Ома́нська зато́ка ( — Khalīj ‘Umān, — Daryâ-ye ‘Omân) — затока, що сполучає Аравійське море, через Ормузьку протоку, з Перською затокою.
Географія Довжина 450 км. Ширина — до 330 км. Найбільша глибина — 3694 метри.
Північне узбережжя затоки належить Ірану та Пакистану, південне — Оману (на сході) і Об'єднаним Арабським Еміратам (на заході).
Порти , , Оман , Ель-Фуджайра, Хор-Факкан, ОАЕ ,
Межі Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Оманської затоки таким чином:
На північному заході: лінія, що з'єднує Rās Limah (25° 57' пн. ш.) на узбережжі Аравії та Rās al Kuh (25° 48' пн. ш.) на узбережжі Ірану. На південному сході: північна межа Аравійського моря — лінія, що з'єднує Rās al Hadd, східну точку Аравії (22° 32' пн. ш.) і Дживані (61° 43' пн. ш.) на узбережжі Пакистану.
Клімат Уся акваторія затоки лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік над нею панують тропічні повітряні маси. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони.
Біологія Акваторія затоки утворює окремий морський екорегіон Оманської затоки західної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до індо-західнопацифічної області тропічної зони.
Примітки
Посилання http://www.mofa.gov.om https://web.archive.org/web/20051203221806/http://www.oman-oil.com/images/omanmap.jpg