Денвер Наггетс () — американська професійна баскетбольна команда, розташована в місті Денвер, штат Колорадо. Є членом Північно-Західного дивізіону Західної конференції Національної баскетбольної асоціації (НБА). Команда була заснована як "Денвер Ларкс" в 1967 році як франшиза Американської баскетбольної асоціації (ABA), але до першого сезону змінила свою назву на "Рокетс". У 1974 році повторно змінила назву на "Наггетс". Після цієї зміни "Самородки" (так перекладається з англійської мови назва "Наггетс") зіграли за останній титул чемпіона АБА в 1976 році, програвши "Нью-Йорк Нетс".
Команда мала кілька періодів успіху, проходячи кваліфікацію до плей-оф АБА протягом усіх сезонів з 1967 по 1976 роки, в останньому вона програла у фіналі. Команда приєдналася до НБА у 1976 році після злиття АБА з НБА та проходила кваліфікацію до плей-оф НБА у дев'яти сезонах поспіль у 1980 роках та десяти сезонах поспіль з 2004 по 2013 роки. "Наггетс" не виступали в фінальних іграх з 1976 по 2023 рік, вони останніми з чотирьох колишніх команд АБА, що досі лишаються в НБА, вийшли у її фінал. Домашні ігри "Наггетс" проводять у "Пепсі центрі", який вони ділять з "Колорадо Аваланч" з Національної хокейної ліги (НХЛ) та "Колорадо Мамут" з Національної ліги лакросів (НЛЛ).
Історія франшизи
Оригінальні "Наггетс" Оригінальна команда "Денвер Наггетс" була заснована в Національній баскетбольній лізі (НБЛ) перед сезоном 1948–49. Після цього сезону НБЛ об'єднався з Баскетбольною асоціацією Америки (БАА), а нещодавно об'єднана організація дістала назву Національна баскетбольна асоціація. "Денвер Наггетс" зіграли сезон 1949-50 як одна з команд НБА перед своїм розформуванням. Результати та статистика цієї франшизи залишаються відокремленими від сучасних "Самородків".
Пізніше, в 1967 р, одну із франшиз Американської баскетбольної асоціації (АБА) отримала група з Канзас-Сіті, штат Міссурі, очолювана південно-каліфорнійським бізнесменом Джеймсом Тріндлом. Однак Тріндл не зміг знайти підходящу арену в районі Канзас-Сіті. Комісіонер ліги Джордж Майкен запропонував перенести команду до Денвера. Погодившись назвати представника Денвера і колишнього гравця НБА Вінса Борилу генеральним менеджером, Тріндл переніс туди свою команду та назвав її "Денвер Ларкс" (англ. "жайворонки"), на честь птаха штату Колорадо.Denver Nuggets history at FundingUniverse Група Тріндла була сильно недокапіталізована, що призвело до того, що Майкен наказав «Жайворонкам» розмістити 100 000 доларів США як гарантійну заставу, або ж франшиза буде втрачена. За кілька годин до встановленого терміну Тріндл продав ⅔ контрольного пакету акцій автотранспортному магнату Денвера Біллу Рінгсбі за 350 000 доларів. Потім Рінгсбі перейменував команду на "Рокетс", на честь вантажівок далекого слідування, що вироблялись його компанією.
1969–1976: роки в АБА Граючи на "Денвер Аудіторіум Арена", "Рокетс" одразу почали здобувати успіх на майданчику, розвиваючи за рахунок цього сильну фанатську базу. Однак команда мала історію ранніх вильотів з плей-оф і не змогла зіграти в серії чемпіонатів АБА.
На початку у Денвера був гарний склад, очолюваний Байроном Беком та Ларрі Джонсом, потім - тим же Беком та Ральфом Сімпсоном. Лонні Райт з «Денвер Бронкос» Американської футбольної ліги підписав контракт з «Ракетами» протягом їхнього дебютного сезону і став першим гравцем, який грав у професійні футбол та баскетбол в одному сезоні. Райт зіграв чотири сезони за «Денвер». Суперечливий новачок Спенсер Гейвуд приєднався до команди протягом сезону 1969–70. Він був одним з перших гравців, які стали професіоналами до закінчення коледжу, і НБА спочатку не дозволила йому грати в лізі. Спенсер набирав в середньому майже 30 очок і 19,5 підбирань за гру в своєму єдиному сезоні АБА, будучи визнаним АБА MVP, новачком року АБА, а також був обраний MVP на Матчі усіх зірок. Команда закінчила сезон з різницею 51–33, вигравши в своєму дивізіоні, проте вилетіла з плей-оф за результатами 2-го раунду.
