Хворо́ба, яку спричи́нює ві́рус Е́́бо́лаEbola virus disease (гарячка Ебола, геморагічна гарячка Ебола, , ) — гостра вірусна висококонтагіозна природно-осередкова хвороба, яка характеризується часто тяжким перебігом, високою летальністю, вираженою інтоксикацією, зневодненням, ураженням кровоносних судин багатьох органів із розвитком тяжкого геморагічного синдрому.
Вона входить до переліку хвороб, які здатні серйозно впливати на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах. Крім того, хвороба, яку спричинює вірус Ебола, увійшла до переліку подій, які можуть являти надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я, та які регулюють сучасні Міжнародні медико-санітарні правила 2005 року. Збудника хвороби внесено до чинників біологічної зброї у переліку «Біологічних агентів, які цитують під різними назвами, як зброю для ураження живої сили»
Історичні відомості
Вперше спалахи гарячки Ебола було зареєстровано у 1976 році в сільських місцевостях на півдні Судану та півночі Заїру. Спочатку в липні 1976 року в суданському селі Нзара від незрозумілої швидкоплинної хвороби помер робітник складу сировини місцевої фабрики з переробки бавовни. Хвороба в нього супроводжувалася сильними кровотечами. Через декілька днів після цього померли ще двоє людей, які працювали на тому ж складі. Ймовірно, від цих двох хворих хвороба поширилася не лише по Нзара, але і в сусіднє місто Мариді, де почала поширюватися серед пацієнтів міської лікарні та членів їхніх родин. Більше того, інтенсивне лікування хворих шляхом ін'єкцій медикаментів, переливанням крові та інших процедур спричинило поширення хвороби й серед медичного персоналу. Лікарі та жителі міста були настільки злякані, що багато хто з них втік за місто, що, можливо, і зупинило епідемію. Про цей спалах фахівці з ВООЗ дізналися тоді, коли він практично вже закінчився.
У Заїрі перший випадок стався 26 серпня 1976 року в селі Ямбуку у шкільного вчителя, який за деякий час до хвороби їв чи то м'ясо полеглої антилопи, чи то напівсире м'ясо мавпи. Через 2 тижні від початку недуги він помер у лікарні, де його безуспішно лікували від нібито малярії. На похорон такої шанованої людини зібралося дуже багато людей. Негайно услід за цим у госпіталі, де він лікувався, стали з'являтися схожі випадки серед пацієнтів і медперсоналу. Паралельно почалася епідемія і в самому селі. За назвою річки Ебола. в Заїрі хворобу стали іменувати гарячкою Ебола. У Судані, в селищі Нзара й місті Мариді, в липні-серпні 1976 р. було зафіксовано 300 захворілих, зокрема 151 смерть (50,33 %), тоді як у заїрських селах Ямбуку та Бумба з 237 хворих загинуло 211 (89,02 %). Настільки різний відсоток померлих у двох спалахах пояснили різною вірулентністю штамів вірусу.
Згодом було встановлено, що гарячка Ебола відбувалася у людей ще під час епідемії жовтої гарячки в Ефіопії у 1961—1962 рр. У трупному матеріалі померлих у Заїрі ще в 1972 р. від невідомої на той момент гарячки надалі були виявлені антитіла до вірусу Ебола.
Випадки захворювання в цих районах Центральної Африки, а також у зоні тропічних лісів Африки (Габон, Кот-д'Івуар, Ліберія, Демократична республіка Конго) реєстрували і в наступні роки. Один із великих спалахів гарячки Ебола серед людей в Африці стався 2007 році в Уганді в районі . (93 захворілих, 22 померлих, з яких 5 робітників системи охорони здоров'я). За період 1990—2010 рр. були поодинокі випадки завезення гарячки Ебола до Канади, Південно-Африканської республіки. У 1989, 1992 і 1996 рр. в США й Італії зареєстровані випадки хвороби серед макак, завезених із Філіппін, при цьому люди не хворіли. Ґрунтовні дослідження цього були зроблені в одній із дослідницьких лабораторій у Рестоні, штат Вірджинія. У 2009 р. було сповіщено, що гарячкою Ебола хворіли свині на деяких фермах Філіппін, однак люди, що там працювали, при цьому не захворіли, хоча й мали наростання титру антитіл, тобто переносили хворобу без клінічних проявів.
