«Вогне́м і мече́м» — польський історичний фільм режисера Єжи Гоффмана, що вийшов 1999 року. В основу фільму ліг однойменний роман Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем». Хоча цей роман був створений письменником першим у трилогії, Гоффман екранізував його останнім, після «Потопу» і «Пана Володийовського». Одночасно з кіноверсією була вироблена телевізійна версія — міні-серіал.
Сюжет Ян Скшетуський, посол князя Яреми Вишневецького, повертається із завдання з Криму. На шляху він рятує життя козацькому полковнику Богдану Хмельницькому. Під час перепочинку в корчмі заприятелював з двома шляхтичами Яном Заглобою і Лонгинусом Підбийп'ятою, які мали можливість побачити, як Скшетуський справляється з нахабним старостою Чаплинським. У подальшу дорогу вирушають разом. Невдовзі натрапляють на розбиту карету княгині Курцевич. Та допомагають у цій складній ситуації племінниці померлого чоловіка княгині, Гелені.
Хмельницький організовує на Січі велике повстання козаків, яких підтримали кримські татари. Бунтівники перемагають польські коронні війська під Жовтими Водами й Корсунем. Бунт намагається «втопити в крові» князь Ярема Вишневецький, якому служать Скшетуський з Підбийп'ятою. Військові обов'язки відривають Скшетуського від його коханої Гелени. І він не в змозі захищати її від загроз війни та закоханого в неї козака, Богуна.
Військо Вишневецького не може розраховувати на допомогу інших магнатів, бо вони бажають домовитися з козаками. Посполите рушення, яких зібрали під Пилявцями, втікає від звістки про прибуття татар. Військо князя зводять укріплення у фортеці Збараж, де бере в облогу їх величезна армія Богдана Хмельницького і хана Іслама Гірея. Шляхта, в числі кільканадцяти тисяч солдатів захищається хоробро, але не має шансів проти такої великої сили.
Князь відсилає Підбийп'яту, щоб він прокрався через табір козаків і сповістив короля про важке становище війська. Лонгинус Підбийп'ятка гине від стріл, з молитвою на устах. Ця місія вдається Скшетуському, завдяки якому король Ян II Казимир рушає з підмогою на Збараж.
Князь, Скшетуський і Заглоба стають героями, рятують Гелену, а крім того ловлять Юрка Богуна (але Ян Скшетуський прощає йому викрадення Гелени та відпускає).
Політичне тло
Хоча оригінально роман є першою частиною Трилогії, фільм вийшов останнім у кіноверсії Гоффмана, який відзнятий після фільмів «Потоп» (1974) і «Пан Володийовський» (1969).
Окрім іншого, причиною цього могло бути небежання викликати політичну напругу між Польською Народною Республікою і Українською РСР. Кінознімання знову підіймало політично складні теми польсько-українських стосунків (іншим зупиненим проєктом був «Тарас Бульба» за Гоголем), що не дуже віталося Радянським Союзом.
Актори Богдан Ступка — Богдан Хмельницький; Олександр Домогаров — Юрко Богун (озвучує Яцек Розенек); Кшиштоф Ковалевський — Ян Заглоба; Міхал Жебровський — Ян Скшетуський; Збіґнєв Замаховський — Міхал Володийовський; Ізабелла Скорупко — Гелена Курцевич; Анджей Теодор Северин — Ярема Вишневецький; Віктор Зборовський — Лонгинус Підбийп'ятка; Войцех Малайкат — Жендзян; Єва Вишневська — княгиня Курцевич; Мацей Козловський — Максим Кривоніс; Марек Кондрат — Ян II Казимир; Руслана Писанка — відьма Горпина; Анджей Печинський — Черемис; Даніель Ольбрихський — Тугай-Бей; Лешек Телешинський — ксьондз Муховецький; Єжи Боньчак — староста Чаплинський; Анджей Копичиньський — Зацвіліховський; Густав Голоубек — Адам Кисіль; Адам Ференци — кримський хан Іслам III Гірей; Густав Люткевич — отаман Барабаш; Кшиштоф Гоштила — Єжи Осолінський; Йоанна Бродзік — молода русинка, наречена; Дмитро Миргородський — кошовий отаман; Анджей Щитко — кошовий отаман; Шимон Кобилинський — Миколай Остроріг; Ян Юревич — шафер на весіллі; Марек Фронцковяк — вахмістр на весіллі; Бартош Обухович — хлопець; Бернард Ладиш — дід Лірник.
Закадрове озвучення Російське двоголосе закадрове озвучення студії «1+1» (2000). Ролі озвучували: Владислав Пупков та Олена Бліннікова. Українське багатоголосе закадрове озвучення студії «Так Треба Продакшн» (2006). Деякі чоловічі та жіночі ролі озвучували Юрій Гребельник та Олена Бліннікова. Українське багатоголосе закадрове озвучення відеокомпанії «Віккон» (2007). Усі чоловічі та жіночі ролі озвучували Владислав Пупков, Андрій Твердак та Лариса Руснак. Українське багатоголосе закадрове озвучення компанії «Кіт» (2011). Усі чоловічі та жіночі ролі озвучували Андрій Вільколек, Наталя Романько-Кисельова та Павло Скороходько. Українське багатоголосе закадрове озвучення телекомпанії «Інтер» (2019). Деякі чоловічі ролі озвучували Владислав Пупков та Анатолій Зіновенко.
