Володимир Костянтинович Устимчик ( 5 травня 1952, Кривий Ріг, УРСР — 5 березня 2000, Кривий Ріг, Україна) — радянський футболіст та український тренер. Півзахисник. Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1974). Майстер спорту СРСР (1974). Чемпіон СРСР (1983).
Освіта вища. Закінчив Одеський політехнічний інститут.
Життєпис Вихованець криворізького футболу, почав грати в групі підготовки «Кривбасу» в 1966 році.
В одеський «Чорноморець» потрапив, погравши за «Кривбас» і дубль київського «Динамо». У 1974 році разом з «моряками» став бронзовим призером чемпіонату СРСР.
У 1975 році Устимчик з чотирма голами розділив лаври найкращого снайпера «Чорноморця» в компанії ще з трьома одноклубниками, а в 1976 році потрапив в число 33 найкращих футболістів Української РСР (№ 3 серед центральних півзахисників). Однак найпродуктивніші сезони в Одесі у нього вийшли, починаючи з 1977 року. Володимир багато грав і багато забивав, провів 2 гри в Кубку УЄФАСтатистика на сайті КЛІСФ: Володимир Устимчик в єврокубках. Його технічний футбол зачаровував уболівальників.
У «Дніпро» Володимир Устимчик прийшов у 29-річному віці, коли в радянському футболі гравці зазвичай закінчували кар'єру. Однак свого останнього слова у футболі він на той час ще не сказав, що незабаром і довів своєю блискучою грою. У сезоні 1983 року Устимчик в складі дніпропетровського клубу став чемпіоном СРСР. У золотому матчі проти «Спартака» 6 листопада 1983 року Володимира Устимчик вивів дніпропетровську команду з капітанською пов'язкоюПротокол матчу Дніпро (Дніпропетровськ) — Спартак (Москва), 06.11.1983 р. В березні 1984 року покинув команду.
У грі Устимчик був технічний, легкий, рухливий. Добре орієнтувався на полі, мав диспетчерські здібності, корисно діяв в підіграванні партнерамЕнциклопедія «Російський футбол за 100 років». — М.: Грегорі-Пейдж, 1997. — с.537..
Бутси на цвях Устимчик повісив в рідному Кривому Розі, відігравши за «Кривбас» ще два повноцінних сезони.
Після завершення кар'єри гравця футбольна кар'єра у великого майстра, на жаль, не склалася. Устимчик нерідко безслідно зникав з поля зору уболівальників, лише зрідка давав про себе знати. Як, наприклад, в 1994 році, коли працював головним тренером ізмаїльського «Дунаю». Це єдине, що відомо про його подальшу долю.
Через рік після смерті, у 2001 році, Володимир Устимчик був включений до числа найкращих футболістів Одеси XX століття і символічну збірну «Чорноморця» всіх часів.
Досягнення Чемпіонат СРСР Чемпіон (1): 1983 Бронзовий призер (1): 1974
У списках найкращих футболістів УРСР: 1976
Література Усатюк Ю. І. «Відлиті в бронзі». — Одеса: ВМВ, 2014. — с. 368., іл. ISBN 978-966-413-496-2
Примітки
Джерела
Профіль гравця на сайті «Історія та статистика українського футболу» Профіль гравця на сайті «Одеський футбол» Футболісти на У Профіль гравця на сайті klisf.net Профіль гравця на сайті sportbox.ru