Перед початком сезону 1970–71 Гейвуд підписав контракт із «Сіетл Суперсонікс», перейшовши до НБА. Показники команди знизились до різниці 30–54, і відвідуваність матчів впала.
Перейменування на "Денвер Наггетс" Рінгсбі продав команду бізнесменам із Сан-Дієго Франку Голдбергу та Баду Фішеру в 1972 році. У 1974 році, в очікуванні переходу до НБА та на нову арену Мак-Ніколс, франшиза провела конкурс на вибір нового прізвиська команди, оскільки "Рокетс" вже використовувалось Х'юстоном. Виграла назва "Наггетс" на честь оригінальної команди з Денвера, що існувала з 1948 по 1950 та була франшизою НБА у свій останній рік існування. Їх новим логотипом став гірник, який "видобував" м'яч АБА. У свою чергу власники Голдберг і Фішер продали команду місцевій інвестиційній групі в 1976 році.
Після драфту та підписання майбутнього члена Залу Слави НБА Девіда Томпсона з штату Північна Кароліна та Марвіна Вебстера, а також придбання Дена Іссла та Боббі Джонса, з Ларрі Брауном як головним тренером, команда провела найкращі сезони в історії команди за перші два роки під новою назвою «Наггетс». Граючи на «Денвер Аудіторіум Арена» протягом останнього сезону 1974–75, команда пройшла його з результатом 65–16, у тому числі маючи різницю 40–2 вдома. Однак все одно не вдалося уникнути швидкого вильоту з плей-оф.
У 1975–76 роках, граючи на своїй новій арені, "Самородки" вперше перемогли діючого чемпіона "Кентуккі Колонелс" в серії плей-оф з різницею 4-3,та пройшли у фінал АБА 1976 року. Проте там вони програли «Нью-Йорк Нетс» з Джуліусом Ірвінгом. Команда не отримала другого шансу виграти чемпіонат АБА, оскільки після сезону 1975–76 відбулося поглинання асоціації НБА. "Наггетс", "Нетс", "Пейсерз" і "Сперс" були долучені до НБА. "Спірітс оф Сент-Луїс" та "Кентуккі Колонелс" були розформовані.
1976–1982: Перші роки в НБА "Наггетс" та "Нетс" фактично подали заявку на вступ до НБА у 1975 році, але за рішенням суду були змушені залишитися в АБА. "Самородки" продовжили свою сильну гру в перших сезонах у НБА, вигравши два титули дивізіону у перші два роки в лізі, та трохи не здобули третій, маючи відставання від переможця лише на одну гру. Однак жоден з цих разів команда в кінцевому підсумку не мала успіху в постсезоні. Подібно до інших нових франшиз НБА, "Наггетс" мали чимало фінансових проблем, включаючи вступний внесок у розмірі 2 мільйони доларів. Ред МакКомбс придбав команду в 1978 році.
У 1979 році Ларрі Браун залишив команду, через що результати команди на деякий час погіршились. Це закінчилося в 1981 році, коли франшиза запросила Дага Мо на роль головного тренера. Мо приніс із собою філософію "рухливого нападу" (англ. motion offense), стилю гри, що базувався на спробах рухати м'яч, поки хтось не відкрився. Мо також був відомий тим, що не приділяв обороні стільки уваги, скільки його колеги. Ця філософія допомогла команді стати високо конкурентоспроможною. Протягом 1980-х років "Наггетс" часто набирали понад 115 очок за гру, а протягом сезону 1981–82 років вони набирали щонайменше 100 очок у кожній грі. Ця рекордна серія тривала 136 ігор поспіль. Протягом сезону 1981–82 "Самородки" встановили рекорд ліги за кількістю очок за гру в середньому – 126,5.
1982–1989: Період Алекса Інгліша "Денвер", маючи у складі "машини з набору очок" Алекса Інгліша та Кікі Вандевея на обох позиціях форвардів, та Дена Іссла у центрі, очолював лігу по набраним очкам за гру, при середніх показниках перших двох у 25 очок за гру. Це була нова стратегія, що дозволила "Наггетс" очолити Середньозахідний дивізіон і претендувати на плей-оф протягом цього періоду. (13 грудня 1983 року "Денвер" та гості "Детройт Пістонс" встановили рекорд НБА, набравши за гру загалом 370 очок при виграші "Детройта" у третьому овертаймі із загальним рахунком 186-184). В кінці сезону Інгліш отримав титул найкращого бомбардира НБА, ставши єдиним гравцем "Самородків", що виграв цю нагороду, незважаючи на атакувальну стратегію Дага Мо. У 1984–85 роках вони потрапили у фінал Західної конференції, будучи багаторічними претендентами на це, але там програли в 5 іграх "Лос-Анджелес Лейкерс".
