирій) Деякі автори об'єднують ці два рода. У «Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин» Юрія Кобіва назва Elytrigia є синонімом роду Elymus (пирій). Також у цьому словнику пирій є однією з назв роду Agropyron Gaertner (житняк). Однак на думку інших авторів між таксонами Elytrigia і Elymus більше відмінностей ніж між таксонами Elytrigia і Agropyron, які є окремими родами у авторів, які об'єднують перші два роди в один. У своїй монографії «Злаки України» (1977) Юрій Прокудін для флори України приводить лише три роди з триби Triticeae: Agropyron, Elytrigia та Leymus, інші зведені до синонімів. За останнім зведенням судинних рослин УкраїниMosyakin S. L., Fedoronchuk M. M. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kiev, 1999. — XXIV + 346 pp. триба Triticeae у флорі України представлена 5 родами і 36 видами: Agropyron — дев'ять видів, Elymus — чотири види, Leymus — чотири види, Elytrigia — 18 видів, Psathyrostachys — 1 вид.
Наразі всі перераховані роди більшістю науковців визнані самостійними, вони повністю різняться не тільки за своїми анотомо-морфологічними особливостями та екологією, але й за походженням, хоча деякі види відносять то до одного, то до іншого роду.Губарь Л. М. Роди Agropyron Gaertn., Elymus L., Elytrigia Desv., Leymus Hochst і Psathyrostachys Nevski (Poaceae) Флори України.
Багато видів Elymus мають великий ареал і характеризуються високою морфологічною мінливістю. Для видів роду Elymus характерна не завжди однозначна синоніміка, застосовувана при описі вариететів, підвидів та видів роду дослідниками різних країн. Багато проблем систематики і таксономії пирійніків обумовлені тим, що серед видів роду часто відбувається міжвидова гібридизація.
Примітки
Посилання Добрякова К. С. Молекулярно-филогенетическое исследование видов Elymus L. Флоры России Elymus на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США Elymus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду Elymus на сайті «The Plant List» Колосняк, или Пырейник (Elymus) сем. Злаки // Энциклопедия декоративных садовых растений
Література Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с. Цвелев Н. Н. Elymus L. // Растения Центральной Азии. Л., — 1968, вып. 4. — С. 210—223. Цвелев Н. Н. О роде Elymus L. (Poaceae) в России // Бот. журн. — 2008. –Т. 93, № 10. — С. 1587—1596. Пешкова Г. А. Elymus L. — Пырейник // Флора Центральной Сибири. — Новосибирск, 1979. — Т. 1. — С. 130—135. Агафонов А. В. Дифференциация рода Elymus L. (Triticeae: Poaceae) вазиатской части России с позиций таксономической генетики // Сибирский ботанический журнал. — 2007. — Т. 2, вып. 1. — С. 5-15. Невский С. А. Род Колосняк — Elymus L.; Род Вострец — Aneurolepidium Nevski // Флора СССР. — Т. 2. — М.; Л.: Изд-во АН СССР. — 1934. — С. 694—711. Chen S. L., Zhu G. H. Elymus L. // Wu Z.Y., Raven P. H. (Eds.) Flora of China (Poaceae). Beijing, St. Louis. — 2006. — Vol. 22. — P. 400—429. Dewey D. R. Historical and current taxonomic perspectives of Agropyron, Elymus and related genera // — Crop Sci. — 1983. — Vol. — P. 637—642. Dizkirici A., Kaya Z., Cabi E., Dogan M. Phylogenetic relationships of Elymus L. and related genera (Poaceae: Triticeae Dumort.) based on the nuclear ribosomal internal transcribed spacer sequences // Turkish Journal of Botany. — 2010. — Vol. 3, № 6. — P. 467—478. Fan X., Sha L. N., Dong Z. Z., Zhang H. Q. et al. Phylogenetic relationshipsand Y genome origin in Elymus L. sensu lato (Triticeae; Poaceae) based on single-copy nuclear Acc1 and Pgk1 gene sequences // Molecular phylogenetics and evolution. — 2013. — Vol. 69. — P. 919—928.