Терсхеллінг

Терсхе́ллінг (, , місц. діал. Schylge ) — острів і однойменна громада у нідерландській провінції Фрисландія. Входить до групи Західно-Фризьких островів, розташований між островами Вліланд і Амеланд.

На Терсхеллінгу розташований Морський інститут імені Віллема Баренца, заснований 1875 року. Він готує моряків і спеціалістів з морських дисциплін, а також бере участь у різноманітних дослідницьких проектах.

Історія Острів Терсхеллінг у своєму нинішньому вигляді сформувався у Середньовіччі, коли острів Вексалія (східна частина сучасного Терсхеллінга) об'єднався із піщаною обмілиною Де-Схеллінг на заході. Назва первісного острова — Wexalia, Wuxalia або Wecsile зустрічається у Ранньому Середньовіччі та зникає наприкінці Середніх віків. Востаннє цей топонім фігурує в 1482 році, в угоді між володарем Терсхеллінга Фолкерусом Рейнером Попма (Folkerus Reijner Popma) і англійським королем Едуардом IV.

Найстаріші сліди цивілізації на острові датовані періодом близько 850 року, коли на Терсхеллінгу збудували невелику дерев'яну церкву, яка мала назву Striperkerk, від сусіднього поселення Striep або Stryp. Пізніше, біля церкви виник цвинтар, який отримав назву Striperkerkhof. У списку церков за XI століття зазначається, що абатство Ехтернах володіє на Терсхеллінгу двома церквами. У ті часи острів не завжди чітко відокремлювався від материка, на прибережних узвишшях виникали невеликі поселення. Достеменно відомо, що у XIII столітті на острові Грінд поблизу Терсхеллінга існував монастир та кілька ферм.

На формування острова у сучасному вигляді значною мірою вплинув штормовий приплив, який стався у 1287 році і переріс у повінь Святої Люсії, природну катастрофу, яка змила значну частину території Нідерландів і перетворила озеро Зейдерзее у морську затоку. До цієї повені на Терсхеллінг вів сухопутний шлях від поселення Дейксхорн (ймовірно, сучасне село Дейксхук у муніципалітеті Франекерадел, Фрисландія) до поселення Горн у східній частині Терсхеллінга. Повінь святої Люсії змила перешийок, внаслідок чого східна частина острова занепала, а зв'язок із материком налагодився через західну частину.

Взагалі історично існувало певне протистояння між мешканцями Західного Терсхеллінга, які займалися мореплавством, і мешканцями Східного Терсхеллінга, орієнтованими на сільське господарство. У 1612 це протистояння призвело до розділення острова на дві незалежні громади, Вест-Терсхеллінг і Ост-Терсхеллінг. Тільки після французької окупації Нідерландів на початку XIX століття населення острова знову об'єдналося в одну громаду.

Вогнище Холмса

Значну і трагічну роль Терсхеллінг зіграв у Другій англо-голландській війні 1665–1667 років. Англійці прагнули розбити голландський флот, який після рейдів ховався за Фризьким архіпелагом у затоці Зейдерзее. Протоки між островами були дуже небезпечні через велику кількість підводних обмілин, які до того ж завдяки морській течії постійно змінювали місцезнаходження. Англійський адмірал Роберт Холмс мав атакувати багате фризьке місто Гарлінген на узбережжі Зейдерзее, де базувався невеликий торговий флот голландців. До Гарлінгена можна було дістатися протокою між островам Терсхеллінг і Вліланд. Заручившись допомогою перебіжчика, голландського капітана Лоуренса Хемскерка, адмірал Холмс 19 серпня пройшов через протоку у Зейдерзее. Це стало шоком для голландців, які до цього часу вважали себе у безпеці. У битві згоріло 129 голландських торгових кораблів, які не мали значного озброєння. Потім Холмс отримав завдання спалити продовольчі склади на острові Вліланд, проте порох у англійських гарматах звогчів і поселення вціліло, хоча англійці потім його пограбували. Натомість адмірал Холмс із одинадцятьма кораблями рушив до Терсхеллінга, хоча на тому не було продовольчих складів. Майже не зустрівши опору місцевих мешканців, Холмс, тим не менш, наказав спалити Вест-Терсхеллінг. Поселення, в якому на той час було близько 300 будинків, було знищено вщент; ця акція отримала назву . Вціліло лише кілька будівель, серед яких — маяк Брандаріса.

