Хосе́ Рау́ль Капабла́нка і Ґраупе́ра (; 19 листопада 1888, Гавана — 8 березня 1942, Нью-Йорк) — кубинський шахіст. Чемпіонат світу із шахів від 1921 до 1927 року.
Життєпис
Ранні роки
Капабланка народився 19 листопада 1888 року в Гавані, тодішньому адміністративному центрі іспанської колонії (Куба здобула незалежність через десять років у результаті війни з Іспанією), в сім'ї офіцера Хосе Марії Капабланки і Марії Граупера Марін. В автобіографії Капабланка пізніше розповів, що навчився грати в шахи вже в чотири роки, спостерігаючи за грою свого батька з товаришем по службі. На третій день вивчив як ходять фігури і під час однієї з партій звернув увагу батька, що той зробив хід не за правилами. Того ж дня зіграв з батьком партію і обіграв його . Цю саму історію з невеликими відмінностями Капабланка якось описав у журнальній статті. При цьому біографи Капабланки Макс Ейве і Лодевейк Прінс, також посилаючись на слова самого кубинця, називають всю історію вигаданою.
Невдовзі батько і його друзі відвели дитину в шаховий клуб у Гавані. Зберігся запис партії, в якій п'ятирічний Капабланка обіграв майстра Іглесіаса, отримавши ферзя як фору. Тоді ж Капабланка, знову отримавши фору у вигляді ферзя, двічі зіграв з відомим європейським майстром Жаном Таубенгаузом, який гастролював на Кубі, і виграв обидві партії. Пізніше Таубенгауз з гордістю згадував, не знаючи, очевидно, історії з Іглесіасом: «Я єдиний у світі шахіст, який давав уперед ферзя Капабланці!». У 8 років Капабланка кілька місяців відвідував по вихідних шаховий клуб, потім його сім'я на три роки покинула Гавану. Коли Капабланка повернувся, були організовані його зустрічі з двох партій з усіма найсильнішими шахістами країни. Капабланка показав, що він поступається лише чинному чемпіону країни Хуану Корсо, який виграв обидві партії.
Однак невдовзі Капабланка кинув Корсо виклик. У матчі, який відбувся у листопаді-грудні 1901 року, молодий кубинець упевнено переміг свого суперника із чотирма виграшами, шістьма нічиїми та двома програшами. Примітно, що до цього моменту Капабланка не вивчав теорію і не був знайомий із шаховими підручниками.У різних джерелах наводять різну кількість перемог Корсо — дві або три. Це можна пояснити тим, що після того, як Капабланка здобув четверту перемогу, суперники домовилися продовжувати гру до наступної перемоги одного з суперників, яка вже нічого не вирішувала. Цю перемогу здобув Корсо. Див. David Hooper, Dale A. Brandreth. The Unknown Capablanca. P. 116.. Поразку Корсо зазвичай пояснюють перевагою Капабланки в ендшпілі: Капабланка двічі переграв Корсо в рівних закінченнях і ще кілька разів звів унічию ймовірно програні позиції. Наступного року Капабланка вперше і востаннє грав на чемпіонаті Куби, який проходив у два кола, але посів лише четверте місце з шести, а виграв Корсо, який переміг Капабланку в обох партіях.
У 1904 році Капабланка вирушив до Нью-Йорка, щоб краще вивчити англійську і підготуватися до навчання в університеті. У 1906 році вступив до Колумбійського університету на факультет інженерної хімії. Університет він відвідував нечасто, бо перевагу віддавав спорту, особливо грі в шахи в престижному Мангеттенському шаховому клубі. Тут він завжди з'являвся згодом, коли проживав у Нью-Йорку, не змінюючи цієї звички до кінця життя. Одночасно грав у бейсбол; згідно з поширеною версією, він віддав перевагу Колумбійському університету, бо там була сильна бейсбольна команда. 1906 року Капабланка посів перше місце в бліцтурнірі за участю чемпіона світу Емануеля Ласкера і надалі періодично грав у клубі. Через два роки покинув університет, щоб зосередитися на шаховій кар'єрі.
Упевнений у власній силі, він уже будував плани на міжнародну шахову кар'єру в Європі, де проводилися найкращі турніри, на яких зустрічалися найсильніші шахісти світу.
