Йосип Юрійович Буя ( , село Розьвениця, Австро-Угорщина, тепер Ярославського повіту Підкарпатського воєводства, Республіка Польща — ?) — український радянський діяч, токар, майстер вагоноремонтного заводу Львівського трамвайного парку. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань.
Життєпис Народився в бідній селянській родині. Закінчив початкову школу, працював помічником будівельника. Підлітком поїхав працювати до міста Кракова, де був чорноробом в приватних майстернях, підручним коваля, слюсаря і токаря. Здобувши кваліфікацію, у 1913 році переїхав до Львова, де працював слюсарем у залізничних майстернях.
Під час першої світової війни служив у австрійській армії, потрапив у полон. Повернувшись з полону в рідні краї, потрапив до табору, де був ув'язнений протягом року. Потім працював чорноробом у Львові.
З кінця 1920 року — робітник, токар та слюсар Львівських трамвайних майстерень. Брав активну участь в політичному житті, був одним із організаторів страйків робітників Львова.
Після захоплення Галичини Червоною армією, став майстром механічного цеху Львівських трамвайних майстерень. У грудні 1940 року був обраний депутатом Львівської міської ради депутатів трудящих.
Після німецько-радянської війни продовжував працювати майстром у Львівському трамвайному тресті.
Член ВКП(б) з 1947 року.
Як майстер механічного цеху вагоноремонтного заводу управління Львівського трамваю (трамвайного парку) часто перевиконував плани, був ініціатором соціалістичного змагання. Закінчив Львівську обласну партійну школу.
Нагороди орден Леніна (23.01.1948) ордени медалі
Джерела газета «Львовская правда» (Львів) — 14 січня 1947 року.