Естра́да (від , «поміст») — термін радянської фразеології в мистецтвознавстві в епоху Радянського Союзу, який поряд з терміном «художня самодіяльність» застосовувався на означення офіційного (мав яскраво виражений ідеологічний характер і мав монополістичний спосіб організації в умовах закритого суспільства) шоу-бізнесу з врахуванням офіційного радянського способу життя і офіційної радянської культури та політики.
Естрадний жанр не може належати пісням, що мають фольклорне побутування.Чуприна Ю. В. Вплив «блатної пісні» на формування естрадного російського шансону / 014 ; Київ). Міжнародна наукова конференція «Дні науки філософського факультету — 2014», 15–16 квіт. 2014 р.: [матеріали доповідей та виступів] / редкол.: А. Є. Конверський [та ін.]. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. — Ч. 6. — 227 с.
Термін «естрада» Термін застосовувався до особливого медіа в формі професійної діяльності в опису подій до 1980 року, хоча паралельно використовується на пострадянському просторі і тепер. Після розпаду Радянського Союзу зменшив значення на користь популярних у той час різноманітних стилів: від міжнародної попмузики, року, та до пізніших форм попмузики, як-от російська попса. Це різновид особливого сценічного мистецтва у Радянському блоці, узагальнююче, родове, групове поняття для певних пов'язаних сутностей, і може розглядатися як окремий жанр так і синтез жанрів: спів, танець, оригінальний виступ, клоунада, циркове мистецтво, ілюзії, що може бути описано в тих же радянських рамках інтерпретації як «концертно-видовищні виступи» — драматичне мистецтво та легка популярна або академічна музика. У «концертно-видовищних виступах» чи «естрадній галузі мистецтва», «естраді дружби»,«Дружно вперед», 1971 (Журнал українців Чехословаччини) брали участь «естрадні артисти»,Словник української мови: Том другий (Г-Ж) / Редкол. І. К. Білодід та ін., редактори тому: П. П. Доценко, Л. А. Юрчук — К.:"Наукова думка", 1971 (с.:489) «робітники естради».Вишня О. Твори в п'яти томах. К: Дніпро, 1974. (див.: «Хай живе українська естрада!»)
На міжнародному рівні одним із найвідоміших прикладів є хор Червоної армії; деякі відомі хіти, як-от «Підмосковні вечори» (російська оригінальна назва: «Подмосковные вечера») — типові постановки радянської естради. Цей напрям, який приблизно можна назвати радянським варіантом легкого прослуховування, сильно просувала державна музикально-звукозаписна компанія «Мелодія».
У значенні «музично-драматичне мистецтво, пов'язане з виконанням невеликих творів; мистецтво малих форм» в українську мову запозичено з російської, де воно вперше виникло.Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін. — К.: Наук. думка, 1985. (стор.: 171—172)
Поняття сягає часів франкофілії (галоманіяЭнциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, том VIIa: Выговский — Гальбан. — СПб.: 1892. — С. 939—940.) дореволюційної Росії, французької революції, має неологічне утворення назви від французького слова «estrade» — «поміст», є перенесенням і новим уявленням та обробленням на власний лад у відповідності до стандартів і специфіки російського радянського соціуму. Схоже явище простежується і у випадку з поняттями «російський шансон» та «російський міський романс». Французьке слово «estrade» означає «платформу; конструкцію, як правило, дерев'яну, підняту на одну або кілька сходинок у кімнаті або на відкритому повітрі, що дає змогу висвітлити оратора чи шоу». В такому ж значенні слово «естрада» подає Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона (Петербург, томи: 11(21) — 11А(22), 1893—1894 роки).
