Дружня — село Бучанського району Київської області. Входить до складу Бородянської селищної громади.
Населення — близько 1,8 тис. жителів. Село лежить за 5 кілометрів від селища Бородянки, на річці Хвоса (Фоса), що впадає за 2 кілометри у річку Здвиж, з лівої сторони. Через Дружню проходить автошлях Т 1019.
Герб Щит напіврозтятий і підвищено перетятий зеленим, червоним і лазуровим. У перших двох частинах поверх усього срібна розкрита книга, обтяжена золотим хрестом. У третій частині летить срібний лелека з червоними дзьобом і лапами і чорними очима та кінчиками крил.Герб села
Історія
Давні часи
На захід від Дружні в урочищі Зозулячому знайдено залишки домниць, у яких плавили залізну руду для виготовлення зброї. Літописи згадують місто Дружеськ, або Дружськ, через яке проходив шлях з Києва до древлянської столиці Іскоростень.
У цій місцевості простежується чітка оборонна система, яка складалась з укріплених міст (городищ) уздовж лівого берега Здвижа, а саме — міста Дружськ (що можливо знаходилося на місці сучасного села Андріївка), городища, яке знаходилось на теренах сучасного селища Макарів і, можливо, інших городищ, розташованих по лівобережжі річки Здвиж на відстані 7-10 км одне від одного. Це може бути свідченням, що східний кордон Деревлянських земель проходив саме по Здвижу і був добре укріпленим.
18 — 19 століття У липні 1768 року в селі побували козаки Івана БондаренкаБукет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7.
1775 року у селі було збудовано коштами парафіян дерев'яну Параскевську церкву, яка до нашого часу не збереглася.
У 1783 році в селі проживало 946 осіб. У 1885-му — 1076 православних, 31 католик і 21 єврей.
Лаврентій Похилевич писав про тутешні землі наступне:
20 століття
У 1920 році в селі створено комсомольський осередок.
Протягом 1942–1943 років у селі діяла група радянського підпілля (13 осіб). 420 жителів — учасників Великої Вітчизняної війни — відзначено нагородами СРСР.
В радянські часи у селі знаходилися центральна садиба радгоспу «Дружнянський» (2,9 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1,8 тис. га орної землі), відділення «Сільгосптехніки», дві восьмирічні школи, клуб, бібліотека.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Дружню початку 1970-х було подано таку інформацію:
Сучасність
Галерея
Уродженці
Яків Одноконь ( 10 березня 1910) — радянський селекціонер, автор понад 10 сортів ярової пшениці (зокрема «Амурської-71», «Амурської-74», «Амурської-75» тощо)Мигунов В. С. «О жизненном и творческом пути Якова Михайловича Одноконя (к столетию со дня рождения)» . Михайло Сіренко ( 1 січня 1936) — український кінокритик, кінорежисер, поет. Каменчук Валентина Віталіївна () — українська поетеса, перекладач. Член Національної спілки письменників України.
Див. також Хутір Гай Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
Примітки
Джерела
Дружня на сайті Верховної ради України Ричка В. М. Формування території Київської землі. — К.: «Наукова думка», 1988.
Памятная книжка Киевской епархии, сост. А.Воронов и свящ. И.Антонов. Киев, типография Г. Т. Корчак-Новицкого,1882.