Мармулі́ївка — село в Україні, у Володарській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване при впадінні річки Злодіївка у річку Рось за 29 км на захід від смт Володарка. Населення становить 460 осіб.

Етимологія За народною етимологією село отримало назву від Мормили — «давнього дворянського прізвища українського». До XX ст. село називалось Мормиліївка або МормоліївкаПохилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи. — Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864. — С. 171. Також зустрічається назва Мормоловка. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. VI. — Warszawa, 1885. — S. 680 .

За іншою версією, в основі назви села лежить діалектне слово мармул, яке, своєю чергою, походить від давньоверхньонімецького слова marmul, що означає мармур.

Історія

На території села виявлено:

— поселення II тис. до н. е. (під лінією електропередач на першій надзаплавній терасі лівого берега річки Рось);

— поселення VII-VI ст.до н. е. (1,5-1,2 км на схід від околиці колгоспного саду, обмежене пересохлим струмком);

— поселення III-IV ст. н. е. черняхівської культури (на першій надзаплавній терасі лівого берега річки Рось, 0,5 км на схід від кар'єру, на околиці колгоспного саду);

— поселення III-IV ст. черняхівської культури (1,5 км на схід від околиці села, біля саду).

Археологічні розкопки на території села свідчать про давність поселення людей. Проте село було засноване на рубежі XVII-XVIII століття.

1864 року Лаврентій Похилевич зазначав: ''«Село лежить при впадінні з лівого боку річки Струг в Рось, навпроти села Кошева, відділеного Россю. Частина села, що лежить вище уздовж річки Струг відстанню в половину версти, називається Капустинці. Жителів обох статей: православних — 983, римських католиків — 59, євреїв — 2. При селищі, над річкою Рось, є стародавнє земляне замковище, що має в окружності 50 сажнів. У ньому залишилися печери або ями, з яких одна в 80 сажнів завдовжки й 7 сажень завширшки. Інші завдовжки по 8 сажнів». За адміністративно-територіальним поділом XIX століття село входило до Сквирського повіту. У XX столітті відійшло до території Володарського району.

За повідомленням Л.Похилевича «церква Свято-Михайлівська, дерев'яна, стара, 6-го класу, яка має землі 57 десятин; побудована 1734 року колишнім керуючим маєтком Заблодським» (за іншою версією — Забродським). 1847 року її суттєво перебудували. У радянську добу храм частково зруйнували, зокрема знесли баню.

Галерея

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

Посилання облікова картка на сайті ВРУ Погода у селі