Термін «естрада» не є міжнародним і однозначним.Естрадний спів і шоу-бізнес: навч.-метод. посіб. / В. М. Откидач. — Вінниця: Нова книга, 2013. — 368 с. — ISBN 978-966-382-423-9 (стор.:11-12)Russland: Popsa und «russisches Chanson». von Dr. Irving Wolther. 28.03.2008 www.eurovision.de Поняття «естрада» існувало в СРСР і існує на пострадянському просторі. Як окрема галузь мистецтва «естрада» згадується в Росії та Україні вже незабаром після Жовтневої революції.Культура України: збірник статей. Випуски 16-18. Харківська державна академія культури, 2005 Поняття «естрада» у такому соціально-культурному значенні на Заході не використовується. Застосовуються лише терміни «естрадний артист», «естрадний репертуар», однак вони означають лише місце виступу артиста і твори які він виконує. Термін «естрада» виник у мистецтвознавстві на межі ХІХ—ХХ ст. і об'єднав всі види мистецтв жанрів, що легко сприймаються. Скрипник Микола Олексійович у 1930 році зазначав, що естрада, оперета і цирк «є легкою кавалерією театрального мистецтва», хоча в Україні станом на цей рік ще немає державного театру, а «державний цирк процвітає і благоденствує».Микола Скрипник Статті й промови. Том V. Український інститут марксизму-ленінізму. Державне видавництво України. Харків, 1930 (стор.: 149) «Концертна естрада» (в значенні «місце виступу») розраховується на проведення будь-яких видів концертних виступів і нескладних театральних вистав із застосуванням найпростіших декорацій.Соціалістична культура: орган міністерства культури Української РСР, Радянська Україна, 1967
Оскільки в соціальному житті величезне значення належить процесові наслідування, взаємного навіювання, процесу, що діє в середовищі осіб, які перебувають в просторовій близькості один від одного — у революційні роки дуже сильно виявлялася мовна діяльність.А. М. Селищев / ЯЗЫК РЕВОЛЮЦИОННОЙ эпохи: Из наблюдений над русским языком (1917—1928). Издание второе, стереотипное. — Москва • 2003 Нові явища, що виникли в революційну епоху, викликали і нові терміни. Для цієї мети були утворені нові слова або колишні слова стали вживатися з іншим значенням. Швидко створюються мовні шаблони, змінюються або втрачаються ті чи інші специфічні відтінки значення слів і конструкцій, що поширюються в широкому партійному та радянському середовищі. Скрипник Микола Олексійович відзначав, що естрада є найбільш елементарною, а тому і найвпливовішою на маси.
У період 1905-го і наступних років в революційному середовищі встановлюються багато рис щодо форм, лексики і словесних поєднань з їх емоційністю і особливими значеннями, зумовленими середовищем, усіма цими подіями і індивідуальною творчістю, — ті риси, які отримують дуже широке поширення після 1917 року.
Не можна було писати для естради, ігноруючи її специфіку. Володимир Масс, особливо підкреслюючи значення комічного на естраді, стверджував, що «естрада призначена для тисяч людей, спраглих веселощів, і з цим не можна не рахуватися. Естрадне мистецтво має задовольняти їх природну потребу в сміху, в живому і гострому жарті і разом з тим виховувати глядача. Розважаючи, повчати».Русская советская эстрада: очерки истории — Том 2 / Елизавета Уварова, Всесоюзный научно-исследовательский институт искусствознания — 1976 (Сторінка 80)
В серпні 1944 року «Львівський театр мініатюр» було перейменовано у «Львівський державний (обласний) театр естради і мініатюр».Мазепа Л. З. Сторінки музичного минулого Львова (з неопублікованого). — Львів: Сполом, 2001. 280 с.
+ Остап Вишня «Хай живе українська радянська естрада!» Естрадна галузь мистецтва нам потрібна! Потрібна?
Доводити це чи не доводити?
Можна, звісно, й взятися й доводити, але, на наш погляд, це настільки очевидно, що доводити навіть не треба. Є в нас естрада? Є!
Яка в нас естрада є? Така в нас є естрада, що її всі лають. Всі, кому не ліньки, всі лають естраду: лають слухачі, лають політосвітні й освітні установи, лають профспілкові організації, лають літературні організації й окремі літератори, лає критика. Всі лають.
І все лають: і робітників естради, і репертуар, і виконання.
Хто винен в тому, що естрада в нас не хорошкувата, що шкутильгає вона коли не на всі чотири, то принаймні на три.
Всі винні. Винні й робітники естради, та чи не ще більше винні всі ми, робітники культурномистецького фронту, а зосібна ми — письменники й літератори…
Підійшли ми до естради, щоб хоч якнебудь допомогти їй, щоб якнебудь ушляхетнити її і з художнього, і з ідеологічного боку?
