Гуньба блакитна (Trigonella caerulea) — вид рослин родини бобових (Fabaceae) підродини метеликових (Faboidae).
Опис і особливості вирощування Однорічна трав'яна рослина, заввишки 30–100 см, з численними прямими гілками, які направлені вгору. Прилистки трикутні, зубчасті. Листки довгочерешкові, трійчасті, з яйцеподібними, до 5 см завдовжки листочками, по краю гостро-зубчатими. Суцвіття в пазухах верхніх листків, густе, кулясте. Квітки блакитні, інколи майже білі, дрібні, до 6,5 мм завдовжки. Плоди — дрібні обернено-яйцеподібні боби до 6 мм довжиною з нечисленним (2–3) насінням. Насіння світле, 1–2 мм у діаметрі, злегка сплюснуте.
Порівняно холодостійка рослина. Краще висівати у другій половині квітня. Оптимальні способи сівби — широкорядний (45 × 15, 60 × 15 см), або стрічковий (20+50) × 15 см. Глибина сівби 1,5–2,0 см. Сходи появляються на 8–10 добу. Незважаючи на відносну посухостійкість, гуньба під час цвітіння і формування насіння вимоглива до вологи. Перезволоження не переносить і швидко жовтіє. Для кращого росту бажано використовувати фосфатмобілізуючі мікроорганізми. Добрий попередник для усіх овочевих рослин, окрім бобових.
Кількість хромосом у соматичних клітинах складає 2n=16, або 32.
Поширення У дикому стані росте у середньоземноморських країнах. Культивується в Європі, Туреччині та Закавказзі.
Використання Для отримання ароматної приправи з ароматом грибів необхідно дотримуватися певних вимог. Верхівки пагонів скошують у період молочно-воскової стиглості бобів, коли вони мають найкращий аромат. Скошують на висоті 10–20 см, що дає можливість отримати отаву після повторного відростання. Зрізані рослини висушують у тіні під навісами. Після чого перетирають у порошок під назвою «грибна трава». Аналогічний продукт можна отримати й від розмелювання насіння.
Гуньбу блакитну використовують у кулінарії. Висушені та розмелені верхівки пагонів і плодів є основною сировиною до виробництва грузинської приправи уцхо-сунелі та одним з інгредієнтів приправи хмелі-сунелі. Надає дуже приємний присмак і аромат квашеній капусті, солоним огіркам, м'ясним і рибним стравам, супам. Має використання у сироварінні (наприклад, в зеленому сирі Шабцигер).
Рослина містить сапоніни стероїдні та амінокислоту канавалін. У народній медицині використовують при очних хворобах, як сечогінне, болетамувальне, протипухлинне, а також при подагрі та асциті. Відвар насіння як лактогенний засіб, а у ветеринарії — при ящурі.
Література Лавренов В. К., Лавренова Г. В. Полная энциклопедия лекарственных растений. Том II (Раздел 1229. Пажитник голубой)/СП.: "Издательский Дом «Нева»; М.: «ОЛМА-ПРЕСС». 1999, 816 с. ISBN 5-7654-0260-7; ISBN 5-7654-0261-5; ISBN 5-224-00086-6; ISBN 5-224-00087-4 Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Hydrangeaceae — Haloragaceae. / Сем. 10. Fabaceae — Бобовые, род 51 — Trigonella. — Л.: Изд-во «Наука», 1987. — 328 с. Сич З. Д. Овочева екзотика: Монографія / З. Д. Сич, І. М. Бобось. — Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД». — 264 с. ISBN 978-617-7121-17-5
Примітки
Галерея