Плавні приголосні — сонорні приголосні типу /l/ або /r/ у функції найбільш звучної частини складуАхманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М., 1966. — с.325. Цей термін близький до поняття апроксимантів, але до плавних також відносять також р-подібні звуки, що не є апроксимантами. В українській мові плавними фонемами є /r/ («р»), /rʲ/ (тільки перед голосними, у сполученнях «ря», «рю», «рє»), /l/ («л») і /lʲ/ («ль»).
Складотворчі плавні У деяких мовах плавні приголосні можуть бути складотворчими, тобто утворювати склад без голосних. Слов'янські мови У праслов'янській мові відновлюють складотворчі плавні *l̥ і *r̥, що були присутні в таких словах, як *gъr̥dlo («горло»), *svьr̥dьlo («свердло»), *vьl̥kъ («вовк»), *vьl̥na («вовна»), *vьr̥xъ («верх»), *sъl̥nьce («Сонце») та деяких інших. Виникнення складотворчих плавних пов'язане зі зміною давніх дифтонгічних сполучень, що закінчувалися на звичайні плавні. Цей процес був наслідком дії закону відкритого складу. В інших індоєвропейських мовах складотворчому плавному відповідає сполучення голосного зі звичайним [l] або [r] ( — , — , — ) .
Зі сучасних слов'янських ці приголосні збереглися лише в південнослов'янських (за винятком болгарської), а також у чеській і словацькій. У давньоболгарській складотворчі плавні існували, вони засвідчені в пам'ятках староцерковнослов'янської мови у формі сполучень літер зі знаками для редукованих (). У східнослов'янських мовах складотворчі плавні не збереглися, бувши замінені сполученнями звичайних плавних (або губних) з голосними.
У тих слов'янських мовах, що мають складотворчі плавні, вони можуть мати двояке походження: від праслов'янських *l̥ і *r̥ або від звичайних плавних. Так, у , , , складотворчі плавні приголосні сходять до , а в , , , складотворчі утворилися пізніше зі звичайних плавних. У сербській і хорватській мовах складотворчий [l̥] (як праслов'янського, так і пізнішого походження) перейшов у [u] (ву̑к/vȗk, ву̏на/vȕna, су̏за/sȕza).
Див. також Strč prst skrz krk Складотворчі приголосні Сонант
Примітки