Калино́вські гербу Калинова () — спольщений руський шляхетський магнатський рід. Представлений у Подільському і Брацлавському воєводствах.

Історія

Історія Калиновських була безпосередньо пов'язана з Поділлям і Брацлавщиною протягом майже 200 років. Володіли значними територіями. Представники цього роду брали діяльну участь на боці Корони у військових кампаніях Визвольної війни 1648—1654 років. У той самий час Калиновські приклали неабиякі зусилля задля укріплення південних кордонів Брацлавського воєводства на початку XVII століття, будівництва нових міст та замків, спорудження монастирів-кляшторів та багато іншого.

На Поділлі Калиновські заявили про себе в середині XVI століття, коли брати Кшиштоф, Ян, Марцін придбали маєтки поблизу Кам'янця. Наймолодший з них, Марцін Калиновський (старший) — «дідич Нефедовців і Гумінців» — став засновником гетьманської лінії Калиновських. Невдовзі Калиновські з'являються на Брацлавщині.

У 1590–1596 роках Марцін Калиновський став власником значних територій на лівому узбережжі Дністра, перетворився у найбільшого землевласника Східного Поділля.

Його син Валентій Александр 1604 року отримав посади старости вінницького, брацлавського; пробув понад 9 років, розвинув при цьому бурхливу діяльність. Найперше Валентій Александр Калиновський відібрав у вінницьких міщан всі права на міські землі, перетворив їх землі на старостинську власність. Після пожежі у вінницькому замку В. А. Калиновський власним коштом будує новий замок і палац на острові Кемпа. За свідченням сучасників, палац вражав пишнотою та багатством і являв собою справжню прикрасу міста. У 1611 році В. А. Калиновський запросив до Вінниці отців-єзуїтів з Кам'янецького колегіуму, які досить оперативно вибудували свій монастир і розпочали місіонерську діяльність — боротьбу проти православ'я. У 1609 році згідно з рішенням сейму В. А. Калиновський придбав величезну безлюдну територію на сході Брацлавського воєводства — «пустелю Умань». В. А. Калиновський брав участь у багатьох битвах з ординцями, одержав за хоробрість уряд «генерала землі подільської». У 1620 році в битві з турецькою армією при Цецорі Валентій Александр Калиновський і син Войцех загинули. Решта синів — Адам, Єжи та Марцін — розділили родові землі між собою: Адаму дістались Нестервар (нині - Тульчин), Адамгород (нині - Тростянець) та Краснопілля (нині - Кирнасівка), Єжи став власником Немирова та Могилева, Марцін одержав фамільний замок у Гусятині.

Після Хмельниччини рід Калиновських деякий час ще мав вплив на Поділлі та Брацлавщині, проте невдовзі багатства Калиновських перейшли до інших рук (головним чином — до Потоцьких). Це ознаменувало втрату Калиновськими колишньої могутности, політичного авторитету.

Рід Калиновських був споріднений з князями Корецькими, шляхтичами Струсями, Потоцькими, Варшицкими (імовірно), Оссоліньскими, Лянцкороньскими, Зебжидовськими, Морштинами, Щавіньскими, іншими родами.

Представники Анджей (Єнджей) (1465–1531) — засновник роду, загинув у битві під Обертином. Адріан Ян — дідич Дятьківців та Кам'янки в Галицькій землі Ян — військовик Гелена — дружина ротмістра Миколая Потоцького (син Миколая Потоцького), потім — Прусіновського Марцін Валентій Александр Калиновський (? — 1620) — староста генеральний подільський. Адам, дружина Кристина Струсь Єжи, дружина Анна з ВаршицкихSpieralski Z. Kalinowski Adam z Husiatyna h. Kalinowa (1602—1638) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XI/…, zeszyt …. — S. 453. Марцін Калиновський (1605–1652) — син Валентія Александра, гетьман польний коронний, чернігівський воєвода Самуель Єжи Каліновскі Кшиштоф, ж. — Малґожата Сіверська Ян Бартоломій, ж. — Софія Вяжбойська Ганна, — Адам Злачовський Катажина, — Ян Блажовський Маріана, — Кевліч Ева, м. — Каменецький Валентій (? — 1622), войський галицький, др. — Ева Дважицька дочка, — Бабінські Барбара, — Ян Черміньський гербу РамультNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności…  — Lwów, 1728. — T. 1. — Cz. 2. — S. 388—389. Зоф'я — Васильківський Ганна, — Жиравський дочка, — Вітвіцький Ян, мечник брацлавські в 1633 Якуб, войський червоногородський 1635, дружина — Ядвига Сметанка Ганна, м. — Сіверський Валентій Ян, ж. — Є. Бидловська Кляра, чоловік — Павел Хамц Марцін — каштелян Кам'янця-Подільського, ж. — Ганна Катажина Тарновська Людвік, староста вінницький Александер — підчаший галицький, дружина — Стшемеська Антоній — 5-й син Валентія Яна, чесник галицький, дружина — Ґідзіньська (Ґє(е)ровська) Також: Іґнацій — чесник галицький, староста лелювський, член Галицького станового сейму, син ротмістра Валентія Юзефа (помер 1728) та вдови Анджея Фірлея Анни Лянцкоронської; діти: Северин Ксаверій — граф (1818 р., надав цісар Франц І, член Галицького станового сеймуLeszczyński J. Kalinowski Ignacy h. Kalinowa (zm. po 1782) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XI/…, zeszyt …. —   S. 455—456. Ян — дідич Турки

Примітки

Джерела та література Захарченко Р. С. Калиновські // Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1906. — Cz. 1. — T. 9. — S. 151—157. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 51—64. Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — T. 2. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — 761 s. — S. 462—466.

Посилання Історія магнатської родини Калиновських Калиновські Kalinowski