Спалах гарячки Ебола 2014 року у ДР Конго 27 серпня 2014 року ВООЗ сповістила, що у Демократичній Республіці Конго з 28 липня по 17 серпня 2014 року виявлено 24 випадки, підозрілі на гарячку Ебола, зокрема зафіксовано 13 смертей. Перший випадок був зафіксований у вагітної, яка мала контакт із м'ясом забитої під час полювання дикої тварини, яку привіз її чоловік. Під час оперативного втручання, яке було ургентно проведено цій жінці, від неї відбулось зараження декількох медичних працівників (один лікар і дві медичні сестри). Сама вагітна згодом померла. А далі захворіли й померли ще люди, як у лікарні, так й за її межами. Спалах, який абсолютно не пов'язаний спільними векторами передачі з епідемією, яка відбулась того ж року у Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Нігерії та Сенегалі, трактується ВООЗ як окрема епідемія хвороби, яку спричинює вірус ЕболаEbola virus disease — Democratic Republic of Congo. Disease outbreak news. 27 August 2014 . Усі випадки відбулись в окрузі ДжіраEbola virus disease — Democratic Republic of Congo. Disease outbreak news. 10 September 2014 .
Станом на 20 листопада 2014 року було зафіксовано 66 випадків захворювання, зареєстровано 49 смертей. Серед захворілих було 8 медичних працівників, які усі загинули. Надалі країна проголошена такою, що звільнилась від спалаху хвороби гарячки Ебола, тому що 20 листопада 2014 року минув 42-денний термін епідеміологічного спостереження після виписки останнього хворого з стаціонару, і за цей період не зафіксовано жодного випадку нового зараження, тобто епідемія була визнана вичерпаною.
Епідемія гарячки Ебола в Західній Африці 2014—2016 років
Основний осередок в Африці
У 2014—2016 роках зафіксована найтяжча за весь період спостережень за цією хворобою епідемія в Західній Африці (Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Нігерія, Сенегал, Малі). Епідемія поширилась за межі цього регіону до США, Іспанії, Великої Британії. Ніколи раніше в історії людства патоген четвертого рівня патогенності так не поширювався. Правила роботи при 4 рівні біобезпеки визначені для роботи з небезпечними та екзотичними штамами мікроорганізмів, які являють високий ризик для здоров'я і життя людини. Захворювання передаються повітряно-крапельним або іншими чи невідомими шляхами, і не піддаються лікуванню; вакцини та етіотропні препарати відсутні. Персонал проходить спеціальне й ретельне навчання з техніки безпечної роботи з такими мікроорганізмами і знаходиться під керівництвом фахівця, який має досвід подібної роботи. Вхід у приміщення, де проводиться робота, суворо обмежений. Лабораторія розташовується в окремому будинку або в повністю ізольованій частині будівлі. Встановлені спеціальні правила проведення робіт у лабораторії. Для ізоляції хворих використовують палати / бокси з внутрішнім негативним тиском, які забезпечують абсолютний рівень безпеки, що не може бути досягнуто в звичайних Мельцеровських боксах. Всі такі палати зазвичай мають суцільнозварний каркас і абсолютно герметичну конструкцію. У такому боксі обов'язково підтримується знижений тиск, що є додатковою гарантією безпечної роботи.Experimental therapies: growing interest in the use of whole blood or plasma from recovered Ebola patients (convalescent therapies). Ebola situation assessment — 26 September 2014. .
Епідемія почалася у маленькому селищі Меліанду в Гвінеї, коли 26 грудня 2013 року 18-місячний хлопчик, мешканець цього селища, захворів на гарячку з кривавим проносом і невдовзі помер. Але аж до 21 березня 2014 року не було розпізнано, що ця хвороба є гарячкою Ебола, що й призвело до такого поширення, яке охопило широкі верстви населення і принесло таку велику кількість захворілих й померлихOrigins of the 2014 Ebola epidemic. One year into the Ebola epidemic. January 2015 .