Вандевей був обміняний перед сезоном 1984–85 у "Портленд Трейл-Блейзерс" на захисника з розвиненим вмінням пібирань Фета Лівера, низькорослого форварда Келвіна Нетта та центрового Вейна Купера. Очолювана Алексом Інглішем та підсилена згаданими трьома новачками, а також спеціалістами у грі в обороні Біллом Ганзліком та Ті Ар Данном, команда повторила свій успіх у Західній конференції, незважаючи на втрату Вандевея. Їм навіть вдалося виграти 54 гри в сезоні 1987–88, що стало рекордом франшизи в НБА. Однак "Маверікс" вибили "Наггетс" у другому раунді плей-оф НБА 1988 року. МакКомбс продав команду бізнесмену Сідні Шленкеру в 1985 році. Шленкер, у свою чергу, продав команду телекомунікаційній компанії COMSAT у 1989 році.
1989–1991: Період занепаду Мо покинув команду в 1990 році, і його замінив Пол Вестхед. ВІн також вірив у стиль гри "біжи і стріляй" і дав зелене світло таким гравцям, як Майкл Адамс і Кріс Джексон, які підсвічували табло очок за лічені секунди володіння м'ячем.
Однак Вестхед піклувався про захист ще менше, ніж Мо. Як результат, "Самородки" так швидко втрачали перевагу в очках, що навіть їх плідний напад не міг перекрити це. Вони закінчили сезон 1990–91 з найгіршою різницею, незважаючи на встановлення багатьох рекордів за набраними очками. Багато спортивних журналістів як образливе прізвисько називали команду «Енвер Наггетс» ( відкинувши букву "D" через відсутність у команди оборони (англ. Defense)).
1991–1996: Ера Дікембе Мутомбо Денвер зробив позитивний крок у перебудові, обравши на Драфті НБА 1991 року центрового Університету Джорджтауна Дікембе Мутомбо. Він фінішував на другому місці після Ларрі Джонсона у голосуванні за Новачка року НБА цього сезону. Денвер закінчив сезон з результатом 24–58.
«Денвер» звільнив Вестхеда перед початком сезону 1992–93 років і найняв свого колишнього зіркового гравця Дена Іссла як його наступника. Того року «Самородки» отримали два лотерейні піки на драфті й обрали форварда Університету Нотр-Дам Лафонсо Елліса та захисника Університету Вірджинії Брайанта Стіта. Цього сезону «Наггетс» покращили свою різницю до 36–46, трохи не дотягнувши до місця в плей-оф.
"Денвер" відмовився від своїх веселкових кольорів на користь темно-синього, золотого та винного, починаючи з сезону 1993–94. На чолі з Мутомбо, Махмудом Абдул-Рауфом (який перед сезоном змінив ім'я з Кріса Джексона) та Еллісом, вони оформили свій перший виграшний сезон з часів Дага Мо з різницею 42–40. "Денвер" зайняв 8 місце в плей-оф Західної конференції, отримавши право зіграти з 1 місцем, яке займали "Сіетл Суперсонікс". "Наггетс" були явним аутсайдером у цій парі, маючи лише кілька гравців у своєму складі з фактичним досвідом ігор плей-оф НБА. Після програшу перших двох ігор із п’яти у Сіетлі серія переїхала до Денвера. "Самородки" виграли обидві гри вдома і зрівняли рахунок у серії. Команда увійшла в історію НБА у п'ятій грі, засмутивши Сіетл в овертаймі 98–94. "Наггетс" стали першою командою з 8 посівом, що перемогла 1-у команду сітки в історії плей-оф асоціації. "Денвер" майже повторив цей подвиг, але таки поступився "Юті Джаз" у сьомій грі другого раунду.
"Самородки" придбали снайпера "Сонікс" Дейла Елліса в міжсезоння та обрали на Драфті захисника Університету Мічигану Джейлена Роуза. "Денвер" мав кризовий період у грі, в результаті чого після частини сезону у відставку був відправлений головний тренер Іссл. Помічник тренера Джин Літтлз на короткий період взяв під свій контроль команду перед тим, як його змінив генеральний менеджер команди Берні Бікерстафф. "Наггетс" відновились і знову зайняли 8-е місце, потрапивши до плей-оф, закінчивши сезон з різницею 41–41. "Самородки" були "свіпнуті" з рахунком 3-0 "Сан-Антоніо Сперс" у першому раунді плей-оф того сезону.