Жорстоке і стратегічно безглузде винищення Терсхеллінга спершу обвалило амстердамську фондову біржу, проте керівництво Республіки використало трагедію у своїх інтересах. За кілька тижнів після «Вогнища Холмса» у Лондоні спалахнула Велика лондонська пожежа, яка знищила дві третини Лондона. Один з голландських правителів, Ян де Вітт, писав:

Англійці зі свого боку вважали пожежу на Терсхеллінгу нещасним випадком і провиною п'яних матросів. Втім, секретар адміралтейства Піпс, отримавши звістку про пожежу, назвав її помилкою адмірала і безглуздою провокацією, адже це був перший в історії випадок, коли протестанти пограбували і спалили поселення своїх одновірців. Обурені голландці почали готувати помсту. Вже наступного року голландський адмірал Михайло де Рюйтер здійснив блискавично вдалий напад на Медвей, який став однією з найбільших поразок британського флота і призвів до закінчення війни. На Терсхеллінгу ж залишилася своєрідна згадка про трагедію: шар чорного попелу товщиною 8-15 см, який можна зустріти у білих пісках дюн на глибині 0,8–1,5 м. Поселення на острові відновили протягом наступних кількох років, значною мірою за рахунок пожертв мешканців інших регіонів Нідерландів, а голландський уряд задля відновлення острова на кілька років звільнив Терсхеллінг від податків.

Новий і новітній часи Громада Терсхеллінг офіційно утворилася 4 серпня 1830 року, а 15 березня 1832 року увійшла до складу провінції Північна Голландія.

Під час Другої світової війни, 1 вересня 1942 року Терсхеллінг, разом із сусіднім островом Вліланд, перейшов до провінції Фрисландія.

Географія

Терсхеллінг омивається з півночі Північним морем, з півдня — водами Ваттового моря. На південний захід від нього розташований острів Вліланд, на схід — острів Амеланд. Довжина пляжів острова становить близько 40 км, довжина велосипедних маршрутів на ньому — більш, ніж 70 км. Довжина самого острова становить близько 30 км, ширина — 2–5 км. Найвища точка острова розташована поблизу селища Вест-Терсхеллінг і становить 31,4 м вище уровня моря. На цьому пагорбі лишилася стара радіостанція, яка використовувалася в роки Другої світової війни. Загальна площа громади становить 673,99 км², з яких 590,54 км² займає водна поверхня і 83,45 км² — суходол. На острові близько 17 % займають сільськогосподарські угіддя. Процеси ерозії та седиментації не припиняються, тому острів повільно, але поступово зменшується в розмірах.

Острів має дюнне походження і розташований у припливно-відпливній зоні Північного моря. Перепад рівня води становить від 2 до 5 метрів. На острові є низка струмків і озер.

Поверхня Терсхеллінга на 80 % зайнята дюнами та солоними болотами, які з 1909 року знаходяться під охороною Національного управління лісами та природними заповідниками. Найвищі і найбільші дюни мають власні назви: het Griltjeplak, de Landerumerheide і de Koegelwieck. Найзахідніший край острова, що має назву Нордсвардер (Noordsvaarder) — це колишня піщана обмілина, яка злилася з Терсхеллінгом близько 1850 року. Польдер Kroonpolders на північ від Вест-Терсхеллінга, виник завдяки спорудженню дамб у 1921–1929 роках. На півдні острова лежить польдер Terschellingerpolder, поверхня якого вкрита пасовищами: тут розташовано близько 20 ферм, що розводять худобу. У центрі острова до 1950-х років вирощували зернові культури. Східну частину Терсхеллінга займає природний заповідник Boschplaat — простора низина, вкрита кермеком, морським полином, піщанкою та іншими галофілами. На узбережжі гніздяться косарі, баклани, рябодзьобі, річкові, малі та полярні крячки, чорнокрилі, сріблясті, сизі та морські мартини.

До складу громади Терсхеллінг входить також незаселений острів Грінд, розташований на південь від Терсхеллінга. Острів перетворений на природний заповідник, підпорядкований Товариству із збереження природних пам'яток ().

