Андрі́й Іва́нович Крамаре́нко ( , Вільшани, Дер­­гачівського району Харківської області — , Одеса) — український драматичний актор і педагог. Народний артист УРСР (1946).

Життєпис 1921 — закінчив театральну студію в Харкові (в приміщенні колишнього театру «Муссурі»), засновану Іваном Юхименком і Дмитром Грудиною.

1922 — актор Харківського молодіжного драмтеатру «Наш шлях» з етнографічним ухилом під керівництвом Івана Юхименка.

1923—1926 — актор Київського українського театру ім. Шевченка.

1927—1929 — актор Харківського червонозаводського українського драматичного театру.

1929—1930, 1934 —1960  — актор Одеського українського музично-драматичного театру ымены Жовтневої революції.

1930—1940 — викладач Одеського театрального училища.

З 1946 — Народний артист УРСР.

Ролі в театрі Барсенєв («Розлом» Б. Лавреньова) Бенедикт («Багато галасу даремно» В. Шекспіра) Бублик, Однолюб («Платон Кречет», «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука) Генрі («Пурга» Д. Щеглова) Глоба («Російські люди» К. Симонова) Гнат, Стьопочка («Безталанна», «Житейське море» І. Кар­пенка-Карого) Григорій Ярчук («Соло на флейті» І. Микитенка) Достигаєв («Єгор Буличов» М. Горького) Карпо Карпович («Не називаючи прі­звищ» В. Минка) Микитюк («Підземна Галичина» М. Ірчана) Павло Про­­тасов («Діти сонця» М. Горького) Черевик («Сорочинський ярмарок» М. Старицького) Шинкар («Вій» М. Кропивницького) Шимель («200 000» за п'єсою «Великий виграш, або 200 000» Шолом-Алейхема)

Ролі в кіно Дід Мороз («Митько Лелюк», 1938, реж. М. Маєвська, О. Мас­­люков).

Джерела Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 1158—1172. Ізборник  — с. 329  — с. 332 Шайкевич Б. Андрей Иванович Крамаренко // Большевист. знамя. 1946, 2 июля Градзиевский А. А. Кра­ма­ренко — Протасов // Театр. 1956. № 7. Андрій Крамаренко. Одеська фронтова // Музи тоді не мовчали. 1941—1945. — К.: Мистецтво, 1976. — с. 80