Нагороди Нагороди XXIV фестивалю польських художніх фільмів в Гдині (1999): За монтаж (Мартин Бастковський, Цезар Гшесіу) За сценографію (Анджей Халинський) За творчу екранізацію епопеї Сенкевича, нагорода Голови правління польського телебачення (Єжи Гофман). Фестиваль польських фільмів в Чикаго — «Złote Zęby — приз глядацьких симпатій» (Єжи Гофман) 1999. Діамантовий Квиток товариства «Kina Polskie» для фільму, перегляди якого в кінотеатрах набрали найбільше глядачів — Єжи Гоффман (1999) Третя Церемонія вручення «Орлів», 2000: Призер — Найкраща жіноча роль другого плану — Єва Вишневська Призер — Найкращий продюсер — Єжи Михалюк, Єжи Гоффман «Золота Качка» в категорії: найкращий польський фільм в 1999 році — Єжи Гофман (2000) Міжнародний фестиваль слов'янських і православних фільмів у Москві — Перша нагорода — Єжи Гоффман (2000) TP SA музичний та кінофестиваль — «Нагорода Філіппа» в категорії «оригінальна і адаптована в польському фільму музика» — композитор Кшесимир Дебський (2000)
Історичні невідповідності
Вінницького полковника звали Іван Богун (а не Юрко) і він був одруженим, мав двох дітей на час повстання. У фільмі показано поєдинок між Богуном та Володийовським, в якому Богун був поранений. В дійсності цього поєдинку не було. У фільмі битва під Жовтими Водами триває 2 дні і причиною поразки польського війська стала погана погода. В дійсності битва тривала понад 2 тижні й причиною поразки поляків була тактика та навички козаків. У фільмі показано, що Скшетуський врятував життя Хмельницькому від нападу розбійників. В дійсності такого не було. У фільмі показано козаків голодранцями, хоча ударну частину козаків становили колишні наймані солдати Тридцятилітньої війни: це були добре екіпіровані й озброєні воїни, що вміли тримати стрій, знали диверсійну і саперну справу, мали хорошу польову артилерію. Усього з війни повернулося близько сорока тисяч. Козаки-реєстровці ж були або шляхтою (драгуни і улани), або значковими товаришами гусарів (у почті Скшетузького були яскраві представники такого роду війська, стояли у задніх рядах гусарів, підтримували атаку лави лицарів). Руська шляхта була яскраво вбраною і була добре забезпеченою зброєю, обладунками і бойовими кіньми. У фільмі показано атаку легкої козацької кінноти (і татарської легкої кінноти) на гусарів. Це історично неможливо: козаки й татари стріляли із сідел і відступали, ударної холодної зброї не мали. Ця тактика збереглася і в кубанців до Другої світової. Лансменами були донські козаки — однак у фільмі їх немає. Історично був факт застосування важкої (броньованої і з піками) кінноти Богуна проти гусарів — результат невідомий. У фільмі польська кіннота топче козацьких пікінерів, а потім ті переганяють гусарських коней, коли втікають. Подібне було б неможливо у принципі і показано у фільмі «для краси»: поляки дуже шанують своїх гусарів. Пияцтво під час походів вважалось у козаків карним злочином, у фільмі ж вони показані п'яницями.
Сприйняття Оцінка на сайті IMDb — 7,1/10.
Особливості картини Зовнішні відеофайли 1. Husaria ginie 2. Наливаймо браття кришталеві чаші
Фільм посідає друге місце в списку найдорожчих польських фільмів. «Вогнем і мечем» став одним із найбільш відвідуваних польських фільмів у Польщі за числом глядачів після 1989 року — 7,15 млн осіб. Найвідомішою композицією з фільму стала «Husaria ginie», яка лунає під час загибелі польських крилатих гусарів у битві під Жовтими Водами. Спецефекти до фільму створила фірма «Machine Shop», яка до того працювала над такими фільмами, як «Термінатор-2» та «Хоробре серце». Частину стрічки знято в скансені Музеї мазовецького села в Серпці, побудовані там макети можна побачити сьогодні, а також у Біскупинському городищі Знімальний період тривав від 6 жовтня 1997 до 28 червня 1998. Саундтрек «Наливаймо, браття» Вадима Крищенка і Віктора Лісовола було використано у стрічці без жодного дозволу чи згадки про авторів.
Див. також Гетьман (фільм 2015) Дорога на Січ (фільм 1994) Пропала грамота (фільм 1972) Потоп Пан Володийовський Вогнем і мечем (роман)
Примітки
Джерела
Official website (in English)