Терсхеллінг — один із двох фризьких островів (другий — Вліланд), на якому росте журавлина. У листопаді 1845 року на берег Терсхеллінга хвилею винесло бочку журавлини, яку моряки невідомого корабля зберігали як засіб проти цинги у довгих плаваннях. Бочку знайшов місцевий мешканець на ім'я Pieter Sipkes Cupido, який спробував посадити ці ягоди. Так на Терсхеллінгу започаткувалася традиція вирощування журавлини, нетрадиційної для Європи рослини. Площа плантацій журавлини на сучасному Терсхеллінгу становить близько 50 га, вони дають врожай від кількасот кілограм (у найгірші роки) до 200 тон (у найсприятливіші). Вироби із журавлини, яку тут називають Pieter Sipkesheide, на честь відкривача, — найпопулярніший туристичний сувенір з Терсхеллінга.

Клімат Клімат на Терсхеллінгу морський, як і в переважній частині Нідерландів, проте трохи відрізняється меншим, особливо навесні та влітку, перепадом температур протягом доби. З 1994 року на острові діє кліматологічна станція.

Адміністративний поділ

До складу громади Терсхеллінг входять дванадцять населених пунктів. Адміністративним центром є місто Вест-Терсхеллінг на західному краю острова. Офіційними топонімами є лише топоніми нідерландською мовою. Села Стріп (Striep) і Кард (Kaard) до 2009 року мали назви відповідно Seerijp та Kaart.

Назва українськоюНазва нідерландськоюНазва на місцевому діалектіНазва фризькоюНаселення (2017) Вест-Терсхеллінг West-Terschelling West West-Skylge 2 602 Мідсланд Midsland MeslônsMidslân1 018 Горн Hoorn HôaneHoarne465 Формерюм Formerum FemearumFormearum211 Ліс Lies LiesLies145 Остеренд Oosterend AastreinAasterein136 Байдейнен Baaiduinen BaaidunenBaaidunen106 Ландерюм Landerum LanderumLanderum96 Кіннюм Kinnum KinumKinum33 Ге Hee HeeHee20 Стріп Striep StriepStryp20 Кард Kaard KaardKaard14

Окрім офіційних населених пунктів, на Терсхеллінгу є також присілки Деллевал (Dellewal), Галвег (Halfweg), Горп (Horp), Мідсланд-ан-Зее (Midsland aan Zee), Мідсланд-Норд (Midsland-Noord) і Вест-ан-Зее (West aan Zee, або на місцевому діалекті — Peal Acht).

Деякі поселення Терсхеллінга вже не існують, це Аллум (Allum), Гірум (Hierum), Стортум (Stortum), Статтум (Stattum), Схіттрум (Schittrum) і Волмерум (Wolmerum).

Політика Управління громадою здійснюють муніципальна рада з 11 депутатів і бургомістр із трьома олдерменами.

У муніципальній раді представлені чотири партії, три національні та одна місцева. Місця в раді розподілені між ними наступним чином: Партія 1998 2002200620102014 Партія праці 3 4 3 4 4 Plaatselijk Belang (місцева) 4 2 3 3 3 Народна партія за свободу і демократію 2 2 3 2 2 Християнсько-демократичний заклик 2 3 2 2 2 Усього 11 11 11 11 11

Бургомістром острова з 16 січня 2015 року є Берт Вассінк (Bert Wassink) з партії «Зелені ліві», йому підпорядковані три олдермени: Єлтьє Хукстра-Сіккема (Jeltje Hoekstra-Sikkema) з «Народної партії за свободу і демократію»; Еверт ван Льонен (Evert van Leunen) з «Партії праці»; Хендрік Клаас ван дер Вілен (Hendrik Klaas van der Wielen) з партії «Християнсько-демократичний заклик».

Економіка Як і на інших островах Західно-Фризького архіпелагу, головною галуззю економіки Терсхеллінга є туризм. У туристичний сезон населення острова збільшується втричі.

Сільське господарство слабко розвинене, адже більшу частину острова займають заповідники.

Транспорт

Острів сполучається із материковою частиною Нідерландів поромом, який курсує із фризького міста Гарлінген. Між Терсхеллінгом і Вліландом курсує швидкісній катамаран.

Громадський транспорт на острові представлений двома регулярними автобусними маршрутами та одним нічним: № 1 Вест-Терсхеллінг — Остеренд; № 2 Вест-Терсхеллінг — Вест-ан-Зее; № 9 (нічний) Вест-Терсхеллінг — Остеренд.

З 1 січня 2017 року на цих маршрутах використовуються лише електробуси.

Місцеві мешканці також користуються велосипедами або власними автомобілями, які, на відміну від сусіднього Вліланда, на острові дозволені. Для перевезень у сільській місцевості часто використовується традиційний гужовий транспорт — віз, запряжений кіньми.

Гавань