Полове́цька во́лость (; ) — у XVIII — XX ст. волость на території Берестейщини. Адміністративний центр — Піщатка Половецька.
Історія Половецькі поселення поміж руських з'явились у цій місцевості в середині ХІІІ ст., в часи Галицько-Волинського князівства. За наказом руського короля Данила Галицького їх заклав половецький хан Тегак, що був сватом короля і учасником походів проти ятвягів та литовців (1245, 1249, 1251, 1252, 1253). Половецькі поселенці, які поступово прийняли християнство і зукраїнізувались, захищали північну Волинь від нападів балтських язичниківЕвстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности), 2010.. Востаннє мешканців цих поселень називали половцями в 1516 році.
У ХІІІ ст. існувало близько 40 поселень з яких до ХХ ст. збереглося лише 8Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej — Tom VIII — Województwo Poleskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1924:
Адміністративна історія з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт. з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт (за результатами третього поділу Речі Посполитої). з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт. з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт. з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт. з 9 лютого 1918: Українська Народна Республіка, Холмське губерніальне староство, Берестейський повіт. з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна. 12 грудня 1920 — 20 лютого 1921: Поліський округ (okręg poleski), Біловезький повіт 20 лютого 1921 — 18 квітня 1928: Поліське воєводство, Берестейський повіт 18 квітня 1928: ґміна скасована, її села розподілені між гмінами Високе-Литовське і Вірховичі.
Населення Згідно з даними Половецького приходу 1888 року у волості мешкало 2349 осіб. Згідно з переписом 1897 року населення 3-х сіл волості становило 1,3 тисячі чоловік: в Піщатці – 391, Голі — 690, і Суходолі — 377 осіб.
У складі Польщі
Гміна Половце () — у 1919—1928 роках сільська гміна Берестейського повіту Поліського воєводства Польщі з центром у селі Половці, колишня Половецька волость Берестейського повіту. Складалася з 36 громад. Населення — 3653 особи (1921).
Громади Anusin, Augustynka, Bereżyszcze, Bobrówka, Хлівище (), Dąbrowa, Hola, Jancewicze, Klateczka, Klukowicze-Folwark, Klukowicze-Wieś, Litwinowicze, Łumianka, Łumno-Folwark, Łumno-Wieś, Piszczatka Bogacka, Піщатка Половецька (), Połowce, Semichocze, Stawiszcze, Stołpce, Суходіл (), Telatycze-Folwark, Telatycze-Wieś, Telatycze-Potoki, Terechy, Tumin-Folwark, Tumin-Wieś, Turowszczyzna-Folwark, Turowszczyzna-Wieś, Tymianka, Wólka Nurzecka, Wólka Terechowska, Wyczółki-Folwark, Wyczółki-Wieś i Zubacze.
Сучасність Ця українська етнічна територія поділена між Польщею і Білоруссю. У Білостоцькому воєводстві Польщі перебувають села колишньої волості: Ставище (Stawiszcze) Половці (Połowce) Вулька-Тереховська (Wólka Terechowska) У Берестейській області Білорусі: Хлівище Терехи (Terechy) Суходіл (найбільше з усіх, в 56 км від Берестя) Піщатка Половецька Погранична (до 1964 — Голя Hola).
У 1940 р. на території колишньої волості мешкало 1087 осіб; в 1960 році — 902 особи.
Серед жителів колишньої волості зберігаються типові половецькі прізвища: Бергеба, Колток, Тегак.
Див. також Куншаг
Примітки
Джерела Половецька волость // Леонюк В. Словник Берестейщини. Львів: Афіша, 1996. — С. 250. Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35. Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973. Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область. Книга 2, Минск, 2006. Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.