Курдистанські євреї (лахлухи, курдські або ассирійські євреї; самоназв. Hōzāyē, новоарам. Hūdāyē; Yehudei Kurdistan, також כורדים Kurdim; ) — етнолінгвістична група євреїв, основними розмовними мовами яких були єврейсько-арамейські мови. До початку 1950-х років жили в основному в Курдистані і сусідніх районах (територія сучасних Іраку, Ірану та Туреччини). Потім майже всі переселилися в Ізраїль. Курдські євреї часто називають себе також anšei targum «народ Таргума». Походження широковживаної назви «лахлух» незрозуміло; згідно однієї з легенд, спочатку це була презирлива назва, дана курдистанським євреям ззовні (слово «ліхлух» на івриті означає «бруд»), однак ця гіпотеза фактично не має підтвердження, крім фонетичного співзвуччя.
Лахлухи жили в Іракському Курдистані (понад 20 тисяч; Заху, Акра, Ербіль (3,2 тисячі), Кіркук (4 тисячі), Сулейманія (2,3 тисячі), Ханакін (2,8 тисяч)), іранському Курдистані (близько 12 тисяч, Сенендедж, Секкез, Керенд), сусідніх районах турецького Курдистану (11 громад) і Сирії (в основному в районі міста Ель-Камишли). До лахлухів відносять живжих також поза Курдистану євреїв Іранського Азербайджану (район озера Урмія і території на північ від нього), які говорять на арамейських мовах. У той же час євреїв Мосула (Ірак, Курдистан), відомих під назвою (10,3 тисячі), а також району Урфа (Туреччина), так званих urfali, близьких по укладу життя євреїв інших районів Курдистану, деякі дослідники не відносять до лахлухів, так як вони в основному користувалися в побуті арабською мовою. Лахлухи міста Міандоаб в Іранському Азербайджані, мабуть, до початку XIX століття перейшли на місцевий (міандоабський) єврейський говір азербайджанської мови.
До моменту переселення в Ізраїль лише близько двадцяти тисяч лахлухів залишалися носіями новоарамейських мов. Інші перейшли на арабську або курдську мови.
В Палестині (головним чином в Цфаті) лахлухи стали селитися ще в XVI столітті. На початку XX століття в Єрусалимі (в районі нинішнього ринку Махане-Ієгуда) влаштувалася громада лахлухів зі своєю синагогою (побудована в 1908 році). Вони займалися в основному фізичною працею; і зараз їх чимало серед вантажників в Єрусалимі. До 1916 року в Палестині їх налічувалося 8560 осіб. В 1920-26 роках в Палестину переселилося 1,9 тисячі лахлухів. У 1935 році в країну прибуло 2,5 тисячі лахлухів. В 1950-51 роках майже всі євреї Іракського Курдистану репатріювалися в ході операції «Езра і Нехемія» (оселилися в основному в Єрусалимі та його околицях).
У ті ж роки з 12 тисяч лахлухів, що жили в 15 громадах Ірану (найбільші — в містах Сенендедж, чотири тисячі осіб, і Секкез, 1,3 тисячі осіб), 8 тисяч виїхали в Ізраїль. Після падіння шахського режиму в Ірані в 1979 році в Ізраїль переселилося більшість з тих, що залишалися там лахлухів.
Деяка кількість лахлухів переселилося на початку ХХ століття в Закавказзя, головним чином в Баку і Тбілісі. У Тбілісі лахлухи працювали будівельниками і шоферами; молилися в грузинській школі Частина виїхала в середині 1930-х років, коли радянський уряд зажадав від жителів з іноземними паспортами або прийняти радянське громадянство, або виїхати з країни. У 1951 році лахлухи, що залишилися в Тбілісі в числі «колишніх іранських підданих» були депортовані в Сибір і Східний Казахстан. Починаючи з 1956 року деякі з засланих повернулися до Грузії. До середини 1980-х років в Тбілісі і Алмати налічувалося близько 2 тисяч лахлухів. Велика частина потім виїхала в Ізраїль. На 2010 рік близько 200 сімей лахлухів продовжують жити в Тбілісі і Алмати.
Незначне число лахлухів проживає понині також у Туреччині та Сирії. В Ізраїлі зараз налічується близько 100 тисяч лахлухів.
Примітки
Література Крупник В. І., Куповецкий М. С. Лахлухи — курдистанские євреї в Закавказзі // Радянська етнографія. — 1988. — № 2. Членів М. А. Курдистанские євреї // Велика російська енциклопедія. Тому. 15. М.: Вид-во «БРЕ», 2010. (рос.)
Asenath, Barzani, «Asenath's Petition», First published in Hebrew by Jacob Mann, ed. // Texts and Studies in Jewish History and Literature, vol.1, Hebrew Union College Press, Cincinnati, 1931. Translation by Peter Cole. Berkovic, S. Straight Talk: My Dilemma as an Orthodox Jewish Woman. Ktav Publishing House, 1999. ISBN 0-88125-661-7. Hasan-Rokem, G., Hess, T. and Kaufman, S. Defiant Muse: Hebrew Feminist Poems from Antiquity: A Bilingual Anthology . Publisher: Feminist Press, 1999, ISBN 1-55861-223-8. (див. стор 65, 16th century/Kurdistan and Asenath's Petition) Mahir Ünsal Eriş, Kürt Yahudileri — Din, Dil, Tarih. Kalan Publishing, Ankara, 2006 (тур.) Sabar, Yona. The Folk Literature of the Kurdistani Jews. New Haven: Yale University Press, 1982.
Посилання Rabbi Asenath Barzani in Jewish Storytelling Newsletter, Vol.15, No.3, Summer 2000 Kurdish Jewry (יהדות כורדיסתאן) An Israeli site on Kurdish Jewry. (івр.) The Jews of Kurdistan Yale Israel Journal, No. 6 (Spr. 2005). Hadassah Magazine, Nov. 2003 Towards a Sephardic Jewish Renaissance Judaism in Encycopaedia Kurdistanica Schwartz, Howard. The Day the Rabbi Disappeared. Jewish Holiday Tales of Magic. Illustrated by Monique Passicot. Viking, 2000. ISBN 0-670-88733-1. 80 pp. Kurdish Jews; who are they? (швед.) Происхождение евреев выяснили ученые