«Пригоди капітана Небрехи» — цикл гумористичних науково-фантастичних творів українського радянського письменника Юрія Ячейкіна, об'єднаних головним героєм — капітаном космічного міжзоряного корабля Небрехою, помічником якого є штурман на ім'я Азимут, у деяких творах також діють друг Небрехи, колишній космічний капітан та викладач школи космонавтів Козир та його робот Малюк. Уперше цей цикл, до якого тоді увійшли повість у складі семи оповідей «Пригоди капітана Небрехи» та оповідання «Уславлений робот Малюк», під назвою «Дивовижні пригоди капітана Небрехи», опублікований у видавництві «Веселка» у 1965 році.Юрій Ячейкін «Дивовижні пригоди капітана Небрехи» Перші уривки з циклу публікувалися в київському журналі «Піонерія» у 1964 році.Ячейкін Юрій Дмитрович Ячейкин Юрий Дмитриевич Пізніше твір неодноразово перевидавався українськими видавництвами з доповненнями по мірі створення нових творів циклу, зокрема у 1969 році під назвою «Зоряні мандри капітана Небрехи»Юрій Ячейкін «Зоряні мандри капітана Небрехи» , у 1973 році також під назвою «Зоряні мандри капітана Небрехи»Юрій Ячейкін «Зоряні мандри капітана Небрехи» , у 1988 році під назвою «Всесвітні походеньки капітана Небрехи»Юрій Ячейкін «Всесвітні походеньки капітана Небрехи» , неповна збірка творів вийшла у 2004 році під назвою «Небреха. The best».Юрій Ячейкін «Небреха. The best»
На думку багатьох літературних оглядачів, та й самого автора твору, головний герой циклу — капітан Небреха — хоч і подібний на персонажів інших літературних творів (барона Мюнхгаузена, капітана Врунгеля, Йона Тихого), проте має виключно український національний колорит.Из когорты лучших писателей Украины Цикл творів про капітана Небреху за радянських часів став одним із найпопулярніших творів серед молоді України.
Складові частини циклу
До складу циклу традиційно включаються повість у оповіданнях «Зоряні мандри капітана Небрехи» (у перших виданнях «Дивовижні пригоди капітана міжзоряного плавання Небрехи та його вірного штурмана Азимута у Всесвіті і на Землі»), повість «Спалах наднової зірки», повість «Народження АДАМа» (самим автором визначена як «фантазія-жарт»), повість «Космічна халепа капітана Небрехи» та оповідання «Уславлений робот Малюк». До складу циклу також включають оповідання «На волосину від плагіату. З нових пригод капітана Небрехи», яке сам автор визначив як пародію на самого себе, було опубліковане лише одного разу в збірці «Наука і культура» у видавництві «Знання» в 1970 році.Юрий Ячейкин «На волосину від плагіату. З нових пригод капітана Небрехи»
Головні герої Капітан Небреха, згідно опису головного небрехознавця, колишнього спеціального кореспондента журналу для юнацтва «Навколо Всесвіту» Никодима Затуливухо — уславлений космічний командор, справжній «космічний вовк», капітан далекого космічного плавання, на момент початку оповіді — почесний пенсіонер, який проживає на Чорноморському узбережжі Кавказу. Згідно опису, складеному незалежно один від одного Никодимом Затуливухо та штурманом Азимутом, капітан невисокий на зріст, має абсолютно лису та бездоганно круглу голову, червоні щоки, під якими у нього закручені довгі вуса. Із рота капітан практично ніколи не випускає люльки з тютюном. Капітан Небреха зазвичай одягає на себе смугастий тільник (аналогічний такому ж у моряків). За переказами, капітан Небреха відвідав 193 зоряні системи, де його нагородили такою кількістю лаврових вінків, що після їх продажу ціна пакетику лаврового листя впала до вартості коробки сірників. Окрім того, він здійснив першу навкологалактичну подорож, під час якої перевірив деякі аспекти теорії відносності. Під час своїх мандрів капітан Небреха зустрів свого антипода з антисвіту, а також зумів приборкати міжпланетне чудовисько з 250 лапами. Окрім того, в бібліотеці капітана Небрехи зібрано 1000 наукових фоліантів, кожен з яких має не менше 1000 сторінок, і важить не менше 3 кілограмів.
Штурман Азимут — майже постійний супутник капітана Небрехи, та його вірний помічник у подорожах. Згідно опису капітана Небрехи, Азимут має більше двох метрів зросту, великого чуба, розкішні вуса, на галактичному жаргоні таких називають «скафандр наопашки». Азимут має неабияку силу, може зав'язати кочергу вузлом. Азимут досить упертий, часто сперечається з капітаном, проте завжди виконує безпосередні накази капітана. Азимут дуже ерудований, любить сперечатися на наукові теми, та одного разу на захисті кандидатської дисертації на тему «Чи було життя на Марсі?», де він був опонентом здобувача звання, так уміло заперечував аргументи іншого науковця, що йому самому присвоїли звання кандидата наук. Проте одного разу, коли корабель Небрехи і Азимута потрапив у потік часу, який рухався у протилежну сторону, штурман Азимут не послухав капітана, і вийшов із корабля, після чого перетворився на немовля. Після цього капітан Небреха віддав його до школи для обдарованих дітей. Азимут її успішно закінчив, і в майбутньому став директором меморіального музею капітана Небрехи.