Ні, не підійшли.
Ми, слухаючи естрадні виступи, тільки кривились та лаялись.
Ми на робітників естради дивилися зверху вниз, як на «елемент» третього сорту.
А воно слід би зважити: ціла армія естрадників по клубах, по садах, по театрах несе слухачам живе слово й театральне дійство, впливаючи, виховуючи й організуючи так чи інакше того самого масового слухача й глядача.
Як вона впливає, виховує й організовує?
Ну, звісно: який піп, така його й молитва.
І далі так буде?
Ні! Далі так не повинно бути!
Що для того треба робити?
Уже, слава аллахові, почали робити!
Була оце нещодавно перекваліфікація робітників естради.
Безнадійних усунено, залишено кращих.
Що далі?
Далі при Харківській окрполітосвіті організується так званий «кабінет естради».
Його функція: зробити естраду справдітаки мистецькою усіма сторонами — і художньою, і ідеологічною.
Дати глядачеві радянську естраду.
При «кабінеті естради» має бути літературне бюро (а може, іншу назву придумаємо), що постачатиме естраді словесний матеріал.
От оце «літературне бюро» — це справа наша, письменників, і літераторів.
Не забуваймо, що на Україні має бути українська естрада. Отже, це вже справа наша, справа українських радянських пролетарських письменників.
Ми повинні ближче стати до естради, ми в творенні української радянської естради повинні взяти безпосередню й якнайактивнішу участь.
Нам оце доводилося говорити з представниками робітників естради: вони з великим захопленням беруться за творення української радянської естради.
Вони просять нас, українських письменників, допомогти їм у цьому.
Давайте ж не відмовлятись.
Давайте допоможемо.
В середу, 22 травня (тобто сьогодні), в клубі Робмису,
0 7й год. вечора, відбудеться вечір знайомства українських письменників з робітниками естради.
Давайте підемо всі, давайте познайомимось з нашими товаришами по культурному фронту!
Вони нам розкажуть про свої потреби, а ми, дізнавшись про ті потреби, допоможемо їм утворити справжню радянську українську естраду.
І щоб і критики прийшли, і щоб музики прийшли,
І щоб усі, кому болить майбутнє нашої естради, прийшли.
І всі купно творитимемо радянську естраду! Справабо, товариші, першорядної ваги.
Починаючи з середини 1980-х років термін шоу-бізнес замінив поняття «естрада», коли терміни «радянська естрада», «естрадне мистецтво» не могли увібрати в себе весь спектр жанрів, культурно-розважальних заходів, індустрії розваг, звукозапису, відеопродукції, фестивалів, конкурсів, різноманітних шоу тощо (інфраструктуру і ринкові відносини).Эстрада России. XX век. Энциклопедия. — М.: «Олма-Пресс», 2004 ISBN 5-224-04462-6 З падінням залізної завіси також поширилися популярна культура, субкультури, андеграунд.
Класифікація Переважно естраду класифікують за географією поширення, наприклад українське радянське естрадне мистецтво, російська радянська естрада, радянська естрада тощо.
Також поширена класифікація за жанром або іншими характеристиками, наприклад андрогінна естрада, танцювальна естрада, Червоноармійська естрада, Естрада Вечір гумору та сміху, самодіяльна естрада, музична естрада, велика естрада.
Формування Після Жовтневої революції музична індустрія регулюється державою.Арт-менеджмент: Учебное пособие / Жуковская Л. Н., Костылев С. В., Лузан В. С. — Краснояр.:СФУ, 2016. — 188 с.: ISBN 978-5-7638-3491-8 Нотодрукування стає справою єдиного нотного видавництва (з 1930 — ). Поряд із видавництвами «Три-Трон», Московським товариством драматичних письменників і композиторів (МОПИК), Музичним фондом СРСР, Всесоюзним домом звукозапису в Москві ведеться робота по випуску творів радянських композиторів, а у 1964 році створюється Всесоюзна фірма грамплатівок «Мелодія». Концертну і театральну діяльність регулюють , «Росконцерт», «Союзконцерт». Організаційна, фінансова діяльність концертів регламентуються.