Російський шансон — популярна назва різнорідних жанрів російської популярної музики в російській масовій культурі: блатні пісні, побутовий, або російський міський романс (міський російський шансон), бардівська пісня, емігрантські, військові та деякі естрадні пісні.
Походження назви «Російський шансон» — це збірний термін,● В даному випадку слово «Термін» вжито як у повсякденному мовленні, де використовується більш вільно, і означає будь-яке слово, будь-який вислів. Адже у науковому стилі для терміна характерні чітка окресленість значення, однозначність. (детальніше див. в Термін) Джерело: 1) Словник української мови в 11 томах http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=Термін 2) Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. ISBN 966-569-013-2 (стор.: 1444) Доступ під яким з початку 1990-х розуміють цілу низку різнорідних поетико-музичних і художньо-побутових явищ, що належать до різних пластів постфольклорної і масової музичної культури. Декотрі автори намагаються це назвати жанром, одночасно заявляючи, що жанр не піддається чіткому визначенню, що походження жанру є еклектичним, і що історичний розвиток простежується важко. Тому інші автори «Російський шансон» характеризують як «аморфний жанр», або «гібридний жанр».Італійський філолог-русист: Стефано Гардзонио. «Русский шансон» между традицией и новаторством: жанр, история, тематика. Опубліковано в журналі «Новое литературное обозрение», № 10, 2010 г., с. 149—165 Іншою частиною тлумачів термін «шахрайські пісні» сприймається як образливий, тому вони віддають перевагу терміну «російський шансон».Russland: Popsa und «russisches Chanson». von Dr. Irving Wolther. 28.03.2008 www.eurovision.de Пионеры русского шансона www.culture.ru Деякі виконавці російського шансону наполягають на тому, що жанр перевершує кримінальні пісні і охоплює таких попередників як Олександра Вертинського, так і Аллу Баянову.
Лінгвістичне значення Назва «Російський шансон» представляє собою лексемуЛексикографічне розроблення лексеми «шансон» / В. Балог // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2009. — Вип. 18. (2009) з двох слів, яку можна розглядати як ідіоматичну фразу, що разом утворюють самостійну значеннєву одиницю в семантичній системі мови, яку неможливо зрозуміти шляхом аналізу її частин, оскільки сполучення слів із певним значенням складають певну абстрактну одиницю. «Звичайне» французьке слово із значенням «пісня» стало позначати досить специфічний пісенний жанр.Українська мова і європейський лінгвокультурний контекст (Збірник наукових праць). — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. — 360 с. ISBN 978-966-489-512-2 (стор.: 129) Назва поняття «Російський шансон» представлена і заснована неологічною назвою на честь французького шансону. Російське вторинне утворення, вторинна неологія терміна «шансон» не є російським еквівалентом французького шансону, не є представленням французького терміна іншою мовою, а є перенесенням і новим уявленням та обробленням на власний лад у відповідності до стандартів і специфіки російського соціуму.
Походження терміна У російській мові термін «шансон» був перейнятий в кінці XX століття та представлений і заснований широким колом пісень, які пов'язані із тематикою кримінального світу. Поняття «російський шансон» охоплює неологічну назву на честь французького шансону, і має розвиток в основному російською мовою і в російському музичному середовищі, та здебільшого позначає такі поняття в російській масовій культурі, як «блатна музика», «бардівська пісня», «міський романс» і подібні. Щодо об'єднувальної риси російського і французького шансону є лише один аспект — їх розповідний характер. Тому такий наївний пуризм щодо еквівалентності назв підходить лише для випадкового або ігрового контексту, і не існує еквівалентності між терміном іншомовного походження та справжнім варіантом, а використання в одному тексті може призвести до плутанини у використанні один одного. Визначення цього терміна методом «вторинної неології» призвело до великого залучення різноманітної громадськості та призвело до дуже захоплюючих дискусій. Вперше слово «шансон» саме у зв'язку із російським уявленням, обробленням та застосуванням у власній презентації було вжито в 1994 році на аудіоносіях із записами вищезазначених жанрів авторської пісні (пісенний жанр, що виник у середині XX століття в СРСР) в російському музичному середовищі, які переважно представляли «блатну» або «тюремну» музику. Хоча в французькій мові є відповідне слово «арго». Терміни «жаргон» і «арго» теж прийшли в російську лінгвістику з французької мови.Швець В. М. Різновиди арго соціальних груп сучасної Греції та деякі їх особливості. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія, 2011, Вип. 5. Збірник наукових праць. Головний редактор чл.-кор. НАПН України, д.політ.