Пайови́й інвестиці́йний фо́нд (ПІФ) — це інвестиційний фонд, активи якого належать інвесторам на правах спільної часткової власності, та перебувають в управлінні компанії з управління активами (КУА) і враховуються окремо від результатів її господарської діяльності.

Правовий статус пайового фонду Правовий статус пайового фонду: Пайовий фонд — сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Мінімальний обсяг активів пайового фонду становить 1250 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на день реєстрації фонду як інституту спільного інвестування. Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб. У регламенті та проспекті емісії інвестиційних сертифікатів пайового фонду обов'язково зазначаються його найменування та слова «пайовий інвестиційний фонд», тип, вид, клас (у разі якщо фонд є спеціалізованим або кваліфікаційним) фонду та належність його до біржового або венчурного фонду.

Класифікація пайових фондів Класифікація інституту спільного інвестування:

Тип від порядку провадження діяльності: Відкритого типу (компанія з управління його активами бере на себе зобов'язання здійснювати у будь-який час на вимогу учасників цього інституту викуп цінних паперів, емітованих компанією з управління його активами). Інтервального типу (компанія з управління його активами бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу учасників цього інституту викуп цінних паперів, емітованих компанією з управління його активами, протягом обумовленого у проспекті емісії строку (інтервалу)). Закритого типу (компанія з управління його активами не бере на себе зобов'язань щодо викупу цінних паперів, емітованих компанією з управління його активами, до моменту його припинення).

По термінах діяльності: Безстроковий. Строковий (пайовий фонд закритого типу може бути лише строковим).

По виду діяльності: Диверсифікований вид. Спеціалізований вид. Кваліфікаційній вид. Недиверсифікований вид.

Диверсифікований вид Пайовий фонд вважається диверсифікованим, якщо він одночасно відповідає таким вимогам: Сумарна вартість цінних паперів одного емітента в активах фонду не перевищує 10 відсотків загального обсягу цінних паперів відповідного випуску цінних паперів такого емітента.

Сумарна вартість цінних паперів, які становлять активи фонду в обсязі, що перевищує 5 відсотків загального обсягу випуску цінних паперів, на момент їх придбання не перевищує 40 відсотків вартості чистих активів.

Не менш як 70 відсотків загальної вартості активів фонду становлять кошти, в тому числі на банківських депозитних рахунках, ощадні (депозитні) сертифікати, банківські метали, облігації підприємств та облігації місцевих позик, державні цінні папери, а також цінні папери, що допущені до торгів на фондовій біржі.

Спеціалізований вид Пайовий фонд вважається спеціалізованим, якщо він інвестує активи виключно у визначені законом «Про інститути спільного інвестування» активи: фонди грошового ринку; фонди державних цінних паперів; фонди облігацій; фонди акцій; індексні фонди; фонди банківських металів.

Кваліфікаційній вид Пайовий фонд вважається кваліфікаційним, якщо він інвестує активи виключно в один із кваліфікаційних класів активів та кошти, а також не має будь-яких вимог до структури активів.

До кваліфікаційних належать такі класи активів: об'єднаний клас цінних паперів; клас нерухомості; клас рентних активів; клас кредитних активів; клас біржових товарних активів; інші класи активів, які Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) може вводити та відносити до кваліфікаційних.

Недиверсифікований вид Пайові фонди, які не відповідають вимогам закону «Про інститути спільного інвестування» та нормативно-правовим актам НКЦПФР до диверсифікованого, спеціалізованого або кваліфікаційного пайового фонду відносять до недиверсифікованих видів пайових фондів.

Переваги та недоліки пайового фонду

Переваги Основними переваги інвестування в ПІФ в порівнянні з іншими видами інвестування: диверсифікація інвестиційного портфелю та ризиків інвестування (інвестування здійснюється в цінні папери (акції, облігації тощо), нерухомість, інше майно; низький «поріг входження» (можна стати інвестором, маючи, наприклад, 1000 грн.); професійне управління активами, що здійснюється КУА на підставі ліцензії НКЦПФР; можливість вибору різноманітних інвестиційних стратегій (активна, пасивна тощо); пільгове оподаткування, що є головною перевагою інститутів спільного інвестування.

Недоліки До основних недоліків можна віднести: відсутність законодавчо закріплених вимог до рейтингових агенцій; відсутність єдиної методологічної бази аналізу результатів діяльності фонду; недостатність ліквідних активів на національному ринку; дефіцит надійних фінансових інструментів; переважна закритість та непрозорість звітної інформації про діяльність фонду; наявність законодавчих обмежень складу активів фонду; досить високий рівень витрат учасників фонду.

Див. також Інвестиційний договір Біржовий інвестиційний фонд Індексний фонд

Примітки