Війна Віннебаго, також відома як Повстання ВіннебагоThe conflict has also been called the Winnebago Outbreak, the Red Bird War, the Red Bird Uprising, the Fever River War, and the Le Fèvre Indian War. короткочасний конфлікт, що проходив у верхів'ї ріки Міссісіпі, на території сучасного штату Вісконсин. Бойові дії були обмежені нападами індіанців на цивільне населення, спровоковані напливом шахтарів, що видобували свинець на їхніх землях.
Більшість індіанців регіону не підтримали повстання, тому воно закінчилося, щойно американські чиновники показово застосували військову силу. Плем'я видало владі 8 учасників повстання, у тому числі , який, ймовірно, був ініціатором повстання. Червоний Птах помер у в'язниці, очікуючи на суд. Двоє засуджених до страти індіанців були помилувані президентом Джоном Квінсі Адамсом.
У результаті війни Віннебаго поступилися провідним металургійним регіоном Сполучених Штатів. США також збільшили свою військову присутність, побудувавши Форт Віннебаго та зайнявши два закинутих форти. Конфлікт переконав багатьох чиновників, що американці та індіанці не можуть мирно співіснувати, і став однією з причин подальшого переселення індіанців.
Передумови Після війни 1812 року США намагалися не допустити воєн між індіанськими племенами. Такі війни ускладнювали купівлю земель в індіанців та переселення індіанців на Захід, що було основною метою кінця 1820-х роківHall, 55, 95..
У цей час білі американці почали масово зазіхати на землі племені Віннебаго, що містили багаті поклади свинцю. Видобування та продаж свинцю були однією з ключових складових економіки племені Віннебаго протягом багатьох роківHall, 70.. Між американцями та індіанцями часто виникали сутички, а американські чиновники вважали, що цей регіон має стати невіддільною частиною Сполучених Штатів, і намагалися домовитися з індіанцями, щоб вони відмовились від претензій на ньогоZanger, 65, 68..
Вбивство сім'ї Мезод У березні 1826 року, Франко-канадський чоловік на ім'я Мезод, його дружина-індіанка та їх діти були вбиті індіанцями Віннебаго під час збирання кленового сиропуHall, 78; Trask, 13. . Поліція заарештувала двох індіанців, яких підозрювали у вбивстві, але вони втекли. Після цього підполковник Віллоубі Морган (Willoughby Morgan) захопив двох індіанців у заручники і вимагав у племені видати йому підозрюванихHall, 78..
4 липня 6 індіанців були доставлені племенем у Форт КроуфордZanger, 69.. Згідно з індіанською традицією, це були не вбивці, вони були передані щоб не допустити покарання всього племеніZanger, 82.. Однак американці хотіли покарати саме вбивць. Морган затримав всіх шістьох і поставив вимогу вождям індіанців знайти справжніх вбивць. Поширилися чутки, буцім-то плем'я готується штурмувати форт і визволяти бранців, але зрештою двох індіанців були виданоJung, Black Hawk, 40; Zanger, 69..
Евакуація і чутки Оскільки чутки про штурм не підтвердилися, гарнізон переїхав у форт Снееллінгу, забравши із собою полоненихHall, 79; Zanger, 69.. Тут вони планували зупинити конфлікт між племенами Дакота й Оджибве. У травні 1827 року індіанці Дакоти атакували Оджибве, але чотирьох із них було захоплено в полон і передано Оджвибе. Там вони були страченіHall, 79–80.. Плем'я Дакоти вирішило розпочати війну з американцями, і з цією метою сказало Віннебаго, що страчені були також і їхні одноплемінникиZanger, 70..
Віннебаго погодилися на початок війни, оскільки розцінили евакуацію з форт Кроуфорд як слабкість американцівHall, 79; Jung, 41.. Крім того, серед індіанців ширилися чутки про сексуальне насильство американських військових над індіанкамиHall, 80, 284–85.. Плем'я Віннебаго розірвало відносини і США та розпочало підготовку до війниHall, 80..
Військові дії Наприкінці червня 1827 року вождь Віннебаго Червоний Птах разом із двома іншими індіанцями вирушив на місце, де, на їхню думку, відбулася страта. Однак, не знайшовши жодних слідів, вони вторглися в будинок місцевого жителя, сина афро-американської медсестри та акушерки «Тітки Мері Енн». Було вбито сина медсестри, його дружину та ще одного чоловіка — найманого працівника чи друга сім'ї. Хто саме здійснив вбивство, невідомоTrask, 14; Zanger, 71.. Червоний Птах разом зі своїми супутниками повернувся до племені із трьома скальпамиZanger, 71..
30 червня близько 15 віннебаго разом із кількома дакотцями напало на дві американські яхти. Двоє американців загинуло, чотири отримало поранення; серед індіанців було 7 загиблихJung, 42; Trask, 15.. За словами Патріка Юнга, це був перший організований напад індіанців на американців в цьому регіоні з 1812 рокуJung, Black Hawk, 42..
Віннебаго намагалися схилити на свою сторону інші місцеві племена, але більшість вождів закликало своїх підданих дотримуватися нейтралітету та триматися далі від війни. Навіть усередині племені Червоний Птах не отримав широкої підтримки. Без союзників широкомасштабна війна була неможливаHall, 81..
