Коломийський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Станиславівського воєводства Польської Республіки, збережена після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 102 поселення (з них 1 місто, 58 сільських гмін і 38 фільварків та 5 обезлюднілих поселень) зі 23 466 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 109 891 особа (за даними перепису населення 1921 року), з них 70 638 — греко-католики, 20 768 — римо-католики, 17 707 — юдеї, 868 — інших визнань. Площа повіту — 800 км².

Адміністративний поділ 1 січня 1926 р. гміна Сьвєнти Юзеф розпорядженням Ради Міністрів Польщі вилучена з Надвірнянського повіту і включена до КоломийськогоDz.U. 1925 nr 64 poz. 450 .

1 квітня 1929 року Печеніжинський повіт ліквідовано, а його територію приєднано до Коломийського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zniesieniu powiatu peczeniżyńskiego w województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1929 nr 20 poz. 190 .

Розпорядженням Ради міністрів 10 квітня 1934 року до Коломийського повіту було передано: село Сєдліска Бредтгайм — з Надвірнянського повіту; село Джурків — з Городенківського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 kwietnia 1934 r. o zmianie granic powiatów horodeńskiego i kołomyjskiego w województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1934 nr 36 poz. 326 .

15 червня 1934 р. присілок Майдан Граничний вилучений із села Майдан Середній Надвірнянського повіту і приєднаний до села Тлумачик Коломийського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o wyłączeniu z powiatu nadwórniańskiego przysiółka Majdan Graniczny i włączeniu go do powiatu kołomyjskiego. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 440 .

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни) м. Коломия містечко Печеніжин — з 01.04.1929 р. Місто з 1934 р.

Сільські ґміни Кількість:

1920—1926 рр. — 59

1926—1929 рр. — 60

1929—1934 рр. — 81

1934 рр. — 83

1934—1939 рр. — 14

+Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна Березув СьредніАкрешори (з 01.04.1929), Баня Березув (Баня-Березів) (з 01.04.1929), Березув Ніжни (Нижній Березів) (з 01.04.1929), Березув Сьредні (Середній Березів) (з 01.04.1929), Березув Вижни (Верхній Березів) (з 01.04.1929), Лючкі (з 01.04.1929), Текуча (з 01.04.1929)72Ґміна Вербяж ВижниВербяж Ніжни (Нижній Вербіж), Вербяж Вижни (Верхній Вербіж), Іспас (Спас), Ключув Вєльки (Великий Ключів) (з 01.04.1929), Куйданьце (Кийданці), Мишин (з 01.04.1929), Сопув (Сопів)73Ґміна ВіноґрадВіноґрад (Виноград), Джуркув (Джурків) (з 10.04.1934), Островєц (Острівець), Прухніще (Прикмище), Рогиня, Росохач, Хвалібоґа (Хвалибога)74Ґміна Ґвоздзєц МястоҐвоздзєц Мали (Малий Гвіздець), Ґвоздзєц Място (Гвіздець), Ґвоздзєц Стари (Старий Гвіздець), Загайполь (Загайпіль), Кобилєц (Кобилець), Остапковце (Остапківці), Подгайчикі (Підгайчики), Сорокі (Сороки), Чехова95Ґміна Камьонкі ВєлькєКамьонкі Вєлькє (Велика Кам'янка), Фатовце (Фатовець)26Ґміна КоломияДятковце, Добровудка (Добровідка), Ґоди, Камьонкі Мале (Мала Кам'янка), Корніч, Королювка (Королівка), Оскшесіньце (Воскресинці), Пядикі (П'ядики), Турка, Ценява107Ґміна КоршувЖукоцін (Жукотин), Коршув (Коршів), Ліскі (Ліски), Міхалкув (Михалків), Хлєбичин Лєсни (Лісний Хлібичин), Черемхув (Черемхів)68Ґміна КосмачКосмач (з 01.04.1929)19Ґміна КулачковцеБалінце (Балинці), Бучачкі, Кулачковце (Кулачківці), Слобудка Польна (Слобідка Пільна), Трофанувка (Трофанівка), Хомякувка (Хом'яківка)610Ґміна МатийовцеДебеславце (Дебеславці), Залуче над Прутем (Залуччя), Замуліньце (Замулинці), Кропівіще (Кропивище), Матийовце (Матеївці), Назурна (Назірна), Пересув (Перерив), Сємаковце (Семаківці), Тросцянка (Тростянка)911Ґміна ПеченіжинКлючув Мали (Малий Ключів) (з 01.04.1929), Маркувка (Марківка) (з 01.04.1929), Млодятин (Молодятин) (з 01.04.1929), Рунґури (Рунгури) (з 01.04.1929), Слобода Рунґурска (Слобода) (з 01.04.1929)512Ґміна Свєнти СтаніславСєдліска Бредтгайм (Сідлище) (з 10.04.1934), Слобудка Лєсна (Лісна Слобідка), Свєнти Юзеф (з 01.01.1926), Свєнти Станіслав (Станіславівка)413Ґміна ТлумачикІвановце (Іванівці), Князьдвур (Княждвір) (з 01.04.1929), Раковчик (Раківчик), Тлумачик (Товмачик), Шепаровце (Шепарівці)514Ґміна ЯблонувКовалювка (Ковалівка) (з 01.04.1929), Люча (з 01.04.1929), Стопчатув (Стопчатів) (з 01.04.1929), Уторопи (з 01.04.1929), Яблонув (Яблунів) (з 01.04.1929)5 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Джерела

Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008.

Посилання

Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie

Примітки