Взимку 1908—1909 років Капабланка здійснив поїздку по США з сеансами одночасної гри. У 1909 році було організовано матч Капабланки з американцем Френком Маршаллом, дуже досвідченим гравцем, одним із найкращих тодішніх шахістів. Матч до восьми перемог проходив з квітня по червень у різних містах США . Маршалл був явним фаворитом , і тим більш несподіваним виявився результат: Капабланка здобув перемогу, набравши 15 очок у 23 партіях (+8 −1 =14).
Він жив переважно в Нью-Йорку, де часто проводилися турніри, на яких він посідав призові місця. Але через рік уперше взяв участь у великому міжнародному турнірі, який проходив у Сан-Себастьяні, Іспанія. Там брали участь майже всі сильні шахісти того часу, крім чемпіона Еммануїла Ласкера. І тут Хосе Рауль посів перше місце із шістьма перемогами та тільки однією поразкою.
Претендент на звання чемпіона світу
Дебют Капабланки в Європі мав відбутися 1910 року на сильному турнірі в Гамбурзі, але кубинець не зміг приїхати на нього через хворобу. Капабланка реабілітувався наступного року на великому міжнародному турнірі в Сан-Себастьяні, де грали майже всі найсильніші шахісти того часу, крім Ласкера: умовою участі були призові місця на значних турнірах останніх років. Проти участі Капабланки заперечували Арон Німцович і Йосип Бернштейн, оскільки той не мав достатніх результатів, а відомий був лише завдяки перемозі над Маршаллом, отже Капабланку запросили як виняток. Зрештою Капабланка посів 1-ше місце, випередивши на пів-очка Акібу Рубінштейна і Мілана Відмара, а його перемога над Бернштейном у першому турі отримала перший приз за красу. Це дозволило Капабланці викликати Ласкера на матч за світову першість. Місцем проведення матчу було запропоновано Гавану, проте матч не відбувся: сторони по черзі висунули умови, які виявилися неприйнятними для іншої сторони, а коли Капабланка в листуванні охарактеризував одну з умов, які висунув Ласкер, як «очевидно несправедливу» (obviously unfair), Ласкер через пресу зажадав вибачень. Цей випадок став початком конфлікту, який тривав до петербурзького турніру 1914 року. 1913 року Капабланка посів друге місце після Маршала на турнірі в Гавані. Далі Капабланка взяв участь у чотирьох турнірах у Нью-Йорку, які легко виграв. У вересні того ж року вступив на дипломатичну службу в міністерство закордонних справ Куби на посаду Надзвичайного і повноважного посла уряду Куби в усьому світі, яка дозволяла йому поєднувати дипломатичні доручення і поїздки на турніри. Залишався на службі в МЗС до самої смерті. Отримавши призначення в кубинське консульство в Санкт-Петербурзі, Капабланка на шляху до Росії здійснив турне по європейських столицях, проводячи сеанси одночасної гри та виставкові партії. Серед суперників Капабланки були Ріхард Реті, Ксавери Тартаковер, Олександр Алехін, Йосип Бернштейн та інші сильні майстри. При цьому у виставкових партіях Капабланка здобув 19 перемог при чотирьох нічиїх і одній поразці від Арнольда Аурбаха. Під час виступів у Росії кубинець виграв по 2 партії в Федора Дуз-Хотимирського і Олександра Алехіна й обмінявся перемогами з Євгеном Зноско-Боровським, дав сеанси в Москві, Києві, Ризі, Лібаві та інших містах. 3 квітня 1914 року вирушив до Санкт-Петербурга на великий міжнародний турнір, де грали найкращі. У попередньому турнірі посів перше місце, на півтора очки випередивши Емануїла Ласкера і Зіґберта Тарраша. У фіналі, що проходив у два кола за участю п'яти найкращих шахістів, Капабланка зустрівся з Ласкером, який грав білими. Вони зіграли спокійний варіант іспанської партії. Капабланка, мабуть, переконаний у тому, що нічия неминуча, грав у пасивному стилі, через що отримав невигідну позицію й програв. У наступній партії проти Зігберта Тарраша він також програв й фінішував другим, на пів-очка відставши від Ласкера (підсумковий результат складався із суми очок у попередньому турнірі та у фіналі). Третій призер Алехін відстав від Капабланки на три очки. Перед поверненням з Європи на Кубу Капабланка виграв у Ласкера в Берліні бліц-матч з 10 партій — 6½:3½ .
