У цій статті пераховуються другорядні географічні об'єкти легендаріуму Дж. Р. Р. Толкіна. Географічні об'єкти Аману вказані в статті Аман, Нуменору — у статті Нуменор.

Гори, долини, болота та інші об'єкти Белеріанду

Аґлонів прохід Аґлонів прохід або Аґлон — вузький прохід між Дортоніоном і узвищами західніше Гімрінгу. Крізь нього з півночі завжди віяв сильний вітер. Сини Феанора Келеґорм та Куруфін укріпили його, осівши там з великим військом, володіючи Гімладом. Після Даґор-Браґоллах (Битва Раптового Полум'я) вони змогли втримати навалу орків через Аґлон і утримували його до Нірнаед-Арноедіад (Битва Незліченних Сліз).

Амон-Ґварет або Ондолінде Амон-Ґварет та Ондолінде (кв. Ondolinde — Скеля Музичної Води) — пагорб посеред долини Тумладен, що колись був островом озера яке висохло в час протиборства валарів і Мелькора у Валіанську Епоху. На ньому король Турґон збудував приховане місто Гондолін.

Амон-Дартір Амон-Дартір — пагорб у краї Дор-Ломін, де знаходилась садиба вождя народу Гадора Гуріна.

Амон-Етір Амон-Етір (синд. Amon-Etir — Пагорб Дозорців) — насип на схід від воріт Нарґотронда, зроблений з наказу Фінрода Фелаґунда.

Амон-Ереб Амон-Ереб (синд. Amon-Ereb — Самотній пагорб) — пагорб між Рамдалом і річкою Ґеліон у Східньому Белеріанді. На вершині пагорба під час першої битви елдарів з військом Морґота загинули король нандорів Оссіріанду Денетор та його родичі. Після Даґор-Браґоллах (Битва Раптового Полум'я) на Амон-Ереб синами Феанора Амродом і Амросом, що відступили на південь було влаштовано сторожу, що прикривала підступи до Оссіріанду.

Амон-Обел Амон-Обел — пагорб посеред Бретільського Лісу, де було збудовано головне поселення галадінів Ефел-Брандір.

Амон-Руз Амон-Руз (синд. Amon-Ruz — Лисий Пагорб) — самотній пагорб на південь від лісу Бретіль, де було останнє поселення малих гномів. Там жив останній представник цього ґном'ячого роду Мім зі своїми синами, а також було облаштоване лігво розбійницької ватаги Туріна.

Анахів Прохід Анахів Прохід або Анах — прохід що вів з Дортоніону (Таур-ну-Фуін) до західних схилів Еред-Ґорґороту.

Андрам Андрам (синд. Andram — Довга стіна) — низка пагорбів у центральній частині Белеріанду, що простяглися від Нарґотронда до Рамдалу. Північніше пагорбів річка Сіріон йшла під землю стрімким водоспадом і, пробігши три ліги підземним тунелем, з'являлася з-під кам'яних арок, що називались Ворота Сіріону.

Андрот Андрот - система печер під горами Мітрим, де після Нірнаед Арноедіад сховалися синдари Мітриму на чолі з Аннаелем та деякі едайн з народу Гадора. В цих печерах зростав Туор син Гуора, що був вихований Аннаелем.

Аннон-ін-Ґелиз Аннон-ін-Ґелиз («Брама Нолдорів») — вхід до підземного водного русла, яке вело до Кіріт-Нінніаху, що на західних пагорбах Дор-Ломіну.

Арверніен Арверніен — узбережжя від Фаласу до дельти Сіріону, де оселились уцілілі втікачі з загиблих королівств ельдарів — ельфи та люди. Після падіння останнього з ельфійських королівств Ґондоліну в Арверніен прибули залишки народу Турґона, котрих привів його зять Туор. Арвеніен оспіваний у віршах Більбо в Рівендолі про морську подорож сина Туора Еаренділа.

Ард-ґален та Анфауґліт Ард-ґален (синд. Ard-galen — Зелений Край) — велика розлога рівнина між Еред-Енґрін (Залізні Гори) та Дортоніоном. Після сходження Сонця поросла травою. Випалена чаклунським вогнем, що зрушив з вершин Танґородріму й Залізних Гір, давши назву битві, що послідувала за ним Дагор-Браголлах (Битва Раптового Полум'я).

Після пожежі рівнина стала пустелею і отримала назву Анфауґліт (синд. Anfauglit — Задушлива Курява) або Дор-ну-Фауґліт (синд. Dor-nu-Fauglit — Задушлива Земля).

Ароссіах Ароссіах — броди через річку Арос на північний схід від Доріату.

Бріттіах Брітіах — брід на річці Сіріон на північ від Бретільського Лісу.

Балар (мис) Мис Балар — найпівденніша точка Арверніену на березі Баларської затоки.