Реакція американців
Напади викликали паніку у місцевого населення. Вони намагалися втекти у Чикаго чи інші великі міста, або сховатися у закинутому форті КроуфордTrask, 15; Zanger, 74..
Льюїс Касс, губернатор Мічигану, і Томас Мак-Кенні, суперінтендант у справах індіанців розуміли, що головне — не допустити втягнення у повстання інших племен. Вони запросили всіх бажаючих індіанців отримати подарунки та харчові продукти, чим скористалися понад 2000 осібJung, Black Hawk, 43–44.. Мак-Кенні попередив, що єдиний спосіб не допустити нападу американської армії на землі Віннебаго — це видати організаторів заколотуZanger, 75–76..
Тим часом почалася мобілізація військових. 10 липня 200 солдатів із форту Снеллінг перемістили до форту Кроуфорд. 29 липня до них приєдналося ще 500 жовнірів з Джеферсона під командуванням генерала Генрі Аткінсона. За кілька днів Генрі Додж зібрав 130 ополченців, переважно з-поміж шахтарівJung, Black Hawk, 44.. Губернатор Іллінойсу Нініан Едвардс відправив на допомогу 600 озброєних поліцейськихZanger, 74..
На сході Мак-Кенні та майор Вільям Уістер зібрали ще понад 300 військових та ополченців, зокрема з-поміж індіанців та метисів. 29 серпня Аткінсон почав рух річкою Вісконсин до поселення індіанців, сили Уістлера прямували до нього з півночіJung, Black Hawk, 44–45..
1 вересня військові прибули до індіанців і 3 вересня їх вожді передали їм Червоного птаха та одного його поплічникаHall, 82.. У наступні тижні було передано ще 4 учасників повстанняJung, Black Hawk, 45..
Наслідки Після війни зросла кількість американців, що їхали на ці землі для видобутку свинцю. У січні 1828 року на землях Віннебаго понад 10 000 шахтарів займалися незаконним видобутком свинцю, зокрема загін Генрі Доджа, який розгорнув ту свій табір і стверджував, що навіть американська армія не змусить його звідси пітиHall, 87–88.. Через це Віннебаго 25 серпня 1828 року підписали договір, у якому зобов'язувалися продати США землі зайняті шахтарямиHall, 89; Wyman, 145..
Затримані індіанці утримувалися у форті Кроуфорд. Американські військові найбільше хотіли покарати Червоного Птаха, вважаючи його лідером повстання. Мартін Зангер переконаний, що ця віра була помилковою, оскільки не враховувала децентралізований характер індіанського суспільства. Прикордонники просто частіше за інших бачили Червоного Птаха, тому вважали його лідером повстання. Червоний Птах захворів на дизентерію і помер 16 лютого 1828 року, ще до початку судуZanger, 79–80..
Через відсутність свідків та складність перекладу судовий процес почався лише в серпні 1828 року. Суддею був Джеймс Дуейн Доті. За словами Патріка Юнга, усі докази вказували на те, що всі вбивства здійснював Червоний ПтахJung, «Judge James Doty», 37.. Проте присяжні визнали винними затриманих індіанців і засудили їх до страти. Адвокати подали апеляцію, стверджуючи, що присяжні не врахували всіх доказів.
3 листопада 1828 року президент Джон Квінсі Адамс сказав, що страти, ймовірно, викличуть інше повстання, і помилував індіанців в обмін на продаж земліJung, Black Hawk, 46; Zanger, 81.. У липні й серпні 1829 року в договорах із Радою Трьох Вогнів та племенем Віннебаго США отримували право на використання їхніх земель в обмін на щорічні виплати 16 000$ і 18 000$ відповідноHall, 91..
Щоб запобігти новим постанням, США збільшили свою військову присутність у регіоні, збудувавши у жовтні 1828 року форт ВіннебагоJung, Black Hawk, 46..
Конфлікт також похитнув віру американців у можливість співіснування з індіанцями та їх асиміляцію. 2 грудня 1828 року Президент Адамс заявив, що спроба цивілізувати індіанців провалилася і їх необхідно відселяти на ЗахідHall, 93.. Цю політику продовжив і його наступник Ендрю ДжексонHall, 94..
Примітки
Література Hall, John W. Uncommon Defense: Indian Allies in the Black Hawk War. Harvard University Press, 2009. . Jung, Patrick J. The Black Hawk War of 1832. Norman, OK: University of Oklahoma Press, 2007. . Jung, Patrick J. «Judge James Duane Doty and Wisconsin's First Court: The Additional Court of Michigan Territory, 1822—1836.» Wisconsin Magazine of History, Volume 86, Issue 2, 2002—2003. Trask, Kerry A. Black Hawk: The Battle for the Heart of America. New York: Henry Holt and Company, 2006. . Wyman, Mark. The Wisconsin Frontier. Bloomington: Indiana University Press, 1998. . Zanger, Martin. «Red Bird.» In R. David Edmunds, ed., American Indian Leaders: Studies in Diversity, 64–87. Lincoln: University of Nebraska Press, 1980. .
Посилання Text of the 1828 provisional treaty Text of the 1829 treaty