Ірак, відомий як колиска стародавніх цивілізацій Месопотамії, приховує під своїми рівнинами складну та динамічну геологічну історію. Формування цього регіону є результатом тривалої взаємодії між Аравійською та Євразійською тектонічними плитами. Цей колізійний процес зумовив унікальне геоморфологічне районування країни: від величних складчастих гір Загросу на півночі до розлогих алювіальних низовин річок Тигр і Євфрат. Вивчення стратиграфії та осадових басейнів регіону відкриває завісу над утворенням колосальних вуглеводневих резервуарів, які визначають сучасну економіку держави.
Геологічна будова країни
Територія Іраку розташована на зчленуванні Середземноморського геосинклінального пояса з аравійською частиною Африканської (Африкано-Аравійської) платформи і включає три основних елементи: північно-східну частину Африканської платформи, Месопотамський крайовий прогин та зовнішню міогеосинклінальну зону Загросу.
Більша частина країни є окраїною Африкано-Аравійської платформи, де розвинені недислоковані осадові відклади фанерозойського чохла потужністю 6,0-7,5 тис. м. У них локалізуються родовища фосфоритів, заліза, вапняків, доломітів, глин тощо. Головна частина платформної частини — антекліза Рутба, у ядрі якої на поверхню витіснені тріасові строкаті континентальні осади, глибина залягання докембрійського фундаменту в склепінчастій частині антеклізи Рутба 2-3 км.
Месопотамський крайовий прогин (північно-східна частина країни) виконаний потужною товщею теригенних, карбонатних та гідрохімічних осадів олігоцен-антропогенового віку. Потужність осадового мезозойсько-кайнозойського чохла становить 12-15 тис. м. На північному заході цієї зони оголюються теригенно-карбонатні відклади фанерозою, в її межах є родовища сірки, асфальту, кам'яної солі, свинцю, цинку, міді.
Зона Загросу (на крайньому північному сході) характерна складною лускувато-насувною будовою і розвитком вузьких і довгих (до 300 км) асиметричних складок утворених флішевими та карбонатними породами крейди-палеогену. Насувна зона має ширину 10-12 км, являє собою три насунені одна на одну пластини відкладів крейдового і палеогенового періоду. Тут відомі родовища руд заліза, свинцю і цинку, міді, хрому, нікелю, азбесту, тальку.
Сейсмічність
Ірак відрізняється надзвичайною контрастністю і нерегулярністю сейсмічного режиму. Найбільш високосейсмічна зона хребта Загрос.
Див. також
Корисні копалини Іраку Історія освоєння мінеральних ресурсів Іраку Гірнича промисловість Іраку Економіка Іраку
Література
Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.
Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>
Посилання
Огар В. В. Регіональна геологія : підручник. К. : КНУ, 2023