Під час Першої світової війни Капабланка проживав у Нью-Йорку, де впевнено виграв три турніри. У 1915 році з чотирнадцяти партій не виграв лише дві, звівши їх внічию з Маршаллом, який посів друге місце з відставанням на очко. 1916 року турнір проходив за схемою, аналогічною до петербурзького турніру, — з фіналом для п'яти найкращих шахістів. Капабланка переконливо виграв турнір, випередивши Давида Яновського на три очки, хоча й програв партію Оскару Хаєсу. Турнір 1918 року Капабланка виграв з перевагою в півтора очка над Борою Костічем. Цей турнір знаменний партією Капабланка — Маршалл, яка стала одним з найяскравіших прикладів роботи інтуїції кубинського шахіста. Маршалл застосував гостру домашню заготовку, над якою працював дев'ять років, але Капабланка за шахівницею розібрався в позиції й переграв сильного суперника. Варіант іспанській партії, який придумав Маршалл, нині відомий як контратака Маршалла й досі зберігає актуальність.
Після нью-йоркського турніру Капабланка отримав виклик на матч від Бори Костіча. Костіч до цього звів унічию чотири партії з Капабланкою, в тому числі дві на останньому турнірі, хоча Капабланку все одно вважали явним фаворитом. Матч відбувся в Гавані в березні — квітні 1919 року; переможцем ставав той, хто першим виграє вісім партій. Матч розпочався з п'яти перемог Капабланки поспіль, після чого Костіч визнав себе переможеним і здав матч. Того ж року Капабланка здобув перемогу на турнірі в Гастінгсі, присвяченому перемозі союзників у Першій світовій війні. В одинадцяти партіях він втратив лише пів-очка, зігравши внічию з Костічем, який посів 2-ге місце.
Завоювання чемпіонства
Ще 1911 року Капабланка запропонував Ласкеру влаштувати матч на титул чемпіона світу. Але Ласкер відхилив цей запит, бо не був згодний на умови. Після цього перемовини про матч тимчасово припинилися: тоді ще не було ФІДЕ, що керувала змаганнями на титул чемпіона світу, і чемпіон мав право сам розпоряджатися титулом.
У 1920 році розпочалися чергові виснажливі переговори з Ласкером про організацію матчу. Ішлося насамперед про ціну. У січні 1920 року в Гаазі за посередництва правління Голландського шахового союзу нарешті було підписано угоду про проведення матчуEdward Winter. How Capablanca Became World Champion , 2004.
У червні того ж року Ласкер, який не бажав грати матч, опублікував заяву, в якій повідомляв, що відмовляється від звання чемпіона світу і передає його Капабланці. За словами Ласкера, Капабланка завоював звання «не формальним викликом, але своєю видатною майстерністю». Пізніше Гавана висловила готовність надати 20000 доларів США на проведення матчу, преса також наполягала, що чемпіон світу не повинен поступатися титулом без гри. Матч за звання чемпіона світу відбувся в Гавані в 1921 році. Було обумовлено, що матч складатиметься з 24 партій, при цьому Ласкер відмовився взяти назад зречення, отож перед початком матчу сторони визнавали чемпіоном світу Капабланку. Раніше Ласкер заявляв, що навіть у разі перемоги в матчі відмовиться від титулу на користь молодших майстрів, які самі між собою визначать найдостойнішого. Однак преса й шаховий світ здебільшого не визнавали зречення, отож зазвичай вважають, що Капабланка завоював звання чемпіона світу саме після перемоги в матчі.
Василь Панов у книзі «Капабланка» так охарактеризував цей матч :
Поразку Ласкера, крім суто ігрових причин, пояснюють позашаховими факторами. Капабланка був на двадцять років молодшим і мав безсумнівну перевагу через спекотний гаванський тропічний клімат. Крім цього, згоду Ласкера взагалі грати матч часто пояснюють тим, що йому потрібні були гроші, оскільки він втратив заощадження через війнуJosé Raúl Capablanca, Fred Reinfeld. The Immortal Games of Capablanca . P. 10. Сам Ласкер в книзі «Мій матч проти Капабланки» неодноразово писав про те, як важко він переносив гаванський клімат. Попри це Ласкер погодився відсилати щотижневі замітки про перебіг матчу в голландську газету, з яких згодом склав брошуру «Мій матч проти Капабланки».