Сюжет книги
Зоряні мандри капітана Небрехи Сувенір капітана Небрехи У цій оповіді йдеться про те, як одного разу під час польоту із Землі на Місяць капітан Небреха і Азимут потрапили у потік часу, який ішов у зворотному напрямку. При підльоті до Землі вони помітили, що під час походу Наполеону до Єгипту ядра відскакували від Сфінкса прямо в дула гармат, а раби розбирали піраміди на кам'яні брили. Поступово Земля почала втрачати ґрунтовий покрив та розпадатися і танути в часі. Щоб врятувати хоч шматок планети, Азимут вискочив із корабля та вхопив собі базальтову брилу. Проте на штурмана також почав діяти зворотній час, і він поступово перетворився на немовля. Щоб врятувати штурмана від зникнення, Небреха блискавично ввімкнув двигуни корабля, й полетів у напрямку правильного часу. Після повернення у свій час Небреха віддав Азимута до школи обдарованих дітей.
Розмова з дзеркалом Штурман Азимут був у відпустці, а капітан Небреха отримав термінове запрошення від Всесвітнього об'єднання мисливців і рибалок на полювання на чудовисько з 250 лапами, яке почало поїдати власну планету, за номером 251. Підготувавшись до польоту, Небреха вилетів на полювання, проте дещо схибив у розрахунках, і потрапив у іншу точку Галактики. Там він помітив точно такий, як у нього, космічний корабель, у якому сиділа точна копія капітана, лише в дзеркальному відображенні. Після розмови, пересвідчившись, що вони є антиподами з антисвітів, вони вирішили обмінятись своїми люльками для паління. Експеримент вдався, і капітани отримали сувеніри з антисвіту. Після цього Небреха відбув до місця полювання на чудовисько, і прибув вчасно, оскільки воно вже своїми лапами впіймало 250 мисливців. Оскільки вільних лап чудовисько вже не мало, то Небреха спокійно зумів застрелити чудовисько.
Цікава арифметика Небреха й Азимут прибули на планету Кібера, яку населяють виключно роботи. На цій планеті роботи переважно займались математикою, шахами та технічними дослідженнями. Оскільки роботи не розуміли як влаштовані живі біологічні істоти, то вони вирішують розібрати людей на запчастини. Під час виголошення рішення Небресі вдається відволікти роботів, зацікавивши їх земною грою «15». Роботи, не знаючи швидкого вирішення цієї гри, забувають за людей, і Небреха з Азимутом утікають з планети, прихопивши лише дешевий сувенір — книжку «Цікава арифметика».
Яблуко незгоди Небреха й Азимут засперечалися відносно легенди про відкриття Ньютоном закону всесвітнього тяжіння, чи дійсно при цьому Ньютон спостерігав падіння яблука. Щоб вирішити суперечку, вони вирішують на своєму космічному кораблі полетіти в минуле, для чого корабель розганяють до надсвітлової швидкості. Проте потрапити до знаменитого фізика відразу їм не вдається, бо першого разу вони потрапляють на піратський корабель. За другим разом вони потрапляють у потрібне місце, і бачать Ньютона, коли він дивиться на падаюче яблуко. Коли вчений вголос виголошує думку: «Цікаво, чому ці яблука падають не вгору, а на землю?», Небреха нетерпляче підказав йому: «Тому, що існує закон всесвітнього тяжіння!», після чого Ньютон подивився на Небреху. Але в цей момент зникло силове поле навколо корабля, і мандрівники в часі зникають з поля зору знаменитого фізика, і потрапляють у інше місце, не почувши його відповіді.
Пригоди на планеті стрибунців Небреха й Азимут під час повернення на Землю після навкологалактичної подорожі потрапляють на невідому планету. Вона виявляється заселена розумними істотами, які дуже захоплюються різними видами стрибків. Після знайомства із землянами тубільці постійно підкидають їх у повітря, а пізніше разом із землянами стрибають у спеціально видовбаний для стрибків отвір через цілу планету по її діаметру, влаштувавши там аеродинамічні перегони на тиждень. Капітан із Азимутом придумують спосіб, як вибратися із цього отвору, та зуміли пізніше вилетіти із планети.
У часи комети Після старту з планети стрибунців на кораблі Небрехи і Азимута закінчилось пальне, а потрапили вони у глухий незаселений закуток космосу. Випадково космонавти бачать, що до них наближається комета. Вони вирішують використати комету як коня, накинувши на неї упряжку. Хоча й не з першого разу, це їм вдається, і зоряні мандрівники направляють комету до Землі. Тим часом, як почули Небреха й Азимут із радіоприймача, на Землі люди схвильовані з приводу появи нової комети. Для того, щоб заспокоїти людей, капітан Небреха вирішує подати сигнал азбукою Морзе за допомогою вогняного ока комети, осідлавши її, та почергово затулячи і відтуляючи його. Людство розшифрувало цей сигнал, Небреха з Азимутом дістались Землі, а комету пізніше було знищено, оскільки вона блокувала усі теле- та радіосигнали на Землі. Проте після її знищення на землі збільшилась інтенсивність полярного сяйва.
Штучне око магістра Кіміхли