Срібні монети Німецької імперії почали карбуватися після об'єднання німецьких земель в єдину державу — Німецьку імперію. При цьому кожен володар невеликих німецьких держав, що увійшли до складу імперії, залишав за собою свій титул і номінальну владу. До часів об'єднання кожна з цих невеликих країн карбували власну монету і мали самостійні грошові системи. При цьому грошові системи переважної більшості монархів підпорядковувалися Мюнхенській (1837), Дрезденській (1838) та Віденській (1857) монетним системам. Згідно з цими угодами формувалися дві взаємопов'язані системи: 3½ гульдена південнонімецьких земель були відповідними до 2 північнонімецьких союзних талерів. Крім того вільні ганзейські міста Любек, Гамбург та Бремен не доєдналися до монетних систем і продовжували карбувати гамбурзьку марку та бременські талери. Деякі типи срібних монет (зільбенгрошен (), неугрошен () та інші) хоча й карбувалися до 1873 року, але в цій статті не розглядаються.
Після утворення Німецької імперії був регламентований монетний закон 1873 року. Згідно з законом, всі землі, що входять до складу держави, мали повне право на карбування 2-, 3- та 5-марочних монет. Срібні монети карбувалися з 1873 до 1919 років і були офіційно демонетизовані у 1924 році з введенням у обіг райхсмарки. З 1873 по 1919 рік в Німецькій імперії карбували монети десять монетних дворів. Монети були в обігу по всій імперії. Так, наприклад, баденські монети могли використовуватися в Пруссії.
Історія карбування
Монетні закони 1871 та 1873 років
4 грудня 1871 року імператор Німецької імперії Вільгельм І та канцлер Отто фон Бісмарк підписали законодавчий акт, в якому регламентувалося про появу нової грошової одиниці — золотої марки. 1 марка була еквівалентною 0,358423 грамам щирого золота і дорівнювала 100 пфенігам. 9 липня 1873 року було прийнято новий закон, в якому регламентувалося про перехід усіх держав у складі імперії на єдину грошову систему. Також було прийняте рішення про карбування срібних монет. Зокрема в законі наголошувалося про курс обміну старих грошей на нові. Згідно з курсом союзний талер дорівнював 3 маркам; 1 гульден рівнявся до 1 5⁄7 марці; марка Любека та Гамбурга — до 1 1⁄5 марки.
У третьому розділі наголошувалося про розмір, вагу та зовнішній вигляд монет об'єднаної держави. Зі срібла мали карбуватися монети номіналами 20, 50 пфенігів (з 1905 року їх замінила ½ марки), 1, 2 та 5 марок. Кожна марка містила в собі соту частину митного фунта щирого срібла (500 гр.), або 5,556 гр. Вміст у срібних монетах мав бути: 900 частин срібла, та 100 частин міді, щоб 90 срібних марок дорівнювали вазі 1 фунту.
У другому та третьому параграфах, у третьому розділі, чітко описувався зовнішній вигляд монет. На реверсі кожної з них мав бути надпис «Німецька імперія» (), рік карбування, і герб — імператорський орел. При цьому на монетах від 2-марок, номінал розміщувався на реверсі, тоді як на 1-марочній, та нижче за номіналами, на аверсі. Аверси 2- та 5-марочних монет дозволялося оформлювати кожній державі на свій розсуд.
Союзний талер перебував у обігу включно до 1907 року. Після демонетизації талера стали карбувати монету, відповідну за курсом обміну, номіналом в 3 марки. Слід зазначити, що крім перерахованих назв номіналів до 1871 року на території німецьких держав були в обігу монети більш ранніх грошових систем (райхсталер (), кроненталер () та інші типи срібних монет).
Деномінація Незабаром після початку Першої світової війни масовий випуск монет із коштовних металів зменшився до мінімуму. Тиражі 3- та 5-марочних монет, присвячені тим, чи іншим подіям, стали мізерними. Карбування монети номіналом в 2 марки припинилося зовсім. Найбільш рідкісною монетою того періоду були саксонські 3 марки 1917 року, викарбувані до 400-річчя початку Реформації (100 екземплярів) та баварські 3 марки 1918 року присвячені золотому весіллю Людвіга ІІІ (130 екземплярів). Після поразки Німецької Імперії у Першій світовій війні почався довгий гіперінфляційний період, який привів країну до заміни золотої марки на паперові асигнації, більш знані як паперові марки. В таких умовах, коли вміст срібла перевищував номінальну вартість, срібна марка, в післявоєнний період, в обігу не застосовувалась. В серпні 1924 року срібні монети Німецької імперії були офіційно демонетизовані після введення райхсмарки). 1 срібна райхсмарка містила в собі вдвічі менше щирого срібла, ніж марка імперії.
