Зінченко Іван Кирилович (20 березня 1916, Роботівка, Полтавська губернія — 24 жовтня 2009, Борислав, Львівська область) — український поет, автор тексту пісні «П'є журавка воду».
Життєпис Народився 20 березня 1916 року в селі Роботівка (зараз Кременчуцького району Полтавської області) у бідній багатодітній селянській родині. Пережив Голодомор, у 1937 році його батька репресували.
Під час Другої світової війни Іван Зінченко у лавах Червоної Армії зі зброєю в руках обороняв від ворога рідну землю. Потрапив у німецький полон, після 1945 року отримав сім років сталінських концтаборів у Воркуті. Після смерті Сталіна був реабілітований.
По війні довгий час проживав у м. Бориславі. Працював водієм, викладачем в автошколі, інженером-конструктором.
Написав повість «Смарагд», п'ятнадцять поем і безліч віршів, на основі яких було створено понад 20 пісень. Низку пісень поет сам озвучував, серед них — «Мамо, візьміть на крило», «Прилітай, мій сину», «Мамина калина», «Не вмре Україна, не вмре», «Якщо горе загляне в вікно».
Був автором тексту пісні «П'є журавка воду» на музику Олександра Зуєва, яка багато років входила до репертуару Раїси Кириченко. Пісня була визнана в Україні найкращою піснею 1982 року. Увійшла до репертуару багатьох професійних і аматорських колективів, зокрема гурту «Ватрівчани» (екс-«Медобори»), а також до багатьох пісенників, в тому числі як народна пісня. Входить до навчального посібника з сольфеджіо, рекомендованого для студентів ВНЗ. У пісні розповідається про вдову, яка втратила чоловіка на війні і сама виростила двох дітей. Текст пісні Іван Зінченко надіслав Раїсі Кириченко, яка запропонувала його композитору Олександру Зуєву. На вірш «П'є журавка воду» хоровий диригент і композитор Володимир Гущак написав власну пісню для хору. За мотивами цього вірша у 1983 році майстер петриківського розпису Панко Федір Савович написав картину «П'є журавка воду».
Іван Зінченко помер 24 жовтня 2009, похований на цвинтарі мікрорайону Баня у Бориславі. У травні 2016 року на стіні будинку у Бориславі по вулиці Трускавецька, 49, де багато років жив і творив Іван Зінченко було відкрито меморіальну дошку.
Твори Іван Зінченко. «Я болем серця осягаю світ» — поезії. Київ, 1998. Іван Зінченко. «Акорди серця» — вірші та пісні. Київ, 1998. Іван Зінченко. «Три Говерли болю» — поезії. Київ, 2000. Іван Зінченко. «Самоцвіти моєї душі» — поезії. Київ, 2001. Іван Зінченко. «Волі брат» — віршований роман. Київ, 2003. Іван Зінченко. «Настала сповіді пора» — вибрані поезії. Київ, 2006.
Примітки
Джерела ВШАНУВАЛИ ПОЕТА ІВАНА ЗІНЧЕНКА травень 18, 2016 ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ЗІНЧЕНКА.ПОЕТИЧНИЙ ЗОРЕПАД «ТВОРЕЦЬ СЛОВА, ПІСНІ І ДОБРА»