Балар (острів) Острів Балар — знаходився у Баларській затоці, раніше був виступом Тол-Ересеа, що зачепився за мілину і відколовся. Після розорення Фаласу, що відбулось через рік після Нірнаед-Арноедіад (Битва Незліченних Сліз), на острові оселились вцілілі фалатріми разом з Кірденом Корабельником та Ґіл-Ґаладом.

Болота Сіріону Болота Сіріону — болотиста місцевість на обох берегах річки Сіріон біля Аелін-Уіал (Сутінкові Озера) та гирла річки Арос.

Бретіл Бретіл (синд. Bretil — Березовий) — ліс у межиріччі Тейглін та Сіріон, де жили люди народу галадінів або народу Галет.

Гітлум Гітлум (синд. Hitlum — Земля Імли; кв. Hissilome) — край на півночі між Еред-Енгрін (Залізні Гори), Еред-Ветрін (Гори Тіні) та Еред-Ломін (Гори Відлуння). Сувора земля з довгою морозною зимою та коротким прохолодним літом протягом якого йшли дуже часті дощі з сильними туманами (звідки і походить назва). До Гітлуму відносились землі Мітрім та Дор-ломін, де оселились люди з народу Гадора Золотоволосого. Належав до королівства нолдорів Півночі Фінголфіна та Фінгона. Після Нірнаед-Арноедіад (Битва Незліченних Сліз) Моргот оселив у Гітлумі людей — східнян з племені Улфанга Чорного, що зрадили елдарів під час битви.

Ґімлад Ґімлад (синд. Gimlad — Прохолодна Рівнина) — край розташований південніше від Аґлонового проходу, де жили нолдори якими правили сини Феанора Келеґорм та Куруфін.

Ґімрінг Ґімрінґ (синд. Gimring — Вічнохолодний) — високий пагорб на захід від Маґлорової Пустки, де стояла фортеця Маедроса, що була зруйнована армією Морґота після Нірноед-Арноедіад (Битва Незліченних Сліз). Після затоплення Белеріанду під час Війни Гніву вершина пагорба стала островом Ґімрінґом.

Дімбар Дімбар — край у межиріччі Сіріона та Міндеба, де ельф Белеґ Міцнорукий та його друг Турін, син Гуріна охороняли північні кордони Доріату і неодноразово здобували перемогу над орками.

Дор-Даеделот Дор-Даеделот (синд. Dor-Daedelot — Земля Тіні Жаху) — володіння Морґота на півночі за Еред-Енґрін (Залізні Гори). Суворий морозний край. Внаслідок Війни Гніву його західна частина була затоплена водами Великого моря (Белеґаер) разом із Гітлумом та Белеріандом, а східна у Другу та Третю Епохи була відома під назвою Фородвайт.

Дор-Дінен Дор-Дінен (синд. Dor-Dinen — Мовчазна Земля) — пустельна територія у верхів'ї річок Есгалдуін та Арос.

Дор-Карантір та Таргеліон Дор-Карантір (синд. Dor-Carantir — Земля Карантіра) та Тарґеліон (синд. Targelion — За Ґеліоном) — край між річкою Геліон і Еред-Луін (Еред-Ліндон; Сині Гори), де жили нолдори котрими правив четвертий син Феанора Карантір Темний. Розорений орками після Даґор-Браґоллах (Битва Раптового Полум'я). Після Війни Гніву, коли більша частина Белеріанду була затоплена, південно-східна частина краю вціліла, ставши землями Форліндон (Північний Ліндон).

Дор-Куартол Дор-Куартол (синд. Dor-Cuartol — Земля Лука і Шолома) — територія яку обороняли Турін і Белеґ зі своєї криївки на Амон-Руз.

Дор-Ломін Дор-Ломін (синд. Dor-Lomin — Земля Відлуння) — край на півдні Гітлуму, подарований Фінґоном своєму васалу Гадору Золотоволосому, що був вождем третього племені аданів. Владиками краю до Нірнаед-Арноедіад (Битва Незліченних Сліз) були люди з Дому Гадора, останнім з них був Гурін батько Туріна Турамбара і Ніенор Нінель. Після падіння королівства нолдорів Півночі вцілілі люди з племені Гадора потрапили в рабство східнян народу Улфанга Чорного.

Дортоніон та Таур-ну-Фуін Дортоніон (синд. Dortonion — Земля Сосен) — велике нагір'я поросле сосновим лісом на півночі Белеріанду, де правили васали короля Фінрода сини Фінарфіна Анґрод і Аеґнор, що загинули у Даґор-Браґоллах (Битва Раптового Полум'я). На сході краю розташувався Ладрос, де жили люди з народу Беора. Після цієї Битви край був захоплений силами Морґота і став називатись Таур-ну-Фуін (Taur-nu-Fuin — Ліс під Ночетінню). Після затоплення Белеріанду вершини нагір'я стали островом Тол-Фуін (Острів Ночі).

Естолад Естолад (синд. Estolad — Отаборення) — край на південь лісу Нан-Елмот, де мешкали люди з народів Беора та Мараха після перетину Еред-Луін (Сині Гори).

