Ва́лмієра (, нім. Wolmar) — найбільше місто в історичному регіоні Відземе, Латвія, розташоване за 100 км від Риги і 50 км від кордону з Естонією. За однією з версій, засноване як місто Лівонським орденом 1224 року, з побудовою замку. Валмієра — одне з найстаріших міст Латвії, воно було членом Ганзейської унії.

Населення у 2020 році становило 24 789 (з 2002 року населення скоротилось приблизно на 2,5 тис.).

Назва Валмієра (; ) Вольмар (, ) Вольмарі () Назва міста походить від німецького імені Вальдемар або слов'янського імені Володимир. Можливо, місто було названо на честь псковського князя Володимира Мстиславича, який став васалом Альберта Ризького в 1212 році. За іншою версією місто отримало назву від короля Данії Вальдемара II, який брав участь у Лівонському хрестовому поході. У другій половині XIII століття Лівонський орден побудував замок, який називався Вольмар. Під час Лівонської війни місто згадувалося як Володимерець (Volodimirec). В період Російської імперії воно було відоме як Вольмар (Wolmar).

Географія Розташоване за 100 км від Риги і 50 км від кордону з Естонією.

Клімат

Історія Валмієра та її околиці є одним із найдовше заселених регіонів Латвії. Археологічні дані свідчать про те, що це місце було заселене 9000 років тому. У 1224 році після поділу Талави торгові шляхи вздовж річки Гауя стали власністю лівонських братів мечоносців, які звели замок, який сьогодні відомий як замок Валмієра. Після битви при Сауле в 1236 році Валміерський замок і прилеглі землі стали власністю новоствореного Лівонського ордену.

Точних відомостей про створення самого міста немає. Перше письмове свідчення про місто Валмієра знайдено в 1323 році, коли згадується його магістрат. У 1365 році воно вже згадується як член Ганзейської унії. У 14-16 століттях у Валмієрі було проведено кілька ландтагів. Після Лівонської війни Валмієра була сильно спустошена і була включена до Лівонського герцогства як частина Венденського повіту. Після польсько-шведської війни Валмієрою керував лорд-канцлер Швеції Аксель Оксеншерна.

Під час Другої світової війни Валмієра була захоплена військами німецької групи армій «Північ» і передана рейхскомісаріату Остланд. У жовтні 1941 року в місцевих лісах було вбито 209 євреїв з Валмієри та околиць. У вересні 1944 року, під час Ризької наступальної операції, Червона армія відвоювала місто. Історичний центр Валмієри було знищено.

До адміністративно-територіальної реформи 2009 року — центром Валмієрського району, нині місто республіканського значення.

Відомі особи

Уродженці Язепс Вітолс (1863—1948) — композитор і педагог. Яніс Даліньш (1904—1978) — спортсмен-легкоатлет, олімпієць. Йоганн Ердман (1805—1892) — пастор, письменник-філософ. Маріс Кучінскіс (1961) — прем'єр-міністр Латвії. Андріс Пієбалґс (1957) — міністр фінансів і освіти Латвії.

Померли Ніна Леймане (1921—1999) — латвійська акторка театру і кіно.

Міста-побратими Валмієра є побратимом:

Сульна, Швеція (1991) Вільянді, Естонія (1992) Здунська Воля, Польща (2001) Борисов, Білорусь (2010) Валлефолья, Італія (2016) Черкаси, Україна (2022)

Галерея

Примітки

Джерела Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.

Посилання Офіційний сайт міста Місця. Путівник по Латвії.