Анато́лій Вале́рійович Камага́нцев ( — ) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився 1981 року в місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область). 1985 року родина Камаганцевих переїхала в Амурську область, проживали у військовому містечку. 1987-го батько Анатолія Валерій Аркадійович загинув на будівництві Байкало-Амурської магістралі, сім'я повернулася до Кривого Рогу. 1995 року переїхала до Грузького (Криворізький район), де Анатолій здобув середню освіту. 1997-го пішов працювати різноробом рільничої бригади № 2 КСП села Новолозуватське, в селі Лозуватка закінчив курси тракториста. Строкову службу пройшов на Одещині. Демобілізувавшись, працював у Криворізькому таксопарку водієм; закінчив курси електромонтера, працював на підприємствах Кривого Рогу.
Мобілізований 14 червня 2014 року. Солдат, лінійний наглядач 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору».
Загинув у районі міста Іловайськ під час обстрілу механізованої колони — Анатолій їхав у першій машині колони із 7 автівок. Зазнав поранень у потиличну частину, у ключицю, травм, несумісних із життям.
Похований у селі Грузьке.
Нагороди та вшанування Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно). Присвоєне звання Почесного громадянина Криворізького району (посмертно). Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 8, місце 7
Примітки
Посилання
Камаганцев Анатолій Валерійович Грузький НВК