На 15 жовтня 2014 року ВООЗ заявила про припинення поширення гарячки Ебола на території Сенегалу. 20 жовтня 2014 року ВООЗ сповістила, що передача хвороби, яку спричинює вірус Ебола, припинена у Нігерії. 42 дні спостереження після виписки зі стаціонару останнього хворого на гарячку Ебола на теренах країни не виявили нових захворілих. Загалом після ввезення до Нігерії хвороби ліберійським громадянином 20 липня 2014 року ланцюг передачі інфекції охопив 19 громадян країни, з яких 7 померлоWHO declares end of Ebola outbreak in Nigeria. Statement 20 October 2014 . 23 жовтня 2014 року гарячка Ебола поширилась на Малі — ВООЗ була сповіщена про випадок хвороби і смерть 2-річної дівчинки, яка була перед цим привезена до країни з Гвінеї. Продовжується ізоляція і спостереження за 108 громадянами країни, які контактували з дівчинкою. Станом на 3 грудня 2014 року ВООЗ повідомила, що в Малі є загалом 8 випадків гарячки Ебола, 6 хворих померло, з яких двоє — медичні працівники. Ці випадки не пов'язані з першою пацієнткою з хворобою, яку спричинює вірус Ебола, яка померла 24 жовтня. Станом на 18 січня 2015 року в Малі не зафіксовано жодного нового випадку захворювання. Країна оголошена вільною від епідемії хвороби, яку спричинює вірус Ебола, так як пройшло 42 дні від моменту другого негативного результату дослідження на вірус Ебола останнього пацієнта, і не виникли за цей час нові випадки захворювання. У Малі, Сенегалі й Кот-д'Івуарі продовжуються інтенсивні спостереження і проводяться заходи по запобіганню за гарячкою Ебола, адже у прикордонних із цими країнами провінціях Гвінеї є зростання захворюваності.
У Ліберії за період від 28 березня 2015 року не було зареєстровано жодного нового випадку, термін визначення цієї країни вільною від хвороби, якщо не буде нових випадків захворювання, успішно сплив 9 травня 2015 року. Таким чином, ВООЗ визнала на 9 травня 2015 року Ліберію, як вільну від хвороби, яку спричинює вірус Ебола. Однак 29 червня 2015 року був виявлений ретроспективно підтверджений випадок хвороби, яку спричинює вірус Ебола, в Ліберії — перший новий підтверджений випадок у цій країні з 20 березня 2015 року. 17-річний хлопець захворів 21 червня 2015 року. У місцевому медичному закладі його лікували від малярії, і врешті він був успішно виписаний. Але 28 червня 2015 року він помер вдома і був похований з усіма пересторогами, які існують на сьогодні в країні через епідемію гарячки Ебола. Мазок із ротової порожнини померлого згідно настанов ВООЗ було зроблено перед похованням, і згодом отриманий позитивний результат ПЛР у 2-х порціях на наявність РНК вірусу Ебола. Загалом виявлені 102 контакти цього хлопця, але їх число збільшилося, тому розслідування тривало. На цьому етапі джерело інфекції, від якого міг заразитися юнак, невідомо. Повідомлено, що в померлого не було в період інкубації ані подорожей, ані контактів з особами з постраждалих районів, ані відвідування похорону померлих від гарячки Ебола. Сповіщено, що станом на 1 липня 2015 року 2 людей, що контактували з померлим хлопцем, захворіли на гарячку Ебола, їхні контакти лікарі в свою чергу виявлені та оглянуті . Після проведення додаткових протиепідемічних заходів у Ліберії у вересні 2015 року сплив термін часу, необхідного для визначення цієї країни вільною від хвороби, яку спричинює вірус Ебола. Станом на 3 вересня ця країна вдруге за 2015 рік визнана вільною від епідемії, яку спричинив вірус Ебола.