Август Цеендер (; 28 квітня 1903, Аален — 11 лютого 1945, Будапешт) — німецький офіцер Ваффен-СС, бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.
Ранні роки Август Цеендер народився 28 квітня 1903 року в місті Аален. 9 листопада 1935 Цеендер вступив в СС (службове посвідчення № 224 219), а 1 травня 1937 року в НСДАП (партійний квиток № 4 263 133).
9 листопада 1935 року Август поступив на службу в Частини посилення СС зі званням оберштурмфюрера СС і був зарахований в 12-й штурм штандарта СС «Дойчланд». З 1 вересня 1936 року Цеендер був командиром 12-го, з 1 травня 1938 року — 8-го, з червня 1939 року — 4-го штурму штандарта СС «Дойчланд».
Друга світова війна Август Цеендер взяв участь у Польській, Французькій кампаніях і в боях на Східному фронті. 20 грудня 1940 призначений командиром 1-го батальйону 11-го полку СС, а в лютому 1941 року — командиром мотоциклетного батальйону СС «Райх». З липня 1941 року був командиром 2-го батальйону моторизованого полку СС «Дойчланд».
18 березня 1942 року під командуванням Цеендера на Східному фронті була сформована бойова група. З 15 квітня 1942 року командував 2-м кавалерійським полком СС в складі кавалерійської бригади СС і до 25 травня 1942 року виконував обов'язки командира бригади. У червні 1942 року полк увійшов до складу 8-ї кавалерійської дивізії СС «Флоріан Гайєр».
15 лютого 1943 Август очолив бойову групу «Z». З 30 березня 1943 був командиром 17-го кавалерійського полку СС «Флоріан Гайєр». 21 квітня 1944 року Цеендер став командиром 22-ї добровольчої кавалерійської дивізії СС «Марія Терезія».
На чолі дивізії взяв участь у важких боях в Будапешті. У лютому 1945 року дивізія була практично повністю знищена радянськими військами в боях під Будапештом, а сам Цеендер 11 лютого 1945 року загинув при спробі прориву.
Звання Гауптштурмфюрер СС (20 квітня 1937) Штурмбаннфюрер СС (13 грудня 1940) Оберштурмбаннфюрер СС (9 листопада 1942) Штандартенфюрер СС (20 квітня 1943) Оберфюрер СС (16 жовтня 1944) Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС (15 січня 1945)
Нагороди Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі Спортивний знак СА в золоті Почесна шпага рейхсфюрера СС Кільце «Мертва голова» Залізний хрест (1939) 2-го класу (14 вересня 1939) 1-го класу (18 червня 1940) Штурмовий піхотний знак в бронзі Нагрудний знак «За поранення» в чорному (червень 1941) в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Німецький хрест в золоті (16 жовтня 1942) як штурмбаннфюрер СС і командир 2-го кавалерійського полку СС Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років) Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (1943) в сріблі Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Лицарський хрест (10 березня 1943) як оберштурмбаннфюрер СС і командир 2-го кавалерійського полку СС Дубове листя (№ 722) (1 лютого 1945) як бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС і командир 22-ї добровольчої кавалерійської дивізії СС «Марія Терезія»
Джерела
Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8