Патрис де Ла Тур дю Пен (; 16 березня 1911, Париж — 28 жовтня 1975, Париж) — французький поет.
Біографія Народився в аристократичній родині. Батько загинув у битві на Марні під час Першої світової війни. Виховувався в католицькому дусі. Навчався в ліцеї Жансон-де-Саї, а потім у Вільній школі політичних наук. Відомість поета прийшла до Патриса де Ла Тур дю Пен зі збіркою «Пошук радості» (), опублікованої за власний кошт 1933 року. Під час Другої світової війни зазнав поранення й три роки перебував у німецькому полоні. У полоні продовжував писати вірші. Повернувшись з полону, одружився з Анною де Берні Кальв'єр. Після війни жив спокійним життям в провінційному Ле-Біньон з дружиною Анною та чотирма доньками. Працював над великою поетичною збіркою «Сума поезії», що посмертно була опублікована в трьох томах.
Творчість Поезія Патриса де Ла Тур дю Пен зазнала сильного впливу релігії, вона має в собі багато містичних елементів. Тексти витримані в класичних формах та розмірах. Головні теми: пошук кохання, намагання проникнути в таємниці природи, історії та метафізики. Головна збірка «Сума поезії» є химерним конгломератом його духовних та емоційних переживань.
Твори D'un aventurier. Poème, éditions de Mirages, Tunis. 1934. Psaumes, Paris, Gallimard, 1938, La Quête de joie, Paris, Gallimard, 1939, Une somme de poésie, Paris, Gallimard, 1946, . La Contemplation errante, Paris, Gallimard, 1948, L'Enfer, avec des lithographies d’Élie Grekoff, Paris, Éditions de Cluny, 1949 Le Second Jeu (Une somme de poésie, II), Paris, Gallimard, 1959, Petit théâtre crépusculaire (Une somme de poésie, III) Paris, Gallimard, 1963, Petite somme de poésie, Paris, Gallimard, 1967, Une lutte pour la vie, Paris, Gallimard, 1970, , Grand prix catholique de littérature 1971 Psaumes de tous mes temps, Paris, Gallimard, 1974, Une somme de poésie, Paris, Gallimard, 1981 : Tome I : Le Jeu de l'homme en lui-même, Tome II : Le Jeu de l'homme devant les autres, 1982, Tome III : Le Jeu de l'homme devant Dieu, 1983,
Література
Colloque Patrice de La Tour du Pin, tenu à la Sorbonne le 21 et 22 novembre 1981, sous la direction d'Yves-Alain Favre, A.-G. Nizet, 1983 Patrice de La Tour Du Pin: La quête de joie au cœur d'Une somme de poésie, actes du colloque au Collège de France, 25-26 septembre 2003, réunis par Isabelle Renaud-Chamska, éd. Droz, Genève, 2005 Approches de l'incommunicable, par Albert Béguin, Esprit numéro 128, 1946 () Patrice de La Tour du Pin, quêteur du Dieu de joie, par Jacques Gauthier, éd. Médiaspaul & éd. Paulines, 1987 La Théopoésie de Patrice de La Tour du Pin, par Jacques Gauthier, éd. Bellarmin, Montréal / éd. du Cerf, Paris, 1989 Paradigme biblique et expérience poétique: l'exemple de Patrice de La Tour du Pin, ^par Marie-Josette Le Han, Presses Universitaires de Franche-Comté, Besançon, 2006 L'univers singulier de Patrice de La Tour du Pin, par Daniel Leuwers, La Nouvelle Revue Française, 355, juillet-août 1982 () Les Anges sauvages: la quête de joie de Patrice de La Tour du Pin, par Luca Pietromarchi, éd. Champion, Paris, 2001 ( ; textes et études, vol. 37) Eloge de «La Quête de Joie» — Babelio, 26/8/12 — Joellesence.
Примітки
Посилання Société des Amis de Patrice de La Tour du Pin — Товариство друзів Патриса де ла Тур дю Пен