Еред-Ветрін Еред-Ветрін (Ered-Wethrin — Гори Тіні) — гірський хребет, що з північного сходу, сходу та півдня розмежовував Гітлум та Невраст, Ард-гален (в подальшому Анфауґліт) та північні землі Белеріанду. На півночі з'єднувався з Еред-Енґрін (Залізні Гори), далі простягався на південний схід, вздовж Сіріонового Проходу розвертався дугою на захід. Завершенням хребта на заході була гора Терас на березі моря Белеґаер. З півночі біля його підніжжя розташовувались підземні чертоги Турґона в Неврасті Віньямар, звідки він разом зі своїм народом переселився у Ґондолін. На схилах гір починались річки Сіріон (Ейтель Сіріон), Малдуін, Тейґлін, Нарог (Ейтель-Іврін) та їх притоки.

Еред-Ґорґорот або Ґорґорот Еред-Ґорґорот або Ґорґорот ( — Гори Жаху) — гірський хребет між Дортоніоном і Нан-Дунґортебом, де тривалий час жила Унґоліанта, втікши від вогняних батогів балроґів. Також у горах жили її діти — гігантські павуки, але дещо менших розмірів. З цих гір збігало дуже мало потоків, а ті що текли були забруднені павучою отрутою і ті хто пив з них воду сповнювався шаленства та відчаю.

Еред-Ломін Еред-Ломін ( — Гори Відлуння) — гори що тягнулись на південь та південний схід від Еред-Енґрін (Залізні Гори) до Еред-Ветрін (Гори Тіні), відокремлюючи Ламот і Гітлум, Невраст і Дор-Ломін.

Ехоріат Ехоріат (синд. Ekhoriath — Окружні Гори) — гори що оточували долину Тумладен, де Турґон збудував місто Ґондолін. На їх вершинах оселились Гігантські Орли Манве королем яких був Торондор.

Іант-Іаур Іант-Іаур (синд. Iant-Iaur — Старий Міст) або Міст Есґалдуіну — міст через річку Есґалдуін на північ від Доріату.

Кабед-ен-Арас та Кабед-Наерамарт Кабед-ен-Арас (Kabed-en-Aras — Оленячий Стрибок) — глибока і вузька ущелина на річці Тейґлін, де Турін убив Ґлаурунґа, а Ніенор стрибнула з кручі і розбилась на смерть. Після самогубства Ніенор місце отримало назву Кабед-Наерамант — Стрибок Жахливої Судьби. Біля ущелини було поховано Туріна Турамбара, що заподіяв собі смерть, попередньо убивши Брандіра. Тут померла і була похована мати Туріна і Ніенор Морвен Еледвен. Після Війни Гніву, коли Белеріанд було затоплено, місце де стояли могили Туріна і Морвен стало островом, що отримав назву Тол-Морвен.

Кіріт-торонат Кіріт-торонат (синд. Cirith Thoronath — Орлина Розколина) — розколина, яка розташовувалась, згідно «Квенти Нольдорінва» на півночі Ехоріату. У першій версії «Сказання про Загибель Ґондоліна» Орлина Розколина знаходилась на півдні Ехоріату.

Кріссаеґрім Кріссаеґрім — гори що були розташовані у південній частині Ехоріату біля долини Тумладен, де Турґон збудував місто Ґондолін. На їх вершинах оселились Гігантські Орли Манве — королем яких був Торондор.

Ламмот Ламмот (синд. Lammoth — Гучне Відлуння) — край на північ від Затоки Дренґіст, названий так через те що гори там багато разів повторили крик Морґота оплутаного сітями Унґоліанти. Також у пам'ять про ті події гори отримали назву Еред-Ломін (Гори Відлуння) та земля на півдні Гітлуму-Дор-Ломін.

Ладрос Ладрос — земля східного Дортоніону, у володіннях Аеґнора, сина Фінарфіна, де оселились люди з народу Беора.

Лосґар Лосгар — місцевість біля гирла затоки Дренґіст, де Феанор спалив кораблі телерів.

Лотлан Лотлан (синд. Lotlan — Порожня і Розлога) — широка рівнина на північ від Рубежа Маедроса.

Маглорова Пустка Володінням Маглора була територія між двома рукавами Геліону - Великим і Малим.

Мітрім Мітрім — землі на сході Гітлуму довкола однойменного озера. Назва походить від ельфів-синдарів, що мешкали там.

Мітрім гори Гори Мітрім — відрог Еред-Ветрін (Гори Тіні), що відокремлював землі Мітрім і Дор-Ломін.

Нан-Дунґортеб Нан-Дунґортеб (синд. Nan-Dungorteb — Видолинок Жахливої Смерті) також Дунґортеб — пустельна і небезпечна низовина між Еред-Ґорґоротом і Поясом Меліан.

Нан-Елмот Нан-Елмот — ліс на лівому березі річки Келон, де заблукав заворожений Меліан Елве (Тінґол); згодом місце мешкання темного ельфа Еола, батька Маеґліна.

Нан-Татрен