Драгані́вка — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Драганівської сільської ради. До Драганівки приєднано хутір Квітове (Колонія). Розташоване на річці Руда, в центрі району.

Населення — 905 осіб (2003).

Історія Перша писемна згадка — 1708 рік, в реєстрі церков Львівської єпархії (НМЛ). Також, у книзі Ркл — 11 Генеральних візитацій Львівської єпархії Національного музею у Львові (аркуш 212) є опис церкви Пресвятої Трійці с. Траганівка (Драганівка) за період між 1732—1733 роками. У ньому згадується про те, що священник Василь Хлібовицький (Хлебевицький) отримав призначення на парафію у 1729 році. Пізніше аналогічна згадка є у книзі Ркл — 21 (аркуші 221—224) з датою 17.12.1760 року. У ці часи село належало до Козлівського намісництва у церковній структурі, а адміністративно до Буцнівського староства. .

Діяли товариство «Просвіта». кооператив.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгороднянської сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610917, розташована у приміщенні клубу.

Результати зареєстровано 675 виборців, явка 60,00 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 33,33 %, за «Європейську Солідарність» — 21,55 %, за «Голос» — 12,78 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 56,61 %, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 21,95 %, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 9,23 %.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 913 осіб, з яких 401 чоловік та 512 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 931 особа.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська92799.57 %російська170.32 %польська10.11 %Усього931100 %

Релігія церква Пресвятої Трійці (1832, мурована, ПЦУ та УГКЦ), костел Матері Божої Сніжної (1852).

Пам'ятки

Поселення «» (XII—XIII ст.); Поселення «» (давньоруська культура (XII—XIII ст.)); Поселення «» (давньоруський час (XII—XIII ст.));

Пам'ятники Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1986).

Соціальна сфера Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

Уродженці

(1930—2021) — польський римо-католицький чернець, єзуїт, співавтор багатьох катехизисів та катехитичних матеріалів; Завада Михайло Йосипович (1981—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Перебували

У Драганівці перебував релігійний діяч (тоді семінарист) Йосиф (Сліпий), який у 1920-х роках приїжджав до отця Констянтина Весни (греко-католицького священика). Корені їхньої дружби сягають 1914 року, коли молоде подружжя Веснів тимчасово проживало в селі Заздрість у будинку Дичковських (Сліпих).

Бібліографія Про Драганівку вийшла книжка І. Чернецького «Острів серед українського моря» (2003).

Галерея

Примітки

Джерела

Драганівка [Текст] / П. Гайда // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина: Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 377—378. Скочиляс Ігор. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII—XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам'янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій. Львів. Видавництво УКУ. 2004.

Посилання

Драганівка. Церква святої Трійці. Драганівка. Костел Матері Божої.