н., проф. К. В. Балабанов. Засновано у 2008 р. (стор.: 69) Хоча у мовленні воно функціонувало переважно у словосполученні «російський шансон», але однозначно сприймалося як жанр французької пісні, оскільки слово «шансон» має французьке походження (). Щодо історичного визначення «російського шансону», то в цьому терміні поєднуються різні форми російської пісенної традиції, від стилізованої блатної лірики до сучасного аранжування традиційних каторжних пісень та радянської дворової пісні, від естрадних переробок авторської пісні і до заокеанського шансону, — а у роки пізнього «застою», «перебудови» та раннього пострадянського часу — це стосується і жанрів естрадної, танцювальної музики та, до певної міри, авторської, бардівської пісні. Після Російської революції 1917 року блатна мова перестала бути таємною, і інтелігенти, робітничий клас, школярі, бездомні вносили свої особливості в арго, видозмінювали і поповнювали його.Стратен В. В. Арго и арготизмы. Известия комиссии по русскому языку. Ленинград: АН СССР, 1931. Т. 1. С. 111—147 (стор.: 139) Блатна мова перестала бути таємною, а з 1990-тих, ці пісні стали вже невід'ємною частиною естрадних пісень. Таким чином блатна пісня згодом частково переросла в «російський шансон», справляючи вплив на естрадну пісню.Популярна музика: енцикл. словник / автор-уклад. В.Откидач. — Х.: Лідер, 2018. — 896 с. ISBN 978-966-2732-97-9 Оскільки естрадний жанр не може належати пісням, що мають фольклорне побутування, то, отже, термін «російський шансон» не є тотожним терміну «блатна пісня».Чуприна Ю. В. Вплив «блатної пісні» на формування естрадного російського шансону / 014 ; Київ). Міжнародна наукова конференція «Дні науки філософського факультету — 2014», 15–16 квіт. 2014 р.: [матеріали доповідей та виступів] / редкол.: А. Є. Конверський [та ін.]. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. — Ч. 6. — 227 с. Тому у цьому питанні назва «блатні пісні» стосується вживання минулого часу, — частково «блатна пісня» стосується минулого часу в історичному контексті, а частково «блатна пісня» переросла в «російський шансон», справляючи вплив на естрадну пісню, і є невід'ємним і вельми значним елементом сучасної пісенної культури. Іншими словами, у цьому випадку з так званим «жанром „російський шансон“» обговорюється зміна імені у зв'язку з кримінальним минулим на основі нещодавнього рішення, коли залученням у сформовану нову деяких естрадних пісень, щоб врятуватися від самого себе, або щоб уникнути жорсткості і зберегти свою незалежність, представницька теорія перетворює чи то блиск, чи то образливу назву, чи то невигідну реальність, в реальність із можливостями.
Російський шансон — лексема, неологізм, яким позначають в якості самостійної гілки з різних жанрів російської популярної музики в російській масовій культурі.
Цей музичний жанр має розвиток в основному російською мовою і в російському музичному середовищі, але зважаючи на постійний культурний взаємообмін, це явище поширене й має прихильників і в українському соціумі, а відтак і в мовленні.Ляшко витанцьовував на концерті зірки російського шансону (відео) 11 листопада, 2019. glavcom.ua Танці курсанток під російський шансон: університет у Харкові повідомив про перші результати розслідування 23 грудня 2020. www.radiosvoboda.orgЗ'явилося відео, де українські судді розважаються під російський «блатняк» ЗАПОРІЖЖЯ, СЕРЕДА 12 СІЧНЯ 2022. www.rbc.ua
Музичний стиль На музичний стиль старих російських пісень кримінального середовища, як і на російські бардівські пісні, сильно впливає класичний російський жанр романсу XIX століття, точніше піджанр, відомий як російський міський романс. Пісні російського міського романсу рідко мають хор, майже завжди поділяються на чотирирядкові римовані куплети, рідко мають приспів, і слідують досить усталеній послідовності акордів (Am, Dm і E, іноді з додаванням C і G). Шаблон також передбачуваний: це або марш, або повільний шаблон вальсу з трьома рівнями (3/4). Такі романтичні пісні традиційно відтворювали на російській гітарі, оскільки її настройка полегшує відтворення цих акордів (більшість з них грається як акорд одним пальцем). Пісня російського шансону типово соціального характеру, часто виконується від першої особи.
Значну роль відіграє інтонація виконавця, його голос, жести та міміка. Багато сучасних представників цього жанру надають великого значення не лише змісту пісень, а й їх аранжуванню.
Історія Російський шансон зародився в Російській імперії. До витоків «російського шансону», насамперед, зараховують блатну пісню, бардівську пісню, російський міський романс (початок XX століття), фольклор правопорушників, фольклор безпритульних, розбійницькі пісні, пісні міського побуту. Цей жанр розважальної індустрії охоплює різні шари сенсів, і глибоким корінням сягає часів франкофілії (галоманіяЭнциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, том VIIa: Выговский — Гальбан. — СПб.: 1892. — С. 939—940.) дореволюційної Росії, а частково — Радянського Союзу часів НЕПу. На рубежі 19-20 століть французькі пісні легкого характеру (шансонетки) проникли в російську культуру, де вони були асимільовані, перейнявши елементи російської народної пісні, заміської музики циганських романсів, пісень петербурзьких і одеських купців, бенкетної музики та пісні кримінального світу.Городской шансон. — Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2002. — 320 с. — ISBN 966-548-555-5 — С. 3.