Александар Протоґеров (); 28 лютого 1867 Охрид, Македонія — 7 липня 1928 Софія) — болгарський генерал, революціонер.
Біографія
Народився 28 лютого 1867 в Охриді.
Навчався у Військовому училищі в Софії. Будучи юнкером, брав участь добровольцем в Сербсько-болгарській війні 1885—1886. У 1887 закінчив Військове училище і розпочав службу в піхоті. 18 травня 1890 отримав чин поручика, 2 серпня 1894 — капітан на посаді ад'ютанта в Першій бригаді 5-ї піхотної дунайської дивізії. Служив в Русе, де керував офіцерською спільнотою і був помічником в місцевому македонско-одрінському товаристві.
Став членом Верховного македонсько-одрінського комітету. У 1902 брав участь у Горноджумайському повстанні. Під час Балканської війни (1912—1913) помічник начальника Македонсько-одрінського ополчення.
Нагороди
Орден «За хоробрість» III ступеня; Орден «За хоробрість» III ступеня 2 і 1 класу; Королівський орден «Святого Олександра» III ступеня з мечами в середині; Народний орден «За військову заслуги» III ступеня.
Світлини
Джерела
ТАГЕЕВ Б., Из македонских воспоминаний русского добровольца Вазов, В., Животописни бележки, София, 1992, Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», ISBN 954-509-002-2, стр. 123 Защо бе убит Александър Протогеров. Светлина върху събитията от 1924 и 1928 години. По данни на Вътрешната македонска революционна организация. Б. м., 1928.