Монетні двори Німецької імперії
Позначення монетного двору Місто Роки карбування А Берлін з 1872 В Ганновер 1872—1878 С Франкфурт 1872—1879 D Мюнхен з 1872 E Дрезден 1872—1887 Мульденхютен з 1887 F Штутгарт з 1872 G Карлсруе з 1872 H Дармштадт 1872—1882 J Гамбург з 1875
Срібні монети Німецької імперії 20, 50 пфенігів, ½ та 1 марка Срібну монету, номіналом в 20 пфенігів, карбували недовго — 1873-1877 роки. Згодом їх замінили на мідно-нікелеві. Після 1903 року 50 пфенігів не карбувалися. У 1905 році їх замінили на ½ марки. При чому їх випускали навіть після закінчення війни і зречення кайзера Вільгельма ІІ в 1919 році. Номінал Аверс Реверс Дата Вага, гр Діаметр, мм Гурт 20 пфенігів 1873–1877 1,111 16,0 110 зарубок 50 пфенігів 1875–1877 2,778 20,0 126 зарубок 50 пфеніг 1877–1878 2,778 20,0 126 зарубок 50 пфенігів 189618981900–1903 2,778 20,0 126 зарубок ½ марки 1905–1919 2,778 20,0 90 зарубок 1 марка 1873–18831885–1887 5,556 24,0 140 зарубок 1 марка 1891–189418961898–1916 5,556 24,0 140 зарубок
Основні характеристики 2-, 3- та 5-марочних монет
Номімал Вага в цілому, гр. Чиста вага, гр. Проба Діаметр, мм Роки карбування Тираж в цілому Аверс Реверс Гурт 2 марки 11,111 10,0 900 28 1876—1915 >160 млн Портрет місцевого володаря, герб міста Герб Німецької імперії 140 зарубок 3 марки 16,667 15,0 900 33 1908—1918 >57 млн Портрет місцевого володаря, герб міста Герб Німецької імперії Надпис: З нами Бог () 5 марок 27,778 25,0 900 38 1874—1915 >56 млн Портрет місцевого володаря, герб міста Герб Німецької імперії Надпис: З нами Бог ()
Реверси 2-х, 3-х та 5-марочних монет Практично всі реверси 2-, 3- та 5-марочних монет мають однакове зображення герба Німецької імперії. Монети з малим орлом () карбувалися до 1888 року включно, а з великим () з 1891 року. У 1889 році єдину срібну монету, номіналом в 5 марок, карбувала лише Саксонія. У 1890 срібні 2-, 3-, 5-марочні монети не карбувалися зовсім. Деякі пам'ятні монети, викарбувані після 1891 року мали зображення орла, яке відрізнялося від стандартних. Зокрема на пруських монетах зразка 1913 року, номіналами в 2 та 3 марки, присвяченій 100-річчю переможній битві під Лейпцигом, був зображеним імперський орел, який атакував змію — символ іноземної інтервенції.
Аверси 2-х, 3-х, 5-марочних монет Ангальтське герцогство Столиця: Дессау; Площа: 2299 км² Зображення Номінал Дата Регент/пам'ятна дата/мотив Монетний двір Тираж Тираж Proof (тираж) 2 марки 1876 Обігова монета Фрідріх І A 200.000 – 2 марки 1896 Пам'ятна монета 25 років регентства Фрідріха І A 50.000 5 марок 1896 Пам'ятна монета 25 років регентства Фрідріха І A 10.000 2 марки 1904 Пам'ятна монета Сходження на престол Фрідріха II A 50.000 150 3 марки 19091911 Фрідріх ІІ A 100.000 100 3 марки 1914 Срібне весілля Фрідріха ІІ та Марії A 200.000 1.000 5 марок 1914 Срібне весілля Фрідріх ІІ та Марії A 30.000 1.000Баварське королівство Столиця: Мюнхен; Площа: 75,865 км² Зображення Номінал Дата Регент/пам'ятна дата/мотив Монетний двір Тираж Тираж Proof (тираж, доступність) 2 марки 1876187718801883 Людвіг ІІ D 5.370.1391.511.500168.974104.217 5 марок 1874–1876 Людвіг ІІ D 1.871.266 2 марки 1888 Отто D 172.368 – 5 марок 1888 Отто D 68.947 – 2 марки 1891189318961898–19081912–1913 Отто D 246.050246.050492.13112.733.516311.350 5 марок 18911893–18961898–19081913 Отто D 98.420407.7414.420.268420.000 3 марки 1908–1913 Отто D 6.592.442 2 марки 1911 90-літній ювілей і 25 років регентства Луіпольда D 640.000 3 марки 1911 90-літній ювілей і 25 років регентства Луіпольда D 639.721 5 марок 1911 90-літній ювілей і 25 років регентства Луіпольда D 160.000 2 марки 1914 Людвіг ІІІ D 573.533 3 марки 1914 Людвіг ІІІ D 717.460 5 марок 1914 Людвіг ІІІ D 142.400 3 марки 1918 Золоте весілля Людвіга ІІІ та Марії D 130 5Велике герцогство Баденське Столиця: Карлсруе; Площа: 15,069 км² Зображення Номінал Дата Регент/пам'ятна дата/мотив Монетний двір Тираж Тираж Proof (тираж) 2 марки 18761877188018831888 Фрідріх І G 1.739.038763.92774.00045.49375.279 5 марок 1874–18761888 Фрідріх І G 786.99430.111 2 марки 1892189418961898–1902 Фрідріх І G 106.750106.750213.5201.093.412 5 марок 18911893–18951898–1902 Фрідріх І G 42.700177.033491.605 2 марки 1902 50-річчя Фрідріха І G 375.018 – 5 марок 1902 50-річчя Фрідріха І G 50.024 – 2 марки 1902–1907 Фрідріх І G 3.444.401 5 марок 1902–19041907 Фрідріх І G 805.119243.821 2 марки 1906 Золоте весілля Фрідріха І та Луїзи G 350.000 – 5 марок 1906 Золоте весілля Фрідріха І та Луїзи G 60.000 – 2 марки 1907 Посмертні Фрідріха І G 350.002 5 марок 1907 Посмертні Фрідріха І G 60.000 2 марки 19111913 Фрідріх ІІ G 77.000289.690 3 марки 1908–1915 Фрідріх ІІ G 3.464.251 5 марок 19081913 Фрідріх ІІ G 281.568244.000Брауншвейзьке герцогство Столиця: Брауншвейг; Площа: 3672 км² Зображення Номінал Дата Регент/пам'ятна дата/мотив Монетний двір Тираж Тираж Proof (тираж) 3 марки 1915 Весілля Ернеста-Августа з Вікторією-Луізою (Люнебург) A 1.700 5 марок 1915 Весілля Ернеста-Августа з Вікторією-Луізою (Люнебург) A 1.400 3 марки 1915 Весілля Ернеста-Августа з Вікторією-Луізою A 31.634 – 5 марок 1915 Весілля Ернеста-Августа з Вікторією-Луізою A 8.600Вільне ганзейське місто Бремен Столиця: Бремен; Площа: 256 км² Зображення Номінал Дата Регент/пам'ятна дата/мотив Монетний двір Тираж Тираж Proof (тираж) 2 марки 1904 Великий герб міста Бремена J 100.000 200 5 марок 1906 Великий герб міста Бремена J 40.846 600Вальдек-Пірмонтське князівство Адміністративні центри: Аролсен та Бад-Пірмонт; Площа: 1121 км² 3 марки 1909 Посмертна. Карл-Гюнтер A 70.000 >100Вюртемберзьке королівство Столиця: Штутгарт; Площа: 19.507 км² Зображення Номінал Дата Регент/пам'ятна дата/мотив Монетний двір Тираж Тираж Proof (тираж) 2 марки 1876–1877188018831888 Карл І F 2.661.777128.94373.872123.140 5 марок 1874–18761888 Карл І F 1.326.92649.258 2 марки 1892–189318961898–19081912–1914 Вільгельм ІІ F 351.055351.0319.115.537794.753 3 марки 1908–1914 Вільгельм ІІ F 5.318.469 5 марок 1892–18951898–19081913 Вільгельм ІІ F 361.1343.237.225401.200 3 марки 1911 Срібне весілля Вільгельма ІІ та Шарлоти F 500.000 3 марки 1916 25 років регентства Вільгельма ІІ F 1.000 –Вільне ганзейське місто Гамбург Столиця: Гамбург; Площа: 415 км² Зображення Номінал Дата Регент/пам'ятна дата/мотив Монетний двір Тираж Тираж Proof (тираж) 2 марки 1876–1878188018831888 Великий герб міста Гамбурга J 4.811.14298.93660.44699.820 5 марок 1875–18761888 Великий герб міста Гамбурга J 1.215.66140.363 2 марки 1892–189318961898–19081911–1914 Великий герб міста Гамбурга J 286.775286.4347.329.908715.833 3 марки 1908–1914 Великий герб міста Гамбурга J 4.654.966 5 марок 18911893–18961898–19081913 Великий герб міста Гамбурга J 59.409234.4002.585.475326.800Велике герцогство Гессенське Столиця: Дармштадт; Площа: 7688 км² Зображення Номінал Дата Регент/пам'ятна дата/мотив Монетний двір Тираж Тираж Proof (тираж) 2 марки 1876–1877 Людвіг ІІІ H 540.108 5 марок 1875–1876 Людвіг ІІІ H 438.485 2 марки 1888 Людвіг IV A 22.350 500 5 марок 1888 Людвіг IV A 8.940 400 2 марки 1891 Людвіг IV A 62.650 5 марок 1891 Людвіг IV A 25.060 2 марки 1895–18961898–1900 Ернест Людвіг A 62.65096.600 200688 5 марок 18951898–1900 Ернест Людвіг A 39.38073.280 200566 2 марки 1904 400-та річниця з нагоди дня народження Філіпа Великодушного A 100.000 2.250 5 марок 1904 400-та річниця з нагоди дня народження Філіпа Великодушного A 40.000 700 3 марки 1910 Ернест Людвіг A 200.000 500 3 марки 1917 25 років регентства Ернеста Людвіга A 1.330Ліппське князівство